LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/20362/23

від 03.03.2026 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/20362/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 03 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : 07 листопада 2025 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №560/20362/23. В обґрунтування вказаної заяви зазначено те, що на даний час виконання рішення суду ускладнено у зв`язку із погіршення стану здоров`я заявника, тому він вимушений звертатися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення. Вказує, що за обставин, які склались в державі (введення воєнного стану), виконання судового рішення є ускладненим. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №560/20362/23 - відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №560/20362/23. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у адміністративній справі № 560/20362/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, позовні вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 791 139,87 грн. податкового боргу. 07 листопада 2025 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №560/20362/23. Судом встановлено, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу, за ОСОБА_1 рахується податковий борг внаслідок несплати грошових зобов`язань по земельному податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010700) в загальній сумі 808 256,51 грн. Згідно з інформацією з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб щодо отриманих доходів за період 2023-2025 роки, ОСОБА_1 отримав дохід у загальному розмірі 7 760 200,69 грн., зокрема за 2023 рік - 4 562 981,18 грн., за 2024 рік - 2 293 823,16 грн., за 2025 рік - 903 396,16 грн. Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за платником наявне зареєстроване нерухоме майно, яке описано в податкову заставу з метою забезпечення погашення наявного податкового боргу, а саме: 1) комплекс будівель та споруд виробничого призначення, загальною площею 5726,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) комплекс будівель та споруд громадського призначення, загальною площею 4029.3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) земельна ділянка, кадастровий номер: 6825255100:00:007:0788, площа (га) 0.0728, для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку; 4) земельна ділянка, кадастровий номер: 6825255100:00:007:0787, площа (га) 3.8682, для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням; 5) земельна ділянка, кадастровий номер: 6825255100:00:013:0208, площа (га) 0.1502; 6) земельна ділянка, кадастровий номер: 6825255100:00:007:0030, площа (га): 0.0673. Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з вимогами частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Аналіз наведених норм права вказує, що суд за заявою сторони у справі може розстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Необхідною умовою для розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником. При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17. Суд першої інстанції прийняв до уваги ту обставину, що заявник є особою з інвалідністю та на запровадження на території України правового режиму воєнного стану. Разом з тим, колегія суддів погоджується із тим, що такі посилання заявника не можуть бути самостійною підставою для висновку про неможливість виконання рішення суду, а носять досить загальний характер. У ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст.378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені заявником у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду. Враховуючи, що заявником не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не надано доказів на підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про розстрочення виконання рішення суду у цій справі. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»