Ухвала КЦС ВС № 490/3476/24

УХВАЛА 20 лютого 2026 року м. Київ справа № 490/3476/24 провадження № 61-545ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д., розглянув клопотання ОСОБА_1 , подане його представником - адвокатом Ільїним Олександром Валерійовичем, про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності та стягнення компенсації, ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою приватною власністю. У жовтні 2024 року представник відповідача подала до суду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, визнання права власності та стягнення компенсації. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва 24 жовтня 2024 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково . Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,7кв.м, житловою площею 37,8 кв.м. У задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на грошові кошти у розмірі 100 000 грн отримані від продажу транспортного засобу Honda Accord, 2011 року випуску відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. У задоволенні вимог про поділ майна подружжя та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частки у трикімнатній квартири АДРЕСА_1 відмовлено. В задоволенні вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частки транспортного засобу Honda Accord, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виділення його у власність ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на транспортний засіб Honda Accord, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 226 950, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2874,10 грн за сплату судового збору та 7 500 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1390 грн за сплату судового збору. Додатковим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5200 грн витрат на правову допомогу. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Вдовиченко І. С., залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року в частині задоволення вимог первісного позову про визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 та відмову у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаної квартири, розподілу судових витрат скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення. У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 особистою приватною власністю відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 65,7 кв.м, житловою площею - 37, 8 кв. м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 086,30 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додаткове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2025 року скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2630,51 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Повернуто ОСОБА_2 2052,49 грн як надмірно сплачені кошти при подачі апеляційної скарги. У січні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Ільїним О. В., на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі; витребувано справу із суду першої інстанції та роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України. У лютому 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , подане його представником - адвокатом Ільїним О. В.. про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року до закінчення касаційного перегляду у справі у частині задоволення зустрічного позову. Клопотання обґрунтоване тим, що існує ймовірність, що до моменту закінчення касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень ОСОБА_2 пред`явить до примусового виконання виконавчий лист у справі № 490/3476/24 та виконавцем буде накладено арешт на усі рахунки боржника. Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано. Перевіривши доводи, наведені у клопотанні, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки припущення заявника судом до уваги не беруться. Зокрема, заявником не надано доказів вчинення відповідачем конкретних дій щодо виконання оскаржуваних рішень (звернення до виконавця, відкриття виконавчого провадження), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, так само як на припущеннях не можуть ґрунтуватися мотиви судового рішення. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання на час перегляду справи у касаційному порядку. Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання слід відмовити. Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого його представником - адвокатом Ільїним Олександром Валерійовичем, про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності та стягнення компенсації відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. Ю. Гулейков Д. Д. Луспеник