Постанова 4824 № 761/23680/23

справа № 761/23680/23 головуючий у суді І інстанції Савицького О.А. провадження № 22-ц/824/6396/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 24 грудня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною представника ОСОБА_1 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , - в с т а н о в и в : У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на рішення державного виконавця, заінтересовані особи: заступник начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзябко С.І., Большова Н.О., у якій просить суд: визнати неправомірною та скасувати постанову про визначення місця побачення з дитиною, винесену 29 травня 2024 року заступником начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзябко С.І. у межах виконавчого провадження № 73686401. Скарга обґрунтована тим, що у провадженні Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 73686401 з примусового виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/23680/23 від 14 листопада 2023 року про забезпечення позову. 14 листопада 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив, що місце виконання за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, місто Тячів. 12 лютого 2024 року заступник начальника Тячівського відділу державної вико служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Тячів) Дзябко С.І. виніс постанову про визначення місця побачення з дитиною за адресою реєстрації та проживання дитини: АДРЕСА_1 . 29 травня 2024 року ОСОБА_1 (законний представник дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) направив заяву заступнику начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Тячів) з проханням визначити місце побачення з дитиною в найкращих інтересах дитини за адресою реєстрації та проживання дитини: АДРЕСА_1 . 24 травня 2024 року заступник начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Тячів) Дзябко С.І. виніс нову постанову про визначення місця побачення з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 (розважальний центр для дітей «Смайл Кідс»). Вказує, що заступник начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Тячів) Дзябко С.І. при винесенні постанови про визначення місця побачення з дитиною від 29 травня 2024 року не врахував позицію боржника, який діє в інтересах дитини, не врахував інтереси дитини та позицію дитячого психолога - ОСОБА_4 , яка має налагоджений контакт з дитиною та глибоке розуміння аргументації позиції та інтересів дитини. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що під час винесення постанови, яка оскаржується, заступник начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзябко С.І. діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та у межах своїх повноважень. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Якименко М.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року та ухвалите нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 522/17680/18. Вказує, що відповідно до пункту 5 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з`явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною. Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Якщо сторона виконавчого провадження не з`явилася, у визначений у виклику час, до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження. Наголошує на тому, що заступник начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзябко С.І. не здійснив такого виклику, і визначив місце побачення з дитиною, врахувавши лише позицію стягувача, проігнорувавши позицію боржника, та інтереси дитини. Матеріали виконавчого провадження також не містять викликів державного виконавця на 29 травня 2024 року. У матеріалах виконавчого провадження наявна заява ОСОБА_1 щодо визначення місця побачення за місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , однак вона не була врахована державним виконавцем, так само як і заява ОСОБА_1 від 29 травня 2024 року. Зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що державний виконавець ухвалив рішення лише на підставі клопотання від 27 травня 2024 року, наданого представником стягувача адвокатом Власюк К.П. На думку скаржника указане свідчить, що всупереч встановленому законодавством порядку, державний виконавець не здійснив виклик сторін виконавчого провадження та не врахував заяви ОСОБА_1 і його пропозиції щодо місця побачення стягувача з дитиною. Вказує, що оскаржувана постанова державного виконавця не містить мотивів обрання місця зустрічі, і так само не містить обґрунтування, яким саме чином враховані інтереси дитини під час визначення місця побачення державним виконавцем, з урахуванням того, що побачення мало тривати з 10:00 год. 16 березня 2024 року до 20:00 год. 17 березня 2024 року. Наголошує, що у справах, що стосуються дітей, в тому числі і в питанні визначення місця побачення, державний виконавець зобов`язаний керуватися інтересами дитини, а не бажаннями і примхами стягувача. У цій справі звертає увагу на те, що державний виконавець спілкувався з дитиною, вислуховував її думку, а тому при визначенні місця побачення міг її врахувати, як і той факт, що за своїм місцем проживання у звичній для неї обстановці дитині буде комфортніше проводити зустрічі з матір`ю, а не в громадському місці, з урахуванням часу побачення з 10:00 год. суботи до 20:00 год. неділі, що взагалі неможливо виконати у ТРЦ. На думку апелянта, враховуючи, що державний виконавець не здійснив виклик сторін виконавчого провадження з метою визначення місця побачення, не врахував заяви ОСОБА_1 від 09 січня 2024 року та від 29 травня 2024 року щодо визначення місця побачення, наявні в матеріалах виконавчого провадження, не мотивував оскаржувану постанову, в тому числі в частині відхилення пропозиції ОСОБА_1 щодо місця побачення та врахування найкращих інтересів дитини, заступник начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзябко С.І. діяв не у спосіб та не в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» під час ухвалення оскаржуваної постанови, а отже така є неправомірною та підлягає скасуванню. Від представника ОСОБА_2 - адвоката Власюк К.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Також від представника ОСОБА_2 - адвоката Власюк К.П. надійшла заява-повідомлення, у якій вона просить врахувати правову позицію Верховного Суду у цій справі, викладену у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2025 року, постанові Верховного Суду від 22 вересня 2025 року, а також, результат розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року у справі № 761/23680/23 (провадження № 4-с/761/30/2025), яка розглядалась у межах справи № 761/23680/23 (провадження № 22-ц/824/10466/2025). Від представника ОСОБА_1 - адвоката Якименко М.