Постанова КЦС ВС № 643/10796/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2026 року м. Київ справа № 643/10796/23 провадження № 61-11191св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (судді-доповідача), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, ухвалену колегією у складі суддів Мальованого Ю. М., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та визнання права власності.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вони з ОСОБА_2 з 16 лютого 2001 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2023 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Перебуваючи у шлюбі, подружжя за спільні кошти придбало квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 28 березня 2003 року № 1208. Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 .

4. У період з 2001 року по 2002 рік вона навчалась в Харківському медичному університеті та отримала фахову спеціальність лікаря акушера-гінеколога. Перші два місяці сторони проживали разом з батьками відповідача, у подальшому в 2001 році почали винаймати житло та готувалися до придбання власної квартири. Вона вчилась та займалась домашніми роботами, відповідач працював на заводі. Подружжя мало власні накопичення в розмірі 4000-5000 доларів США, але більшу частину коштів на придбання квартири їм подарували батьки - як її, так і відповідача. Також її батьки допомогли з купівлею меблів і кухонного інвентарю до квартири.

5. Крім того, подружжям за час перебування у шлюбі було придбано автомобіль MAZDA NEW CX-5 2.2. D ба/т Touring 5G, код моделі: KFIN-EAT, колір: Snowflake White Pearl, номер кузова: НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 .

6. Вказала, що зазначене майно було придбано за час перебування у шлюбі в інтересах сім`ї та є об`єктами спільної сумісної власності подружжя, тому наявні підстави визнати за нею право власності на 1/2 частку спірної квартири та стягнути з відповідача грошову компенсацію замість належної їй 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль.

7. Враховуючи наведені обставини, позивач просила: - визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ; - визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя; - визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль MAZDA NEW CX-5 2.2. D ба/т Touring 5G, код моделі: KFIN-EAT, колір: Snowflake White Pearl, номер кузова: НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 ; - у порядку поділу майна подружжя, яким є автомобіль MAZDA NEW CX-5 2.2. D ба/т Touring 5G, код моделі: KFIN-EAT, колір: Snowflake White Pearl, номер кузова: НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини вказаного автомобіля, в сумі 405 005,00 грн; - стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу (т. 1 а. с. 99, 100). Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

8. Московський районний суд м. Харкова рішенням від 08 серпня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив (т. 1 а. с. 198-202).

9. Відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» з 25 квітня 2025 року Московський районний суд м. Харкова перейменовано на Салтівський районний суд м. Харкова.

10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довела порушення її прав, оскільки не надала належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилалася в позові.

11. Станом на 28 березня 2003 року, тобто на день придбання спірної квартири, за офіційним курсом Національного банку України 100 доларів США було еквівалентно 533,4500 грн. Спірна квартира придбана за суму 54 590,00 грн (10 233 долари США станом на 28 березня 2003 року). Отже, з великою вірогідністю суми, отриманої ОСОБА_2 від батьків, було достатньо для придбання житла.

12. Зокрема, наявні докази у справі дають підстави вважати, що спірна квартира придбана ОСОБА_2 за грошові кошти батьків відповідача, які були йому особисто батьками подаровані, та є особистою приватною власністю саме відповідача. Доводи ОСОБА_1 про те, що вона разом з чоловіком мали власні заощадження 4000-5000 доларів США, не конкретизовані та не підтверджені доказами у справі. Тим більше, у справі встановлено, що позивач тільки в 2002 році закінчила навчання у вищому навчальному закладі, до цього часу ніде не працювала та не мала власного заробітку. Заробіток ОСОБА_2 витрачався на сплату оренди за житло, а сім`я позивача та відповідача фактично утримувалася батьками ОСОБА_2 .

