Постанова Київський апеляційний суд № 754/17536/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2022 року м. Київ Справа № 754/17536/21 Провадження: № 33/824/1496/2022 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т.О., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Капака Віталія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного міста Києва від 30 листопада 2021 року, винесену під головуванням судді Броновицької О.В., про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в с т а н о в и л а : Постановою Деснянського районного міста Києва від 30 листопада 2021 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Капак В.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через засоби поштового зв`язку, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати постанову Деснянського районного міста Києва від 30 листопада 2021 року та притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ДТП відбулась у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_2 порушив дистанцію та швидкісний режим після того, як зрозумів, що автомобіль, який рухається попереду, пригальмовує для здійснення розвороту ліворуч. При цьому, зміщуючи правіше керований ним автомобіль ОСОБА_2 мав на меті об`їхати автомобіль Фольксваген, однак, не дотримався дистанції та скоїв з ним зіткнення. Отже, інспектор правомірно склав адміністративний протокол відносно ОСОБА_2 за порушення останнім п.п. 12.1, 13.1 ПДР. Апеляційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду, яке обґрунтоване тим, що про оскаржувану постанову ОСОБА_1 дізнався 18 травня 2022 року після ознайомлення його адвоката з матеріалами справи. Про розгляд даної справи ОСОБА_1 судом не повідомлявся.Зважаючи на викладене, також просив суд призначити у справі судову автотехнічну експертизу для об`єктивного встановлення обставин у справі. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного. У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова була винесена лише за участі особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення. Інший учасник ДТП ОСОБА_1 судом про розгляд справи не повідомлявся. Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав. З метою доступу до правосуддя, доходжу висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного міста Києва від 30 листопада 2021 року скаржником пропущений з поважних причин. За таких обставин, клопотання адвоката Капака В.М. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню. В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги просив постанову суду першої інстанції залишити без змін. Адвокат Капак В.М. в інтересах ОСОБА_1 в режимі відеоконференції підтримав апеляційну скаргу та клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи. Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані. Як убачається із матеріалів справи, 15.10.2021р. в 08.30 годин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем HyundaiSantafe д/ НОМЕР_1 по пр.Броварському в м.Києві, порушив п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Volksvagen Caddy д/ НОМЕР_2 , який рухався попереду, що призвело до пошкоджень транспортних засобів, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Згідно п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно п.13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Приймаючи рішення про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції урахував місце зіткнення, розташування та характер пошкоджень на автомобілях, напрямок руху автомобілів в момент зіткнення, та дійшов висновку, що водій автомобіля Volksvagen Caddy д/нАТ7058ВХ при перестроюванні в іншу смугу дорожнього руху для виконання розвороту повинен був завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, а при виконанні цього маневру не з крайнього лівого положення на проїзній частині, надати дорогу автомобілю HyundaiSantafe д/ НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку. З письмових пояснень ОСОБА_2 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, убачається, що він 5.10.2021 року, керуючи автомобілем Hyundai Santafe, рухався з м. Бровари до м. Києва в крайній лівій смузі, не змінюючи напрямку руху. Попереду від нього в другій смузі руху рухався автомобіль Volksvagen Caddy. Його, ОСОБА_2 швидкість руху була більшою ніж автомобіля Volksvagen Caddy. Раптом автомобіль Volksvagen Caddyпоказав лівий поворот, намагаючись перестроїтись у крайню ліву смугу. Очікуючи, що автомобіль Volksvagen Caddy пропустить автомобіль під його керуванням, він, ОСОБА_2 продовжив рух у своїй смузі. Однак, автомобіль VolksvagenCaddy, не пропустивши його автомобіль, заїхав у крайню ліву смугу, що і призвело до ДТП. З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, убачається, що він рухався по Путивльському провулку на Броварський проспект. Ввімкнув лівий поворот. Почав повертати та відчув удар в задню частину свого автомобіля. Відповідно до п. 12.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Виходячи з положень п.п. 1.3, 1.4 вказаних Правил, учасники дорожнього руху зобов`язані виконувати їх вимоги, при цьому, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. З наданих ОСОБА_1 пояснень убачається, що він рухався по другорядній дорозі і мав намір виїхати на головну дорогу - Броварський проспект для подальшого розвороту ліворуч. З наявних в матеріалах справи фото з місця події убачається, що водію ОСОБА_1 для здійснення розвороту в сторону м. Бровари, потрібно виїхати з другорядної дороги, перетнути три смуги руху, зайняти крайнє ліве положення. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вказує, що дійсно, автомобіль Hyundai Santafe рухався в крайній лівій смузі руху, він, ОСОБА_1 , рухався в середній смузі руху, а потім перестроївся в крайню ліву смугу для виконання подальшого розвороту, почав гальмувати і відчув удар в задню частину свого автомобіля. У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися (пункт 10.3 ПДР України). У відповідності до п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у сукупності з наданими поясненнями учасників ДТП, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП, оскільки порушення ним п.п. 12.1 та 13.1 ПДР не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням ДТП. ОСОБА_2 , рухаючись у своїй смузі руху, не змінюючи її, об`єктивно розраховував на те, що й інший учасник дорожнього руху ОСОБА_1 дотримається п.п. 10.3, 10.4 ПДР перед перестоюванням в крайню ліву смугу для здійснення подальшого розвороту. Слід відмітити, що згідно визначення термінів, викладених у п. 1.10 ПДР, безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Однак, як не заперечується обома учасниками ДТП, вони рухались в різних смугах руху, і зіткнення відбулось саме після перестроювання водія автомобіля VolksvagenCaddyв смугу руху, по якій рухався ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Посилання скаржника на характер пошкоджень автомобілів є безпідставним, оскільки характер та локалізація таких пошкоджень (на автомобілі Hyundai Santafe д/ НОМЕР_1 в передній правій частині та на автомобілі Volksvagen Caddy д/нАТ7058ВХ в задній лівій частині), напрямок руху автомобілів Hyundai Santafe д/ НОМЕР_1 та Volksvagen Caddy д/нАТ7058ВХ в момент зіткнення повністю спростовують доводи ОСОБА_1 щодо завчасного зайняття ним крайнього лівого положення та підтверджують обставини, викладені у поясненнях іншого водія ОСОБА_2 . Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року). Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію скаржника щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в апеляційній скарзі не наведено. Щодо вирішення клопотання скаржника про призначення експертизи слід відмітити наступне. Згідно із ч. 1 ст. 273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях. Тобто, призначення експертизи за клопотанням учасника справи є правом, а не обов`язком суду. Суд апеляційнї істанції вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для повного і об?єктивного з?ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Окрім того, висновок експерта є лише одним із доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, а відтак клопотання адвоката Капака В.М. в інтересах ОСОБА_1 про призначення судової автотехнічної експертизи підлягає залишенню без задоволення. Оскілки суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно розглянув справу, та, як наслідок, дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, підстави для скасування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2021 року відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А : Клопотання адвоката Капака Віталія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного міста Києва від 30 листопада 2021 року задовольнити. Поновити адвокату Капаку Віталію Михайловичу в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного міста Києва від 30 листопада 2021 року. Клопотання адвоката Капака Віталія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про призначення судової автотехнічої експертизи залишити без задоволення. Апеляційну скаргу адвоката Капака Віталія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного міста Києва від 30 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Невідома