Постанова КГС ВС № 904/4127/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2025 року м. Київ cправа № 904/4127/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О.М., Губенко Н. М., за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А.В., за участю представників учасників справи: позивача - Дєлова В. В. (адвоката) відповідача - Діденка Р. А. (адвоката) третьої особи - 2 - ОСОБА_1 (особисто), Алексєєва О. Є. (адвоката) розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Чередко А. Є., судді: Верхогляд Т. А., Мороз В. Ф.) від 13.05.2025 у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень установчих та загальних зборів, Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. ОСОБА_2 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" (далі - відповідач, ОСББ), в якому просив: - визнати недійсним рішення установчих зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання № 3), в частині обрання членів правління у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (голова правління), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; - визнати недійсним рішення установчих зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання № 4), в частині обрання члена ревізійної комісії у складі ОСОБА_7 ; - визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 11.04.2017 (питання № 3), в частині обрання члена правління ОСОБА_8 замість ОСОБА_4 та в частині заміни члена ревізійної комісії ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; - скасувати реєстраційні дії та записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що стосуються рішення установчих зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання № 3), в частині обрання членів правління у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (голова правління), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не повідомляв позивача про проведення спірних зборів, в порядку та строки обумовлені законом. Рішення, прийняті на установчих та загальних зборах ОСББ мають підтверджуватися не тільки протоколами, а й невід`ємними додатками до них - бюлетенями для голосування та листками письмового опитування, проте, всупереч приписів статуту ОСББ та закону, до оспорюваних протоколів не долучені жодні бюлетені поіменного голосування та письмового опитування. У матеріалах реєстраційної справи наявний тільки оспорюваний протокол № 1 від 27.05.2016, до якого не долучено жодного додатку, а протокол загальних зборів ОСББ від 11.04.2017, як і його невід`ємні додатки - відсутні. Фактичні обставини справи, установлені судами

3. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" 23.06.2016р. зареєстроване як юридична особа за адресою: АДРЕСА_1 , одним із співвласників будинку є позивач - ОСОБА_2 , якому на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 28.03.2007 № 3754092 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.05.2007 № 14456555.

4. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДНІПРОВСЬКІ ВЕЖІ" було створено на підставі установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 (житловий комплекс "Башти" містобудівного ансамблю "Крутогорний" ("Західна Башта" та "Східна Башта"), друга черга містобудівного ансамблю "Крутогорний" (спортивно-оздоровчий комплекс із басейном), розподільча підстанція літ. Д-1) проведених 12.05.2016, які оформлені протоколом № 1 від 27.05.2016 (далі - протокол № 1 від 27.05.2016) .

5. У протоколі № 1 від 27.05.2016 зафіксовано, що: - загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 199, загальна площа квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 37 194, 2 кв.м; - на загальні збори прибули особисто та/або через представників співвласники в кількості 62 особи, які сукупно володіють 9 694,80 кв.м. загальної площі належних їм на праві власності квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; - у голосуванні з питань порядку денного на установчих зборах взяли участь особисто та /або через представників співвласники у кількості 59 осіб, які сукупно володіють 8972,60 кв. м загальної площі належних їм на праві власності квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; - у письмовому опитуванні з питань порядку денного взяли участь особисто та /або через представників співвласники у кількості 68 осіб, які сукупно володіють 15 330,5 кв.м загальної площі належних їм на праві власності квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; - при розгляді питань порядку денного зборів всім особисто присутнім на установчих зборах співвласникам (їх представникам) було роздано 62 бюлетеня для голосування з питань порядку денного на установчих зборах, під час письмового опитування з питань порядку денного від співвласників (їх представників) було відібрано 78 листків письмового опитування до установчих зборів, і при підрахунку голосів відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" були враховані усі голоси.

6. Відповідно до протоколу № 1 від 27.05.2016 по питанням порядку денного зборів були прийняті наступні рішення: - по питанню першому "Про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в будинку АДРЕСА_1 та затвердження його назви" було прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку в будинку АДРЕСА_1 та надано йому назву "Дніпровські Вежі" (за - 117 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 19 625,3 кв.м, тобто 52,7% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; проти - 10 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 677,8 кв.м, тобто 12,58% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку); - по питанню другому "Про затвердження статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" було прийнято рішення про затвердження статуту ОСББ "Дніпровські Вежі" відповідно до типового статуту, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 № 141 (зі змінами та доповненнями) (за - 117 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 19 625,3 кв.м, тобто 52,7% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; проти - 10 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 677,8 кв.м., тобто 12,58% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку); - по питанню третьому "Про обрання членів правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та його голови" було прийнято рішення про обрання членів правління ОСББ "Дніпровські Вежі" у наступному складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Головою правління обрано ОСОБА_1 (за - 117 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 19 625,3 кв.м, тобто 52,7% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; проти - 10 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 677,8 кв.м, тобто 12,58% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку); - по питанню четвертому "Про обрання членів ревізійної комісії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" було прийнято рішення про обрання членів ревізійної комісії ОСББ "Дніпровські Вежі" у наступному складі: ОСОБА_7 (за - 117 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 19 625,3 кв. м, тобто 52,7% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; проти - 10 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 677,8 кв.м, тобто 12,58% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку); - по питанню п`ятому "Про визначення порядку сплати переліку та розмірів внесків і платежів співвласників" було прийнято рішення про затвердження на 2016 рік розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території - 10,00 грн за кв.м для квартир та нежитлових приміщень щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця (за - 115 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 19 310,8 кв.м, тобто 51, 92% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; проти - 11 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 852,13 кв.м, тобто 13,04% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку); - по питанню шостому "Про управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 через власні органи управління ОСББ" прийнято рішення про здійснення управлінням багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 через власні органи управління ОСББ (за - 114 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 18 777,6 кв. м, тобто 50,48 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; проти - 10 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 4 677,8 кв. м, тобто 12,58 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку).

7. Також, результати голосування за питаннями порядку денного протоколу № 1 від 27.05.2016 зафіксовані у Підсумках голосування за результатами підрахунку голосів на установчих зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" 12.05.2016, який підписано головою установчих зборів ОСОБА_1 .

8. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.06.2016, ОСОБА_1 (27.05.2016 - керівник) внесено як особу, яка обрана до органу управління юридичної особи - ОСББ "Дніпровські Вежі".

9. Предметом розгляду цієї справи є, зокрема, визнання недійсним рішення установчих зборів "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДНІПРОВСЬКІ BEЖI", яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання № 3), в частині обрання членів правління у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (голова правління), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , визнання недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДНІПРОВСЬКІ BEЖІ", яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання № 4), в частині обрання члена ревізійної комісії у складі ОСОБА_7 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024 у справі № 904/4127/23 позов задоволено повністю.

11. Суд першої інстанції виходив з того, що: - доводи позивача про неналежне його повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ, оформлених протоколом № 1 від 27.05.2016, знайшли своє підтвердження; - суд відхилив як належний доказ листок письмового опитування від 19.05.2016, за яким позивач голосував на зборах, оскільки такий доказ відсутній у матеріалах реєстраційної справи та його наявність не відміняє обов`язку належного повідомлення про збори; - суд дійшов висновку, що оспорюваним рішенням установчих зборів "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі", яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 в оскаржуваній позивачем частині (питання № 3 та питання № 4) право позивача стосовно участі щодо обговорення і голосування за кандидатури членів правління ОСББ та ревізійної комісії, що є складовою права на участь в управлінні ОСББ - є порушеними, а отже, є і порушеними права позивача як співвласника будинку. Вказане стало підставою для визнання недійсними рішень зборів у вказаних частинах; - з аналогічних підстав - відсутність доказів повідомлення та відсутність бюлетенів голосування у матеріалах реєстраційної справи, суд визнав недійсними і рішення загальних зборів "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" з питання № 3, оформленого протоколом від 11.04.2017; - на підставі оспорюваних позивачем рішень зборів ОСББ були вчинені реєстраційні дії та записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в частині обрання членів правління, а тому суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування цих реєстраційних дій та записів в ЄДР є ефективним та призведе до реального відновлення прав позивача, як співвласника ОСББ. 12. 13.05.2025 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував у частині визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, яке оформлене протоколом від 27.05.2016 № 1 (питання №№ 3, 4) про обрання членів правління у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (голова правління), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та про обрання члена ревізійної комісії у складі ОСОБА_7 та розподілу судових витрат й ухвалив у цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовив.

13. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що: - апеляційний суд не погодився з оцінкою суду першої інстанції, як неналежного доказу вказаного листка письмового опитування, який підтверджує участь та голосування на установчих зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" ОСОБА_2 , оскільки жодними доказами у матеріалах справи не спростовано достовірність цього доказу, а твердження позивача про підробку вказаного документу нічим не підтверджені; - подання вказаного доказу ОСОБА_1 у серпні 2023 року як головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі", що не підтверджується інформацією з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також не свідчить про неможливість його прийняття до розгляду та оцінки судом першої інстанції, адже в подальшому ОСОБА_1 було залучено судом ухвалою від 06.12.2023 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача саме з підстав того, що ОСОБА_1 працював головою правління ОСББ з травня 2016 по 09.04.2019, й також організовував та проводив збори, має протоколи та інші матеріали ОСББ "Дніпровські Вежі", у т.ч. які позивач оспорює у даній справі; - не спростовує дійсність листка опитування ОСОБА_2 від 19.05.2016 року і відсутність його у матеріалах реєстраційної справи ОСББ; - чинним на час проведення спірних установчих зборів та державної реєстрації законодавством не вимагалося подання листків опитування до протоколу у разі проведення державної реєстрації створення ОСББ або державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ, що містяться в Єдиному державному реєстрі; листки опитування як окремі документи чи разом із рішенням (протоколом) установчих чи загальних зборів ОСББ державному реєстратору не мали подаватися за вимогами тодішнього законодавства; - вимоги до оформлення рішення загальних зборів (п. 8 розд. ІІІ статуту ОСББ) з`явилися у Статуті ОСББ "Дніпровські Вежі" в редакції від 28.09.2016р., тобто не можуть застосовуватись до процедури проведення установчих зборів цього ОСББ; - відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах. Оскільки встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити саме порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. У даному випадку, дійшовши до вказаного висновку, суд першої інстанції не встановив, чим порушено право позивача на участь в установчих зборах, внаслідок відсутності доказів його повідомлення, тоді як він приймав участь у голосуванні на зборах. Крім цього, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 суду першої інстанції було подано докази повідомлення позивача про скликання оскаржуваних зборів; - в силу статей 80, 118, 168, 179 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у поновленні строку на подання доказів та залишення відповідної заяви без розгляду, адже судом такого строку на подання ОСОБА_1 пояснень та доказів не встановлювалося; - апеляційний суд вважає, що місцевим господарським судом безпідставно не було прийнято до розгляду подані апелянтом 20.03.2024 року до матеріалів справи докази, що обумовлює їх прийняття до розгляду під час апеляційного перегляду справи; - до заяви ОСОБА_1 про долучення доказів від 20.03.2024 було додано, зокрема, поштові відправлення (списки згрупованих поштових відправлень) від 28.04.2016 та 30.04.2016 з фіскальними чеками про направлення рекомендованих листів за списком, бюлетені голосування від 12.05.2016, листки письмового опитування від 13-27.05.2016р. (а.с. 3-247 т. 6, а.с. 1-73 т. 7). Так, відповідно до списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 30.04.2016 (а.с. 37, т. 6) позивачу направлялося повідомлення про збори. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Також, листком письмового опитування від 19.05.2016 підтверджується голосування позивача на зборах. Щодо інших співвласників багатоквартирного будинку, у якому створено ОСББ, ОСОБА_1 також надано повідомлення про збори, бюлетені голосування, листки письмового опитування; - відтак, позивачем не доведено наявності порушень, які є безумовними підставами для скасування рішення зборів повністю чи частково, а також порушень прав та інтересів позивача, проведеними зборами від 27.05.2016, в частині прийнятих рішень по питанням порядку денного №№ 3, 4, тому в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ "Дніпровські Вежі", оформлених протоколом від 27.05.2016 № 1, в частині питання №№ 3,

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу. 14. 10.06.2025 позивач звернувся до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

15. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2025 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржнику строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі. 16. 27.06.2025 скаржник подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків, до якої додав уточнену редакцію касаційної скарги. 17. 11.07.2025 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г. О. змінено склад суду та визначено колегію суддів у складі: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О. М., Губенко Н. М. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025).

18. Скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

19. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми, зокрема: - частини першої статті 269 ГПК України, оскільки вийшов за межі апеляційної скарги, досліджуючи правомірність ухвали суду першої інстанції від 20.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у поновленні строку на подання додаткових доказів, яку ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оскаржував, і суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.02.2023 у справі № 420/13283/21; - частини першої статті 86, статей 91, 209, частини першої та другої статті 210, частини п`ятої статті 236, частини другої статті 269 ГПК України, надавши оцінку доказам, які не були належним чином долучені та досліджені в рамках розгляду справи, при цьому не навівши в оскаржуваній постанові мотиви для прийняття таких доказів, і суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.07.2024 у справі № 646/857/18 та від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22); - статті 80 ГПК України, в частині заборони суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк, а також проігнорував положення статей 177, 182 ГПК України, які регламентують порядок розгляду справи на стадії підготовчого провадження, у т.ч. дотримання ОСОБА_1 принципів добросовісності та розумності (в частині своєчасності подання доказів), і як наслідок, суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.03.2025 у справі № 911/3313/23, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23, від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 28.02.2024 у справі № 910/12005/22, від 11.10.2023 у справі № 910/7381/21, від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, від 19.10.2021 у справі 903/533/21, від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18; - статті 13, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України щодо можливості сторони прийняти участь у дослідженні доказів, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23 та від 22.05.2024 у справі № 369/1937/20 (провадження № 61-7170 св 22); - не застосував норми матеріального права, а саме вимоги статей 6 та 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", які регламентують порядок проведення загальних зборів ОСББ і голосування на них, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 24.10.2018 у справі № 925/973/17 та від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20; - статті 42, частини першої та третьої статті 56, статей 60, 74 ГПК України щодо порядку представництва та подання доказів сторонами в ході розгляду справи, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.07.2022 у справі № 905/825/21, від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20, від 23.01.2020 у справі № 918/36/19 та від 10.06.2019 у справі № 903/581/18.

20. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вимог частини одинадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (стосовно порядку письмового опитування) та абзацу 8 частини восьмої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (про обов`язковість додавання листків опитування до протоколу зборів), в частині того, що листки письмового опитування є невід`ємною частиною протоколу установчих зборів, а отже останні повинні зберігатися саме в матеріалах Реєстраційної справи, а не у фізичної особи, яка проводила ці збори.

21. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2025 відкрив касаційне провадження у справі та призначив до розгляду касаційну скаргу. 22. 07.08.2025 ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

23. Відзив мотивовано таким: - правильність підрахунку голосів співвласників з питань порядку денного установчих зборів взагалі не ставилась під сумнів та, відповідно, не була предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що тривалий час у нього відносини з ОСББ мали нейтральний характер і тільки в 2023 році, коли постало питання про зміну членів правління ОСББ він усвідомив, що цим фактом порушуються його права. Отже, з часу прийняття рішення установчих зборів ОСББ у 2016 році і аж до 2023 року, позивач не ставив під сумнів законність утворення ОСББ та сумлінно сплачував відповідні членські внески, як ним самим зазначено в позовній заяві; - суд апеляційної інстанції, ухвалюючи законне та обґрунтоване судове рішення, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також врахував інтереси ОСББ та всіх співвласників багатоквартирного будинку, в якому було створено вказане ОСББ; - ОСОБА_1 вбачає в діях ОСОБА_2 використання своїх прав "на зло" всім іншим співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які зорганізувалися в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі". 24. 18.08.2025 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські Вежі" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

25. Відзив мотивовано таким: - оскільки в порушення імперативних вимог частини одинадцятої статті 6 Закону України "Про ОСББ" та абзацу 8 частини восьмої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", в матеріалах Реєстраційної справи є лише протокол установчих зборів від 27.05.2016 № 1 та відсутні листки письмового опитування, бюлетені голосування співвласників, що в свою чергу повністю доводить позовні вимоги позивача, так як це свідчить про відсутність кворуму; - ОСОБА_1 , у відзиві на касаційну скаргу взагалі не спростовує а ні жодних вищевказаних доводів, а ні жодних доводів та посилань, які наведені в касаційній скарзі ОСОБА_2 ; - посилання ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу на постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 916/3209/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21, від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20 (з яких вбачалося, що суди відмовляли в позові внаслідок доведення факту участі співвласника (позивача) в загальних зборах) та постанови від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21 (в яких суди встановили, що сам по собі факт неповідомлення про загальні збори не є достатньою правовою підставою для їх скасування) є безпідставними та необґрунтованими. Вказані рішення не є релевантними до даних правовідносин, оскільки у наведених справах судами були встановлені абсолютно інші обставини. Зокрема, у справах, на які посилається ОСОБА_1 , суди відмовляли в задоволенні позову саме через наявність доказів участі позивача у зборах або ж у зв`язку з доведенням факту належного повідомлення співвласників. Натомість у даній справі матеріали судового провадження переконливо свідчать про протилежне: відсутність належного та своєчасного повідомлення Позивача і співвласників, відсутність підтвердження кворуму та доказів, що всі співвласники були ознайомлені з порядком денним і голосували саме з його питань; - ОСОБА_1 вчиняв дії, спрямовані на введення суду в оману, подаючи процесуальні документи від імені ОСББ, до якого він на той момент жодного відношення, як керівник, вже не мав. 26. 18.08.2025 скаржник подав заперечення на відзив ОСОБА_1 , в яких просив задовольнити касаційну скаргу.