13. Стороною позивача не заперечувався факт надання грошових коштів на придбання квартири батьками відповідача. Також, стороною позивача, не ставилася під сумнів справжність наданої стороною відповідача боргової розписки про отримання батьками ОСОБА_2 грошей в борг на придбання квартири сину. 14. 01 квітня 2023 року спірний транспортний засіб за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , перейшов у власність останньої. Від продажу автомобіля продавець за договором отримав грошові кошти в сумі 48 000,00 грн. Виходячи з пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 позивач була обізнана про наміри здійснення правочину з відчуження транспортного засобу, давала згоду на укладання зазначеного договору купівлі-продажу, отримала грошові кошти від його продажу в особисту власність.

15. Позивач заперечувала обізнаність у вчиненні правочину, отримання грошових коштів з продажу автомобіля від відповідача. Разом з тим, ОСОБА_1 не ставила під сумнів законність здійснення правочину з купівлі-продажу спірного автомобіля, не просила визнати його недійсним. Цей правочин здійснений під час шлюбу, а отже, в даному випадку застосуванню підлягають норми статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що регулюють відносини співвласників майна.

16. Харківський апеляційний суд постановою від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя. У порядку поділу майна подружжя, яким є автомобіль MAZDA NEW CX-5 2.2. D ба/т Touring 5G, код моделі: KFIN-EAT, колір: Snowflake White Pearl, номер кузова: НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини вказаного автомобіля в сумі 405 005,00 грн (т. 2 а. с. 29-39).

17. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про не доведення позивачем заявлених нею позовних вимог не відповідають презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, та суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за неї права власності на 1/2 частку спірної квартири.

18. ОСОБА_2 не надав належних та допустимих доказів набуття спірної квартири за його особисті кошти, не довів, що спірне майно подароване йому в спосіб, передбачений законом.

19. Посилання ОСОБА_2 на те, що спірна квартира придбана за кошти батьків, є безпідставними, оскільки факт сплати коштів родичом одного із членів сім`ї на купівлю спільного майна в інтересах сім`ї не може свідчити про те, що ці кошти передано на особисті потреби лише комусь одному із подружжя.

20. Крім того, вказане не спростовує презумпції права спільної сумісної власності подружжя на спірну квартиру, оскільки матеріали справи не містять договору дарування коштів чи іншого договору, які б відповідали вимогам статті 244 Цивільного кодексу УРСР (що були чинними у 2003 році) та підтверджували право особистої приватної власності відповідача.

21. Відповідач розпорядився спірним автомобілем без згоди позивача, тому він має відшкодувати останній 1/2 частину його вартості, визначену відповідно до звіту про оцінку майна від 28 вересня 2023 року, а саме 405 005,00 грн. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи 22. 31 серпня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вдовиченко О. І., через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

23. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що на розгляді Салтівського районного суду м. Харкова знаходиться справа № 643/11592/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою приватною власністю квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

24. Суд першої інстанції, з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, вислухавши свідків у справі, дійшов законного висновку, що в задоволенні позову треба відмовити з таких підстав.

25. Позивач не довела порушення її прав, оскільки не надала належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилалася в позові.

26. Станом на 28 березня 2003 року, тобто на день придбання спірної квартири, за офіційним курсом Національного банку України 100 доларів США було еквівалентно 533,4500 грн. Спірна квартира придбана за суму 54 590,00 грн (10 233,00 долари США станом на 28 березня 2003 року). Отже, з великою вірогідністю суми, отриманої ОСОБА_2 від батьків, було достатньо для придбання житла.

27. Зокрема, наявні докази у справі дають підстави вважати, що спірна квартира придбана ОСОБА_2 за грошові кошти батьків відповідача, які були йому особисто батьками подаровані, та є особистою приватною власністю саме відповідача. Доводи ОСОБА_1 про те, що вона разом з чоловіком мали власні заощадження 4000-5000 доларів США, не конкретизовані та не підтверджені доказами у справі. Тим більше, у справі встановлено, що позивач тільки в 2002 році закінчила навчання у вищому навчальному закладі, до цього часу ніде не працювала та не мала власного заробітку. Заробіток ОСОБА_2 витрачався на сплату оренди за житло, а сім`я позивача та відповідача фактично утримувалася батьками ОСОБА_2 .

28. Стороною позивача не заперечувався факт надання грошових коштів на придбання квартири батьками відповідача. Також, стороною позивача, не ставилася під сумнів справжність наданої стороною відповідача боргової розписки про отримання батьками ОСОБА_2 грошей в борг на придбання квартири сину. 29. 01 квітня 2023 року спірний транспортний засіб за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перейшов у власність останньої. Від продажу автомобіля продавець за договором отримав грошові кошти в сумі 48 000,00 грн. Виходячи з пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 позивач була обізнана про наміри здійснення правочину з відчуження транспортного засобу, давала згоду на укладання зазначеного договору купівлі-продажу, отримала грошові кошти від його продажу в особисту власність.

30. Позивач заперечувала обізнаність у вчиненні правочину, отримання грошових коштів з продажу автомобіля від відповідача. Разом з тим, ОСОБА_1 не ставила під сумнів законність здійснення правочину з купівлі-продажу спірного автомобіля, не просила визнати його недійсним. Цей правочин здійснений під час шлюбу, а отже, в даному випадку застосуванню підлягають норми статті 65 СК України та ЦК України, що регулюють відносини співвласників майна.

31. Позивачем подано до суду висновок про вартість спірного транспортного засобу станом на 31 березня 2023 року, в той час коли позов до суду подано 12 жовтня 2023 року.

32. Договір купівлі-продажу спірного автомобіля укладений 01 квітня 2023 року.

33. Отже, виходячи з письмових доказів, поданих сторонами, неможливо визначити ринкову вартість спірного майна на час розгляду справи в суді. Зазначене позбавило суд можливості прийняти законне та справедливе рішення щодо розподілу частин майна та визначення грошової компенсації одній із сторін за неподільну річ. Провадження у суді касаційної інстанції

34. Верховний Суд ухвалою від 01 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , поданою його представником - адвокатом Вдовиченко О. І., на постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2025 року, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

35. У лютому 2026 року матеріали цивільної справи № 643/10796/23 надійшли до Верховного Суду.

36. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди застосували норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 201/14044/16, від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18 [пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)]. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

37. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 16 лютого 2001 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2023 року (т. 1 а. с. 16, 18).

38. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 17).

39. У 2002 році ОСОБА_1 закінчила Харківський державний медичний університет та здобула кваліфікацію лікаря, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_3 від 30 червня 2002 року (т. 1 а. с. 24). З 2002 року ОСОБА_1 працює в Міській поліклініці № 20 Харківської міської ради, з 01 березня 2006 року - на посаді лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації, що підтверджується характеристикою від 19 липня 2023 року, довідкою від 05 квітня 2023 року № 78 (т. 1 а. с. 25, 26). 40. 28 березня 2003 року ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Воронкіною О. П. за № 1208, за умовами якого він придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за 54 590,00 грн (т. 1 а. с. 146, 147).

41. Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 серпня 2023 року (т. 1 а. с. 19, 20).

42. На підтвердження отримання коштів для придбання квартири від своїх батьків ОСОБА_2 надано копію конверта з рукописним написом: « ОСОБА_6 на придбання квартири від батьків 10.000 дол» (т. 1 а. с. 123) та копію розписки ОСОБА_4 від 25 березня 2003 року, з якої вбачається, що вона отримала у борг від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 3 000,00 доларів США для сина ОСОБА_2 на придбання квартири (т. 1 а. с. 122).

43. Місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 11 квітня 2023 року (т. 1 а. с. 23).

44. З актів від 03 та 04 серпня 2023 року, складених сусідами сторін, підписи яких засвідчені головою правління ОСББ «Люкс», вбачається, що за адресою: проспект Тракторобудівників, 162, кватира № 121, місто Харків, мешкають ОСОБА_1 з дитиною, ОСОБА_2 у вказаній квартирі фактично не проживає (т. 1 а. с. 27, 28).

