Постанова 4851 № 480/11570/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2026 р. Справа № 480/11570/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: А.І. Сидорук) від 23.10.2025 по справі № 480/11570/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) в частині обчислення та виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 до 06.06.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2021 роки, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов`язків військової служби, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 та на 01.01.2021; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та доплатити позивачу такі виплати з використанням при їх обчисленні розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 та станом на 01.01.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 06.06.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також грошової допомоги на оздоровлення 2021 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2021 роки, грошової компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 01.01.2013 до 31.12.2014, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021. Зобов`язано 5 державний прикордонний загін ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 до 06.06.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також грошову допомогу на оздоровлення 2021 рік, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2021 роки, грошової компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 01.01.2013 до 31.12.2014, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 до 5 державного прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення, грошові допомоги для оздоровлення, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошові компенсації додаткових відпусток, а також одноразову грошова допомога при звільненні, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, оскільки згідно з постановою КМУ № 704 саме така величина застосовується для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу. Позивач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 12.03.2015. У період з 29.01.2020 до 06.06.2021 позивач проходив військову службу у відповідача, що не заперечується сторонами. Наказом відповідача від 04.06.2021 № 233-ОС позивача з 06.06.2021 виключено зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 . У вказаному наказі зазначено виплатити позивачу: одноразву грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років у сумі 87659,60 грн; грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік; грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2021 роки, у кількості 98 календарних днів. У період з 29.01.2020 до 06.06.2021 позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн). Вказане підтверджується розрахунковими листами на ім`я позивача за період з січня 2020 до червня 2021 року, які надані відповідачем на виконання вимог ухвали суду. Згідно з вказаними листами позивачу: нараховано та виплачено у січні 2020 року грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік у сумі 12653,20 грн; у червні 2021 року (під час звільнення позивача зі служби): компенсацію відпусток УБД - 40907,81 грн, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік - 1530 грн, грошову допомогу для оздоровлення за 2021 рік - 1252280 грн, одноразову грошову допомогу при звільненні - 87659,60 грн. Вказані виплати здійснені відповідачем із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі № 480/5873/21, зокрема, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 7 років служби, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі № 480/6691/21, зокрема, зобов`язано відповідача нарахувати позивачу грошову компенсацію додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, за період з 01.01.2013 до 31.12.2014 пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах у відповідності до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2012 № 702 із врахуванням висновків суду у даній справі. Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. На виконання вказаних рішень відповідач здійснив позивачу доплату сум, в тому числі компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 01.01.2013 до 31.12.2014, що не спротовується відповідачем. Посилаючись на неправомірність дій відповідача, зокрема в частині здійсненням відповідачем неправильного розрахунку таких сум (з розрахунку 1762 грн, а не із сум 2102 та 2270 грн), позивач звернувся до суду. Частково задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з протиправності 5-го державного прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 06.06.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також грошової допомоги на оздоровлення 2021 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2021 роки, грошової компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 01.01.2013 до 31.12.2014, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та зобов`язання 5-го державного прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 до 06.06.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також грошову допомогу на оздоровлення 2021 рік, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2021 роки, грошової компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 01.01.2013 до 31.12.2014, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог стосовно зобов`язання відповідача перерахувати суму з урахуванням прожиткового мінімуму у сумі 2102 грн, суд першої інстанції дійшов висновку що у період з 29.01.2020 до 06.06.2021 позивачу не виплачувалась матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині, з огляду на наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Статтею 9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно із частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ). Приписами частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. Відповідно до примітки 1 Додатку 1 до Постанови № 704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103). Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18. Отже, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ. Водночас установлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 380/18850/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 380/10075/21. Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків: Так, у рішенні суду зроблено наступні висновки: - з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; - встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Верховний Суд у постанові від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22 вказав, що Закон України Про Державний бюджет України на 2020 рік застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020 рік не містить. Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2022 року у справі № 240/12647/21 зазначив, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 за № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. Вказано, що в свою чергу, Закон України від 14.11.2019 за №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік та Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX таких застережень щодо застосування, як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять. Слід зазначити, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 - 1762,00 грн. В свою чергу ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX встановлено, що станом на 01.01.2020р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2102 грн.; ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX встановлено, що станом на 01.01.2021р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2270 грн. Таким чином при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням з 01.01.2020 необхідно використовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Так, щороку протягом спірного періоду прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшувався. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 30.01.2019 № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду, яка в свою чергу відображена у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 06.11.2023 у справі № 300/1947/22, від 22.11.2023 у справі № 160/8725/21, від 10.01.2024 у справі № 400/3128/23. За останньою правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року. Отже, враховуючи викладене, грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року. Разом з тим, грошове забезпечення позивача за період з 29.01.2020 до 06.06.2021 обчислене відповідачем без урахування зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня відповідного календарного року, що призвело до виплати позивачу грошового забезпечення в меншому розмірі, ніж встановлений законодавством, чим порушені права позивача на належне грошове забезпечення, тим самим допустивши протиправну бездіяльність. Належних доказів на спростування наведеного вище відповідачем не надано. Окрім того, відповідно до п. 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата щомісячних додаткових видів грошового забезпечення безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням. Перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки. Оскільки відповідачем не здійснено перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, виходячи із розрахункової величини-прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2021, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності. При цьому, щодо компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки військовослужбовця за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2013-2014 роки, колегія суддів зазначає таке. Так, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі № 480/5873/21, та від 05.11.2021 у справі № 480/6691/21, відповідачем здійснено позивачу доплату сум, в тому числі компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 01.01.2013 до 31.12.2014, що не спротовується відповідачем. Разом з тим, оскільки вказана компенсація виплачена, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн.), що підтверджується у т.ч. відповідачем, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що така компенсація мала б бути виплачена, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2021, враховуючи, що остання підлягала виплаті позивачу при звільненні зі службу. Посилання в апеляційній скарзі на здійснення виплати вищевказаної компенсації після звільнення позивача з військової служби та необґрунтованості відповідних вимог позивача підлягають відхиленню, як такі, що не спростовують наведених вище висновків. Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи наведені вище висновки, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено (доказано) правомірність власної бездіяльності у спірних відносинах. Виходячи з наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність 5 державного прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 06.06.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також грошової допомоги на оздоровлення 2021 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2021 роки, грошової компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 01.01.2013 до 31.12.2014, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та зобов`язання 5 державний прикордонний загін ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 до 06.06.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, а також грошову допомогу на оздоровлення 2021 рік, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2021 роки, грошової компенсації додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 01.01.2013 до 31.12.2014, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум. Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 по справі № 480/11570/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов