Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/3466/25

Справа № 128/3466/25 Провадження № 22-ц/801/399/2026 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Богоніс Н. Я. Доповідач:Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 13 лютого 2026 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача Стадника І.М., суддів: Міхасішина І.В., Сопруна В.В., розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» - адвоката Кеню Дениса Васильовича, на заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Богоніс Н.Я., у справі №128/3466/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості , встановив: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося в районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 12.06.2020 Акціонерне товариство «ОТП БАНК» та відповідач уклали Кредитний договір №2031090794, на підставі якого первісний кредитор надав позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити за його використання відсотки на умовах договору. В подальшому права вимоги за Кредитним договором були відступлені позивачу на підставі Договору факторингу. Відповідно позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №2031090794 від 12.06.2020. Всупереч умовам Кредитного договору відповідачка не виконала свого зобов`язання та після відступлення позивачу права грошової вимоги борг не погасила, внаслідок чого у неї перед позивачем виникла заборгованість в сумі 50 623,17 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки. Також разом із заборгованістю по договору позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. Рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року позов задоволено . Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2031090794 від 12.06.2020 року в розмірі 50 623,17 гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із судовим рішенням в частині відмови в стягненні витрат на правничу допомогу, представник позивача Кеню Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати у цій частині та ухвалити нове, стягнувши із відповідача витрати понесені позивачем на правничу допомогу. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу На обґрунтування апеляційної скарги зазначалося про те, що стороною позивача надано докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, зокрема копія договору та додаткової угоди до нього, копію акту про підтвердження факту надання правничої допомоги та копію детального опису виконаних робіт. А тому на думку апелянта безпідставною є відмова у стягненні з відповідача цих витрат. Вважає також, що відсутність доказів оплати послуг адвоката не є підставою для відмови у їх стягненні, про що зроблено висновок у постанові ВС КГС у справі № 922/445/19. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу від відповідача суду не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції частина 3 статті 360 ЦПК України. Провадження у справі в суді апеляційної інстанції Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 02 лютого 2026 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду, який вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що стороною у справі подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі, яка не відноситься до категорії тих, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України) з ціною позову менше 30-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (50 623,17 грн), колегією суддів вирішено призначити її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлені судом першої інстанції обставини Судом встановлено, що 12 червня 2020 року ОСОБА_1 з однієї сторони та Акціонерне товариство «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) з другої сторони у письмовій формі підписали Кредитний договір №2031090794, заяву-анкету, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, що в своїй сукупності складають договір про надання споживчого кредиту та підтверджується доданими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями зазначених документів. Умовами укладеного Кредитного договору передбачено: сума кредиту складає 29 999,28 гривень, строк кредиту 36 місяців (з 12.06.2020 по 12.06.2023), процентна ставка за користування кредитом 10% річних від суми боргу, комісійна винагорода за видачу кредиту 0,00 грн., комісія за управління кредитом, щомісячно, у розмірі - 3,99% . На виконання умов Кредитного договору АТ «ОТП БАНК» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 29 999,28 гривень шляхом видачі готівкових коштів через касу банку. В подальшому, 20.08.2021 року, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як Фактор з однієї сторони, та АТ «ОТП БАНК», як Клієнт з іншої сторони уклали Договір факторингу № 20/08/21, за пунктом 1.1 якого Клієнт передає, а Фактор приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, за плату відповідно до умов цього договору. 20.08.2021 року АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» підписали Акт приймання-передачі реєстру Боржників №1 за Договором факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021, та Додаток №1 до Договору факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021, відповідно до витягу з якого зазначено: номер Договору - 2031090794, ПІБ відповідачки ОСОБА_1 , її ідентифікаційний код, дата договору 12.06.2020, сума заборгованості за тілом 29 999,28 грн, сума заборгованості за відсотками 3 567,03 грн, сума заборгованості по комісії 17 056,86 грн, сума заборгованості разом 50 623,17 грн. Відповідно до Додатка №1 до Договору факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2031090794 від 12.06.2020 є ідентичною, в частині суми заборгованості за кредитним договором станом на дату подачі позову до суду, наданому позивачем, з чого вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань. Згідно листа АТ «ОТП БАНК» № 21-6-2-23-23/11515-БТ від 17.10.2025 судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2031090794 станом на 20.08.2021 склала 50 623,17 гривень, у тому числі: борг по кредиту 29 999,28 грн, борг по відсотках 3 567,03 грн, борг по комісії 17 056,86 грн. Позиція апеляційного суду Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачкою, а відтак підлягають до задоволення. При цьому суд відмовив позивачеві у стягненні на його користь судових витрат на правничу допомогу з підстав їх недоведеності. Оскільки рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, тому відповідно до вимог ч.1 статті 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц, згідно з якою, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині вирішення питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у стягненні яких судом відмолено. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції . Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до пункту 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до ч. 3 ст. 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. З огляду на викладене правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати. Цивільним процесуальним законом визначено критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі. Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц. Витрати на правничу допомогу підлягають компенсації, якщо вони документально підтверджені та співмірні зі складністю справи, навіть за відсутності погодинного розрахунку гонорару адвоката. Несплата гонорару на момент розгляду справи не є підставою для відмови у його компенсації, якщо з договору про надання правничої допомоги випливає зобов`язання клієнта здійснити оплату (постанова Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі №2 40/32993/23). Такий підхід простежується і в судових рішеннях Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 та Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, провадження № К/9901/13036/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 640/10548/19, провадження № К/9901/33762/19, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, провадження № К/9901/22452/20. Також апеляційний суд враховує практику та рекомендації Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що "заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду". Щодо гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату. Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є в т.ч. витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому, ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі "Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану" (заява № 37083/03, пункт 106). Аналізуючи вказані процесуально-правові норми та практику ЄСПЛ, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору. Водночас відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 йдеться по те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Матеріалами справи встановлено, що 02 січня 2025 року між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Денисом Васильовичем укладено Договір № 43453613 про надання правової допомоги, згідно з пунктом 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Пунктом 4.1 зазначеного вище договору про надання правової допомоги передбачено, що юридичну допомогу, яка надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях шляхом переказу суми, вказаної в рахунку-фактурі. 25 серпня 2025 року між цими сторонами укладено Додаткову угоду № 2031090794 до Договору № 43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року. Пунктом 4.9. додаткової угоди передбачено, що за здійснення представництва та захист інтересів Клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов`язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, клієнт виплачує адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, адвокатом надавались послуги такого характеру: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Цикл Фінанс», складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в т.ч. попередній )орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, формування додатків до позовної заяви. Загальний час на виконання цих робіт склав 3 години, а їх вартість 6 000 грн. 25 серпня 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокат Кеню Д.В. підписали акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), складений відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 43453613 від 02.01.2025, Додаткових угод, на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. За змістом цього акту адвокат надав, а клієнт (ТОВ «Цикл Фінанс» ) прийняв правничу допомогу загальною вартістю 6 000 грн, оплата професійної правничої допомоги здійснюється Клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акта. Водночас ні детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., ні акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), не містять посилання щодо якого кредитного договору, по стягненню заборгованості з якого боржника, було надано правничі послуги, а тому із поданих документів є неможливим встановити у якій справі надавалась правнича допомога, а відтак яку ж правову допомогу було отримано Клієнтом. Водночас, слід акцентувати увагу, що згідно з усталеною практикою сформованою Верховним Судом України та неодноразово підтриманою в подальшому Верховним Судом, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Виходячи із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Тож господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків і руху його капіталу (постанова ВСУ від 15.12.2015 року у справі № 21-4266а15, постанови КАС ВС від 19.03.2019 у справі № 809/1718/15, від 16.11.2022 у справі № 1340/5529/18). «Знеособлений» акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) жодним чином не підтверджує надання правничої (правової) допомоги саме в даній цивільній справі і може бути покладений в будь-яку іншу цивільну справу, чи взятий із неї. Так само Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості відсилає до загального договору про надання правничої допомоги і не містить будь-яких ідентифікуючих даних про те, що адвокатом здійснювався правовий аналіз обставин спірних правовідносин, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості в конкретній цивільній справі саме з ОСОБА_1 . Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» адвоката Кеню Дениса Васильовича, залишити без задоволення, а заочне рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року, без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає. Головуючий: І.М. Стадник Судді: І.В.Міхасішин В.В. Сопрун