45. Згідно зі звіту про ринкову вартість нерухомого майна станом на 02 жовтня 2023 року вартість квартири АДРЕСА_1 становить 690 848,00 грн (т. 1 а. с. 48-52).

46. Крім того, 12 червня 2018 року ОСОБА_2 за згодою ОСОБА_1 за договором № МК-00160 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «АККО МОТОРС» автомобіль MAZDA NEW CX-5 2.2. D ба/т Touring 5G, код моделі: KFIN-EAT, колір: Snowflake White Pearl, номер кузова: НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , вартістю 872 190,00 грн (т. 1 а. с. 29-35).

47. Згідно зі звітом про оцінку майна від 28 вересня 2023 року станом на 31 березня 2023 року вартість автомобіля MAZDA CX-5, 2018 року випуску, колір білий, номер кузова: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , належного ОСОБА_2 , становить 810 000,00 грн, 1/2 частки - 405 005,00 грн (т. 1 а. с. 53-58).

48. На підтвердження витрат на утримання вказаного автомобіля ОСОБА_2 надано акти виконаних робіт від 18 червня 2019 року, 24 березня 2023 року, копію цифрової сервісної книжки (т. 1 а. с. 124-126). 49. 01 квітня 2023 року автомобіль MAZDA CX-5, 2018 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , перереєстровано за договором купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на останню, що підтверджується листом РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області від 14 березня 2024 року № 31/20-971 та договором. Автомобіль продано за 48 000,00 грн (т. 1 а. с. 111, 148, 149).

50. Судом першої інстанції допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - батьки відповідача, які пояснили, що спірна квартира придбана їх сином за кошти, які вони йому подарували, зібравши власні збереження в сумі 7000,00 доларів США, а також ОСОБА_4 взяла в борг у знайомої грошові кошти в сумі 3 000,00 доларів США. ОСОБА_1 та її батьки ніяких грошей на придбання квартири не надавали. Автомобіль також придбаний сином за власні кошти. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили переоформити автомобіль на ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу. ОСОБА_1 давала згоду на правочин з відчуження автомобіля та отримала всі кошти від його продажу в свою особисту приватну власність. У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посварилися, та наприкінці весни 2023 року невістка подала позов до суду.

51. Також судом першої інстанції допитана свідок ОСОБА_7 , яка пояснила, що в березні 2003 року до неї звернулася знайома ОСОБА_4 , яка повідомила, що вони разом з чоловіком бажають подарувати сину квартиру, але їм не вистачає суми в 3 000,00 доларів США для придбання житла в його особисту власність, та позичила у неї цю суму на один рік. Їй відомо, що на подаровані батьками ОСОБА_2 грошові кошти він придбав квартиру.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

52. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

53. Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцеві положення» СК України зазначений Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

54. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року.

55. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.

56. Отже, у спірних правовідносинах, ураховуючи зазначені правові норми, порядок набуття спірної квартири та її правовий режим повинен визначатися за нормами Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі - КпШС України), який був чинним на час набуття такого майна.

57. Відповідно до статті 22 КпШС Українимайно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

58. Подібним чином питання спільної власності подружжя регулює і чинний СК України.

59. Згідно зі статтею 24 КпШС Українимайно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

60. Аналогічна норма закріплена у статті 57 СК України.

61. Вказані норми, що діяли на час набуття у власність спірної квартири, узгоджуються з нормами чинного сімейного законодавства України. Зокрема, відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

62. Згідно зі статтею 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

63. Вирішуючи спори між подружжям про майно, потрібно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

64. Системний аналіз змісту наведених норм матеріального права свідчить про існування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Водночас законодавство передбачає можливість спростування поширення правового режиму спільного сумісного майна одним із подружжя, що є процесуальним обов`язком особи, яка з нею не погоджується. Тягар доказування обставин для спростування презумпції покладається на того з подружжя, який її спростовує.

65. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17.

66. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

67. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

68. Згідно зі статтею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

69. Встановивши, що спірна квартира придбана сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, тому підлягає поділу між сторонами у рівних частках.

70. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідача на те, що спірна квартира придбана за кошти його батьків, а тому є його особистою приватною власністю, оскільки факт сплати коштів родичем одного із членів сім`ї на купівлю спільного майна в інтересах сім`ї не може свідчити про те, що ці кошти передано на особисті потреби лише комусь одному із подружжя.

71. Крім того, вказане не спростовує презумпції права спільної сумісної власності подружжя на вказану квартиру, оскільки матеріали справи не містять договору дарування коштів чи іншого договору, які б підтверджували право особистої приватної власності відповідача на спірне нерухоме майно.

72. Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 квітня 2021 року у справі № 695/2112/16-ц, від 31 травня 2022 року у справі № 607/2297/20.

73. Отже, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав вважати, що квартира, яка набута у власність на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 березня 2003 року, є особистою приватною власністю відповідача.

74. Також Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості 1/2 частини спірного автомобіля.

75. У разі, коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

76. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У разі відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

77. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц.

78. Встановивши, що спірний автомобіль набутий у період шлюбу, доказів придбання спірного автомобіля за особисті кошти відповідач не надав, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що спірний автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності, частки подружжя в якому є рівними.

79. Вартість спірного автомобіля підтверджується наданим позивачем звітом про оцінку майна від 28 вересня 2023 року, а саме 810 000,00 грн, 1/2 частки - 405 005,00 грн (т. 1 а. с. 53-58). Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами визначену вказаним звітом вартість спірного автомобіля.

80. Враховуючи те, що відповідач розпорядився спірним автомобілем на власний розсуд, відчуживши його на користь своєї матері без повідомлення та згоди позивача, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на грошову компенсацію половини вартості спірного автомобіля.

81. Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, зробленими у постановах від 05 листопада 2020 року у справі № 534/961/16-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17, від 17 серпня 2022 року у справі № 545/2396/20, від 31 жовтня 2023 року у справі № 202/4972/20, від 05 листопада 2024 року у справі № 127/3135/23.

82. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що на розгляді Салтівського районного суду м. Харкова знаходиться справа № 643/11592/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою приватною власністю квартири за адресою: АДРЕСА_2 , є безпідставними.

83. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України).

84. З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2024 року, залишеною без змін після апеляційного перегляду, зупинено провадження у справі № 643/11592/24 за позовом ОСОБА_2 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 643/10796/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та визнання права власності.

85. Таким чином, саме до вирішення справи № 643/10796/23 (що переглядається у касаційному порядку) було зупинено провадження у справі № 643/11592/24, тому відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається у касаційному порядку, у судів попередніх інстанцій існувала об`єктивна неможливість розгляду справи.

86. Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, є необґрунтованими, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, у зазначеній заявником справі та у справі, яка переглядається у касаційному порядку, є різними.

87. Так, у справі № 711/2302/18 суди встановили, що спірна квартира була набута у власність позивачем до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності СК України, в результаті відповідних правочинів приватизації, міни, купівлі-продажу належної йому нерухомості, за рахунок належних йому особистих коштів, а не створена спільними зусиллями чи спільною працею сторін, тому позивач є її єдиним власником.

88. Посилання заявника в касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, згідно з якими у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим -неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи, є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції врахував такий висновок у своїй постанові.

89. Посилання заявника в касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 201/14044/16, є безпідставними, оскільки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постановою від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц відступив від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 201/14044/16.

90. Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц).

91. Посилання заявника на загальні висновки у відповідних постановах Верховного Суду не підтверджують доводів касаційної скарги про те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, оскільки фактичні обставини у наведених як приклад справах відрізняються від тих, що установлені судами у розглядуваній справі.

92. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.

93. Касаційний суд з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України переглянув у касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.

94. Підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги судом касаційної інстанції не встановлено.

95. Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення -без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

96. Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, тому колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін. Щодо судових витрат

97. Оскільки суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2025 рокузалишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: А. А. Калараш І. В. Литвиненко Є. В. Петров