LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС534/961/16-ц

від 30.10.2020 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Погрібного Сергія Олексійовича у справі № 534/961/16-ц (провадження № 61-776св19).

Ухвала 30 жовтня 2020 року м. Київ справа № 534/961/16-ц провадження № 61-776св19 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Погрібного Сергія Олексійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у цивільній справі № 534/961/16-ц. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Погрібного С. О. від 25 січня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, визначено строк для усунення недоліків. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Погрібного С. О. від 22 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року відмовлено. У липні 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду із заявою (клопотанням) про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Погрібного С. О. від 28 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року залишено без задоволення. 26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Погрібного С. О. Заява про відвід обґрунтована тим, що касаційна скарга не розглянута протягом тривалого часу, що є порушенням засад цивільного судочинства щодо розумності строків розгляду справи судом. Також заявник посилається на те, що Верховний Суд двічі відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. На переконання заявника, положення статті 436 ЦПК України не визначає обов`язок особи, яка звертається із такою заявою, навести мотиви необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Заявник вважає, що наведені доводи унеможливлюють справедливий та неупереджений розгляд касаційної скарги у справі визначеним складом суду, а саме, суддею Погрібним С. О. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., Олійник А. С., Яремка В. В. від 29 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Погрібного С. О. у справі № 534/961/16-ц визнано необґрунтованою. Вирішення питання про відвід судді Погрібного С. О. передано судді визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (частина восьма статті 40 ЦПК України). Підстави для відводу судді передбачені зокрема частиною першою статті 36 ЦПК України згідно із якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 ЦПК України). Крім того статтею 37 ЦПК України передбачені випадки недопустимості повторної участі судді в розгляду справи. Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Підстави вважати, що суддя Погрібний С. О. у розглядуваній справі виявляє особисту упередженість, відсутні. Незгода заявника із процесуальними рішеннями судді Погрібного С. О. щодо відмови у задоволенні заяв ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року не є підставою для відводу судді. Інші доводи заявника, зокрема, щодо тривалого розгляду справи судом касаційної інстанції не свідчать про існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Погрібного С. О. Визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється не за бажанням учасників справи, а в порядку передбаченому цивільним процесуальним законодавством, зокрема статтею 33 ЦПК України. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд. Під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2020 року про відвід судді Погрібного С. О., передбачені законом підстави для відводу судді не встановлені. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України). Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд, у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Погрібного Сергія Олексійовича у справі № 534/961/16-ц (провадження № 61-776св19). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»