Постанова Київський апеляційний суд № 754/7459/25
від 30.12.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №754/7459/25Головуючий у І інстанції: Тарасенко Н.В. Провадження №33/824/5940/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30грудня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого Криворучко Ю.В. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 30червня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 рокупровадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,. Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник потерпілого Криворучко Ю.В. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 01грудня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення в межах санкції даної статті. Також апелянтом подано клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, щорозгляд провадження відбувався за відсутності потерпілого, який не був належним чином повідомлений про дату судового засідання. Копію постанови Деснянського районного суду міста Києва потерпілий ОСОБА_1 до 25 листопада 2025 року не отримував, про що свідчить його заява, яка наявна в матеріалах справи (а.с.37).Про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише в кінці жовтня 2025 року. Раніше отримати постанову представник не міг з незалежних від нього причин, оскільки суддя, який розглядав цю справу, перебував у відпустці, а тому суд не міг видати постанову іще протягом місяця. У зв`язку із викладеним представник просить рахувати строк на апеляційне оскарження з моменту отримання оскаржуваної постанови, а саме з 26 листопада 2025 року. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника Криворучка Ю.В. на підтримку поданого клопотання,пояснення ОСОБА_2 та його захисника Тимошенка В.В., які заперечували проти задоволення даного клопотання, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 діб з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляла клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 07 травня 2025 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В ході оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надавав письмові пояснення щодо обставин ДТП та був повідомлений про те, що справа за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2 , буде розглядатиметься Деснянським районним судом міста Києва за викликом учасників ДТП. Таким чиномОСОБА_1 був обізнаний про те, що відбудеться розгляд провадження відносно ОСОБА_2 у Деснянському районному суді міста Києва. Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 направлялась повістка про виклик до суду для розгляду провадження відносно ОСОБА_2 , однак за вказаною адресою ОСОБА_1 повістку не отримав. Під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 повідомив, що дізнався про наявність оскаржуваної постанови 06 жовтня 2025 року, коли він та ОСОБА_1 знайомилися із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, яка розглядалася судом відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, однак в матеріалах була лише фотокопія оскаржуваної постанови. Пізніше представник також ознайомився з постановою в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте вважає, що строк на оскарження в даному випадку обраховується з моменту безпосереднього отримання ним завіреної копії постанови в суді першої інстанції. Таким чином, наданими в суді апеляційної інстанції поясненнями представника ОСОБА_4 спростовуються його ж пояснення, наведені у клопотанні, про те, що він дізнався про наявність оскаржуваного рішення лише 25 листопада 2025 року. Також, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до повного тексту постанови Деснянського районного суду міста Києва від 30червня 2025 року було надано учасникам провадження 03липня 2025 року. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип resjudicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3.04.2008 р. заява №3236/03). Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що представник ОСОБА_4 , будучи фахівцем в галузі права, представляючи інтереси потерпілого ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність оскаржуваної постанови як із матеріалів іншого провадження, так і з Єдиного державного реєстру судових рішень,мав можливість у значно коротші терміни подати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову. Проте, апеляційна скарга була подана ним лише 01грудня 2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє представнику ОСОБА_4 у поновленні строку на апеляційне оскарження постановиДеснянського районного суду міста Києва від 30червня 2025 року. З цих підстав апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ: В задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження відмовити. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 30червня 2025 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,передбаченого ст.124 КУпАП- повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Мосьондз