М. надійшли додаткові письмові пояснення, у яких він посилається на те, що ОСОБА_1 заперечує проти врахування судових рішень, на які посилається ОСОБА_2 , з огляду на те, що фактичні обставини під час винесення державним виконавцем постанови від 29 травня 2024 року про визначення місця побачення з дитиною відрізняються від фактичних обставин при винесенні державним виконавцем постанов від 27 лютого 2024 року, від 14 березня 2024 року, від 03 травня 2024 року. Вказує, що на день винесення оскаржуваної постанови державному виконавцю було достеменно відомо про невдалі спроби виконання судового рішення за попередньо визначеним ним місцем побачень: місто Тячів, Поштовий провулок, 5 (Розважальний центр для дітей «Смайл кідс»). Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Представник ОСОБА_1 - адвокат Якименко М.М. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник ОСОБА_2 - адвокат Калинич М.І. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 73686401 з примусового виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/23680/23 від 14 листопада 2023 року, якою задоволено частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, а саме: забезпечено позов шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання судовим рішенням законної сили, зокрема у місті Тячеві, Закарпатської області, щомісячно у вихідні дні: - з 10 год. 00 хв. кожної першої суботи до 20 год. 00 хв. кожної першої неділі; - з 10 год. 00 хв. кожної третьої суботи до 20 год. 00 хв. кожної третьої неділі; - з 10 год. 00 хв. кожної п`ятої суботи до 20 год. 00 хв. кожної п`ятої неділі. Перші три зустрічі дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечити в присутності батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та за участі психолога, присутність якого має бути забезпечена батьками (або одного з них). Присутність психолога має бути забезпечена з 10 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. Заборонити перетин державного кордону ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди та/або супроводу батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року у справі № 761/23680/23 визначено місце виконання за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, місто Тячів. 12 лютого 2024 року заступником начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзябко С.І. винесено постанову про визначення місця побачення з дитиною за адресою реєстрації та проживання дитини: АДРЕСА_1 . 29 травня 2024 року заступником начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзябко С.І. винесено постанову про визначення місця побачення з дитиною, згідно з якою визначено місце побачення з дитиною - 01 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 (розважальний центр для дітей «Смайл Кідс»), починаючи з 10 год. 00 хв., за клопотанням представника стягувача Большової Н.О. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з частинами 1, 2 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 статті 18 Закону України № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Статтею 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Відповідно до частини 1, 2 статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/11909/21, від 05 квітня 2023 року у справі № 210/529/19 викладено висновок про те, що специфіка діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною полягає насамперед у тому, що виконавець може на власний розсуд визначати час та місце побачення з дитиною лише у тому випадку, якщо такі умови не визначив суд у рішенні, яке виконується виконавцем. У разі якщо час та місце побачень з дитиною визначені рішенням суду, яке виконується, виконання такого судового рішення має здійснюватися в порядку, визначеному рішенням. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року у справі № 761/23680/23 не визначено конкретну адресу, за якою мають відбуватися побачення стягувача з дитиною, і не зазначено, що такі побачення мають відбуватися саме за адресою реєстрації та проживання дитини. Оскільки у вказаній ухвалі судом не визначено час та місце побачення з дитиною, враховуючи специфіку діяльності виконавця під час виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, виконавець, визначаючи власний розсуд час та місце побачення з дитиною, діяв у межах своїх повноважень. ОСОБА_1 у своїй скарзі посилається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови виконавця про визначення місця побачення з дитиною від 29 травня 2024 року не враховано інтереси дитини та позицію дитячого психолога - ОСОБА_4 , яка має налагоджений контакт з дитиною та глибоке розуміння аргументації позиції та інтересів дитини. Однак скаржником не обґрунтовано, яким чином визначення місця побачення ОСОБА_1 з дитиною 01 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 (розважальний центр для дітей «Смайл Кідс») порушить інтереси дитини. Скаржник вказує на неврахування позиції дитячого психолога - ОСОБА_4 , але ним не надано доказів (висновку, рекомендацій психолога та ін.), які б свідчили про те, що зустріч ОСОБА_1 з дитиною 01 червня 2024 року за адресою, визначеною виконавцем в оскаржуваній постанові, порушуватиме інтереси дитини або якимось чином перешкоджатиме спілкуванню ОСОБА_1 з дитиною. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що заступник начальника Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзябко С.І. не здійснив його виклик для визначення місця побачення з дитиною, проігнорував позицію боржника та інтереси дитини. Указані доводи апеляційної скарги виходять за межі вимог скарги на бездіяльність державного виконавця. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина 6 статті 367 ЦПК України). Диспозитивність є одним з базових принципів судочинства, керуючись яким, скаржник самостійно вирішує, які вимоги скарги заявляти та які мотиви на її обґрунтування наводити. Суд позбавлений можливості формулювати мотиви скарги замість скаржника. На підставі викладеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець не здійснив виклику ОСОБА_1 і визначив місце побачення з дитиною без врахувавши позиції боржника, виходять за межі доводів скарги на рішення державного виконавця, тому такі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, а тому відхиляються апеляційним судом. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 12 січня 2026 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська