Постанова Київський апеляційний суд № 755/20450/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2026 року м. Київ провадження № 33/824/603/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П., при секретарі Мудрак Р. Р., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Пальчика Максима Олексійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Курила А. В. від 07 листопада 2025 року у справі №755/20450/25 Дніпровського районного суду міста Києва про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копилова, Макарівського району Київської області, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 В С Т А Н О В И В : Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі в однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 80 коп. На дану постанову 14.11.2025 захисник Пальчик М. О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення, справу за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення. У разі відмови у закритті провадження у справі застосувати більш м`яке стягнення у вигляді штрафу. Вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України є необґрунтований. Вказував, що працівником поліції не було роз`яснено право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, а також не було запропоновано пройти у відповідному медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може вважатись належним доказом в даній справі, оскільки працівником патрульної поліції було порушено вимоги Інструкції щодо проведення відповідного огляду, чого не було взято до уваги судом першої інстанції під час прийняття рішення у справі. Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 зазначав, що є діючим військовослужбовцем - водієм тяжкої броньованої техніки, має відповідну категорію та навички для управління такою технікою та проходив додаткове навчання закордоном, він постійно перебуває на лінії бойового зіткнення та надає відсіч збройній агресії рф, а тому позбавлення його водійського посвідчення та, як наслідок, права керування відповідною технікою нівелює зусилля Держави щодо підвищення кваліфікації військовослужбовців та послабить боєздатність підрозділу, в якому останній перебуває. В судовому засіданні апеляційного суду 19 грудня 2025 року захисник Пальчик М. О., в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. В судове засідання 16 січня 2026 року захисник Пальчик М. О. не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2025 серії ЕПР1 № 470757, ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року приблизно о 20 год 45 хв., керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , рухався вулицею Березняківська, 23-А, у місті Києві, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд для встановлення стану сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, зі згоди водія, в установленому законом порядку проводився з використанням спеціального технічного засобу - Alcotest «Drager» 6820, ARJL-0314, результат тесту - 0,33 проміле, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Технічний засіб відеозапису 472254 Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджується матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню та оглядові. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров`я у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи наявні: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 470757 від 01.10.2025; чек технічного засобу Alcotest 6820 «Drager» ARJL-0314, тест № 6186 із результатом огляду - 0,33 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що з результатами огляду ОСОБА_1 згоден; а також відеозапис з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції. Доводи сторони захисту щодо порушення процедури огляду через те, що поліцейські не запропонували водієві проїхати до медичного закладу, є необґрунтованими та базуються на помилковому тлумаченні положень ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735. Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. Законодавство не покладає на поліцейського обов`язку пропонувати медичний огляд у випадку, коли водій погодився пройти тест на місці та погодився з його позитивним результатом. Окремо апеляційний суд звертає увагу на поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання адміністративних матеріалів. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази. Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці. Після отримання результату 0,33 проміле він не заперечував факт вживання алкоголю (пояснивши це вживанням вина), погодився з показниками приладу, про що свідчить його підпис у чеку «Drager» та в Акті огляду у графі «З результатами згоден». Суд критично оцінює позицію захисту, викладену в апеляційній скарзі, оскільки вона суперечить об`єктивній поведінці водія на місці події. Якби ОСОБА_1 мав сумніви щодо об`єктивності результатів тесту, не вживав алкогольних напоїв або вважав результат хибним, він, як добросовісний учасник правовідносин, мав безумовне право та реальну можливість зазначити про незгоду в Акті огляду та вимагати проїхати до лікаря-нарколога для спростування результатів газоаналізатора. Однак він цими правами не скористався, власноруч підтвердивши свою згоду з результатом. Така поведінка (визнання факту вживання, згода з результатом на місці) підтверджує усвідомлення особою своєї вини під час оформлення матеріалів. Доводи, наведені в апеляційній скарзі щодо непропонування медичного огляду, суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Щодо посилань апелянта на статус військовослужбовця та необхідність використання транспортного засобу для виконання бойових завдань, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками професійної діяльності. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортними засобами незалежно від особи порушника. Законодавство не передбачає винятків для військовослужбовців у справах про адміністративні правопорушення, пов`язані з керуванням у стані сп`яніння, оскільки такі дії несуть підвищену суспільну небезпеку. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та дав належну правову оцінку зібраним доказам у їх сукупності. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом. Цей стандарт доказування означає, що сукупність обставин, встановлена судом, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що інкримінується правопорушнику. У даній справі об`єктивні докази (результат технічного приладу, особисте визнання вживання алкоголю на відео, підписані документи зі згодою) переконливо свідчать про факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, носять формальний характер, спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не містять належних обґрунтувань, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення. За таких обставин, законних підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду та закриття провадження або пом`якшення стягнення не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Пальчика Максима Олексійовича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Є. П. Євграфова