27. Заперечення мотивовано таким: - ОСОБА_1 у відзиві не надав оцінки вищеозначеним доводам позивача, а також не спростував факту допущених ОСОБА_1 грубих порушень при проведенні спірних загальних зборів. ОСОБА_1 у відзиві взагалі не спростовує факт неналежного повідомлення співвласників (у т.ч. позивача) про проведення спірних зборів, а лише зазначає, що це є нібито неналежною підставою для скасування оскаржуваної постанови; - ОСОБА_1 у відзиві посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 02.03.2023 у справі № 916/3209/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21 та від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20 в яких Верховний Суд обґрунтовує відмову у задоволені позовних вимог у вказаних справах, участю співвласника в загальних зборах. В свою чергу вищевказані висновки Верховного Суду не підлягають застосуванню до даних правовідносин; - посилання ОСОБА_1 у відзиві (сторінка 6) на відсутність факту порушеного права позивача, є безпідставними; - ігнорування ОСОБА_1 імперативних вимог частини четвертої 4 статті 295 ГПК України щодо надсилання копії відзиву учасникам справи, має всі ознаки зловживання процесуальними правами, а отже у Верховного Суду є усі правові підстави для неврахування відзиву під час розгляду касаційної скарги позивача. Позиція Верховного Суду Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

28. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

29. Здійснюючи касаційне провадження, Суд зазначає таке.

30. Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції станом на дату проведення оскаржуваних зборів) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

31. Згідно зі статтею 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку. Спір між співвласником нерухомого майна - членом ОСББ та самим ОСББ, створення якого оскаржується, є подібним до корпоративного спору. Відповідно до статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація змін до статуту об`єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

32. Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянтом 14.08.2023, як головою правління ОСББ, долучено до матеріалів справи копію листка письмового опитування до установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 (житловий комплекс "Башти" містобудівного ансамблю "Крутогорний" ("Західна Башта" та "Східна Башта"), друга черга містобудівного ансамблю "Крутогорний" (спортивно-оздоровчий комплекс із басейном), розподільча підстанція літ. Д-1), в якому містяться відомості стосовно голосування ОСОБА_2 шляхом опитування 19.05.2016 по питанням порядку денного протоколу № 1 від 27.05.2016, і зазначено про голосування ним по усім питанням порядку денного "за", з проставленням підпису у графі за кожним питанням порядку денного (а.с. 43, т. 1).

33. Апеляційний суд зазначив про те, що жодними доказами у матеріалах справи не спростовано достовірність цього доказу.

34. Приймаючи вказаний доказ до розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що подання цього доказу ОСОБА_1 у серпні 2023 року як головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДНІПРОВСЬКІ ВЕЖІ", що не підтверджується інформацією з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також не свідчить про неможливість його прийняття до розгляду та оцінки судом першої інстанції, адже в подальшому ОСОБА_1 було залучено судом ухвалою від 06.12.2023р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача саме з підстав того, що ОСОБА_1 працював головою правління ОСББ з травня 2016 по 09.04.2019, й також організовував та проводив збори, має протоколи та інші матеріали ОСББ "Дніпровські Вежі", у т.ч. які позивач оспорює у даній справі.

35. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення чинного на час проведення спірних установчих зборів законодавства дійшов висновку про те, що воно не визначало листки опитування частиною чи додатком протоколу, а також про те, що не вимагалося подання листків опитування до протоколу у разі проведення державної реєстрації створення ОСББ або державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ, що містяться в Єдиному державному реєстрі; листки опитування як окремі документи чи разом із рішенням (протоколом) установчих чи загальних зборів ОСББ державному реєстратору не мали подаватися за вимогами тодішнього законодавства. Відтак, не спростовує дійсність листка опитування ОСОБА_2 від 19.05.2016 і відсутність його у матеріалах реєстраційної справи ОСББ.

36. При цьому, судом апеляційної інстанції наголошено на тому, що вимоги до оформлення рішення загальних зборів (п. 8 розд. ІІІ статуту ОСББ) з`явилися у Статуті ОСББ "Дніпровські Вежі" в редакції від 28.09.2016, тобто не можуть застосовуватись до процедури проведення установчих зборів цього ОСББ.

37. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що наявність вказаного листка опитування жодним чином не спростовує обов`язок відповідача вчинити усі дії, обумовлені законом, з метою повідомлення усіх співвласників відповідного будинку про скликання установчих зборів. Проте, за висновком суду апеляційної інстанції, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах. Оскільки встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити саме порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

38. За висновком суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції не встановив, чим порушено право позивача на участь в установчих зборах, внаслідок відсутності доказів його повідомлення, тоді як він брав участь у голосуванні на зборах. Крім цього, апеляційний суд врахував, що ОСОБА_1 суду першої інстанції було подано докази повідомлення позивача про скликання оскаржуваних зборів.

39. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

40. Відповідно до частини четвертої статті 168 ГПК України, пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

41. Згідно з частиною першою статті 179 ГПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

42. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

43. Згідно з частиною п`ятою статті 80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

44. Частиною восьмою статті 80 ГПК України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

45. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023, якою залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 , не було встановлено третій особі строку на подання письмових пояснень та, відповідно, доказів.

46. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

47. За встановленими судами обставинами, 20.03.2024 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення та заява про долучення доказів у справу, у якій ОСОБА_1 просив суд поновити процесуальний строк на подання доказів. Заява була обґрунтована тим, що документи, які третя особа просить залучити до матеріалів справи, знаходилися на відповідальному зберіганні в АО "Щит-Право" відповідно до договору № 05/05/21 від 05.05.2021. Проте, тільки 04.03.2024 між ОСОБА_1 та АО "Щит-Право" було складено акт-приймання передачі документів з відповідального зберігання, оскільки ОСОБА_10 (адвокат з яким було укладено договір) знаходиться на військовій службі, що унеможливлювало отримання документів раніше. Тому, ОСОБА_1 не міг надати відповідні докази у справу з поважних причин, які не залежали від нього.

48. Суд першої інстанції ухвалою від 20.03.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів відмовив через не заявлення про неможливість подання таких доказів до закриття підготовчого засідання у справі та не наведення поважних причин пропуску строку, а заяву про долучення доказів залишив без розгляду.

49. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на положення статей 80, 118, 168, 179 ГПК України та дійшов висновку про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у поновленні строку на подання доказів та залишення відповідної заяви без розгляду, адже судом такого строку на подання ОСОБА_1 пояснень та доказів не встановлювалося. Відтак, ОСОБА_1 , хоча і було подано докази на стадії судового розгляду, строк на подання доказів не було пропущено, а тому суд першої інстанції мав врахувати доводи апелянта, викладені в заяві про долучення доказів про неможливість їх подання на стадії підготовчого провадження, чого судом належним чином здійснено не було.

50. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.05.2021 на підставі договору та акту приймання-передачі документів від ОСОБА_1 було передано адвокату АО "Щит-Право" - В.В. Тропіну документи. Внаслідок перебування вказаного адвоката на військовій службі з 19.03.2022, навіть на вимогу ОСОБА_1 у січні 2024 року такі докази не були повернуті; передбачити неможливість своєчасного повернення переданих ним документів ОСОБА_1 також не міг. Лише 04.03.2024 було складено акт про повернення ОСОБА_1 переданих документів, які були подані до суду 20.03.2024.

51. До участі у справі ОСОБА_1 було залучено лише 06.12.2023, при цьому, без встановлення йому строку на подання письмових пояснень та доказів.

52. Судом апеляційної інстанції правомірно зазначено про те, що відмова у поновленні строку на подання доказів та залишення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про подання до чергового судового засідання доказів, отриманих ним з об`єктивних причин лише 04.03.2024, є надмірним формалізмом суду першої інстанції. Судом першої інстанції не мотивовано у достатній мірі відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів та не надано оцінку сукупності обставин на які посилалася зазначена особа. Вказане призвело до фактичної відмови суду від дослідження доказів, які мають визначальне значення для правильного вирішення спору та ухвалення у оскаржуваній частині позовних вимог невірного рішення.

53. Тому правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що місцевим господарським судом безпідставно не було прийнято до розгляду подані апелянтом 20.03.2024 до матеріалів справи докази, що обумовило їх прийняття до розгляду під час апеляційного перегляду справи.

54. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що до заяви ОСОБА_1 про долучення доказів від 20.03.2024 було додано, зокрема, поштові відправлення (списки згрупованих поштових відправлень) від 28.04.2016 та 30.04.2016 з фіскальними чеками про направлення рекомендованих листів за списком, бюлетені голосування від 12.05.2016, листки письмового опитування від 13-27.05.2016 (а.с. 3-247 т. 6, а.с. 1-73 т. 7). Так, відповідно до списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 30.04.2016 (а.с. 37, т. 6) позивачу направлялося повідомлення про збори. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Також, листком письмового опитування від 19.05.2016 підтверджується голосування позивача на зборах. Щодо інших співвласників багатоквартирного будинку, у якому створено ОСББ, ОСОБА_1 також надано повідомлення про збори, бюлетені голосування, листки письмового опитування.

55. Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

56. Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

57. Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

58. Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

59. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

60. Враховуючи вищенаведені обставини справи у їх сукупності, зокрема докази, подані до суду першої інстанції особою, яка виконувала повноваження голови ОСББ "Дніпровські Вежі" до прийняття загальними зборами 09.04.2019 рішень про переобрання складу правління ОСББ, в т.ч. ОСОБА_1 , які в подальшому були визнанні недійсними рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі № 904/3783/21, яке в цій частині було залишено без змін після апеляційного та касаційного розгляду справи, тобто особою у якої і мали зберігатися документи, що пов`язані з проведенням установчих зборів ОСББ, час звернення позивача з даним позовом до господарського суду, тощо, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів позивача про допущення порушень під час скликання та проведення установчих зборів ОСББ "Дніпровські Вежі". Відтак, позивачем не доведено наявності порушень, які є безумовними підставами для скасування рішення зборів повністю чи частково, а також порушень прав та інтересів позивача, проведеними зборами від 27.05.2016 в частині прийнятих рішень по питанням порядку денного №№ 3, 4.

61. Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції: - порушив норми частини першої статті 269 ГПК України, оскільки вийшов за межі апеляційної скарги, досліджуючи правомірність ухвали суду першої інстанції від 20.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у поновленні строку на подання додаткових доказів, яку ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оскаржував, і суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.02.2023 у справі № 420/13283/21; - частини першої статті 86, статей 91, 209, частини першої та другої статті 210, частини п`ятої статті 236, частини другої статті 269 ГПК України, надавши оцінку доказам, які не були належним чином долучені та досліджені в рамках розгляду справи, при цьому не навівши в оскаржуваній постанові мотиви для прийняття таких доказів, і суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.07.2024 у справі № 646/857/18 та від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22); - статті 80 ГПК України, в частині заборони суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк, а також проігнорував положення статей 177, 182 ГПК України, які регламентують порядок розгляду справи на стадії підготовчого провадження, у т.ч. дотримання ОСОБА_1 принципів добросовісності та розумності (в частині своєчасності подання доказів), і як наслідок, суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.03.2025 у справі № 911/3313/23, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23, від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 28.02.2024 у справі № 910/12005/22, від 11.10.2023 у справі № 910/7381/21, від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, від 19.10.2021 у справі 903/533/21, від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18; - статті 13, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України щодо можливості сторони прийняти участь у дослідженні доказів, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23 та від 22.05.2024 у справі № 369/1937/20 (провадження № 61-7170 св 22); - не застосував норми матеріального права, а саме вимоги статей 6 та 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", які регламентують порядок проведення загальних зборів ОСББ і голосування на них, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 24.10.2018 у справі № 925/973/17 та від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20; - статті 42, частини першої та третьої статті 56, статей 60, 74 ГПК України щодо порядку представництва та подання доказів сторонами в ході розгляду справи, і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.07.2022 у справі № 905/825/21, від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20, від 23.01.2020 у справі № 918/36/19 та від 10.06.2019 у справі № 903/581/18, з огляду на таке.

62. Згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

63. Відповідно до частини четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

64. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

65. Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно. Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 904/3526/20, від 09.02.2022 у справі № 17/169-07.

66. Отже, користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.

67. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції в цьому випадку встановив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023, якою залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 , не було встановлено третій особі строку на подання письмових пояснень та, відповідно, доказів.

68. При цьому, суд першої інстанції ухвалою від 20.03.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів відмовив через не заявлення про неможливість подання таких доказів до закриття підготовчого засідання у справі та не наведення поважних причин пропуску строку, а заяву про долучення доказів залишив без розгляду.

69. Як вже було зазначено, суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на положення статей 80, 118, 168, 179 ГПК України та дійшов висновку про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у поновленні строку на подання доказів та залишення відповідної заяви без розгляду, адже судом такого строку на подання ОСОБА_1 пояснень та доказів не встановлювалося.

70. Відтак, за обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , хоча і було подано докази на стадії судового розгляду, при цьому строк на подання доказів не було пропущено, а тому суд першої інстанції мав врахувати його доводи, викладені у заяві про долучення доказів про неможливість їх подання на стадії підготовчого провадження, чого судом належним чином здійснено не було.

71. Вказане призвело до фактичної відмови суду першої інстанції від дослідження доказів, які мають визначальне значення для правильного вирішення спору та ухвалення у оскаржуваній частині позовних вимог неправильного рішення.

72. Відповідно до частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

73. Наведеним спростовуються зазначені вище протилежні доводи скаржника.

74. Також, суд відхиляє доводи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.02.2023 у справі № 420/13283/21, від 24.07.2024 у справі № 646/857/18, від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22), від 25.03.2025 у справі № 911/3313/23, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23, від 28.02.2024 у справі № 910/12005/22, від 11.10.2023 у справі № 910/7381/21, від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18, від 19.10.2021 у справі 903/533/21, від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20, від 24.10.2018 у справі № 925/973/17, від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 19.09.2024 у справі № 910/14394/23, від 22.05.2024 у справі № 369/1937/20 (провадження № 61-7170 св 22), від 26.07.2022 у справі № 905/825/21, від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20, від 23.01.2020 у справі № 918/36/19 та від 10.07.2019 у справі № 903/581/18, з огляду на таке.

75. Предметом розгляду у справах №№ 420/13283/21, 646/857/18, 905/2307/21 (905/496/22), 911/3313/23, 910/14394/23, 910/17567/19, 913/20/21, 903/533/21, 185/446/18, 46/603, 909/722/14, 908/1908/19, 450/2286/16-ц, 902/271/18, 913/317/18, 916/3130/17, 910/14394/23, 369/1937/20, 905/825/21, 910/21107/20, 903/581/18 були спори: про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України; про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (реєстрацію права власності) та витребування майна із чужого незаконного володіння, про визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору та зобов`язання вчинити певні дії; про стягнення грошових коштів; заява про забезпечення позову; про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів; про визнання договору укладеним; про визнання права власності на будівельні матеріали та збудованої з них конструкції на фундаменті; про скасування запису про право власності, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння; про визнання відмови від спадщини недійсною, частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування реєстраційного посвідчення та визнання майна спадковим; про зняття заборони відчуження нерухомого майна; про стягнення збитків; про виселення із займаного нежитлового приміщення; про визнання заповіту недійсним; заява про визнання кредиторських вимог до боржника у справі про банкрутство; про визнання правочинів недійсними, визнання протиправним та скасування наказу.

76. У справі, що переглядається, предметом розгляду є позов про визнання недійсними рішень установчих та загальних зборів, який мотивовано тим, що відповідач не повідомляв позивача про проведення спірних зборів, в порядку та строки обумовлені законом. Позивач мотивує позов також тим, що рішення, прийняті на установчих та загальних зборах ОСББ мають підтверджуватися не тільки протоколами, а й невід`ємними додатками до них - бюлетенями для голосування та листками письмового опитування, проте, всупереч приписів статуту ОСББ та закону, до оспорюваних протоколів не долучені жодні бюлетені поіменного голосування та письмового опитування. Позивачем зазначено, що у матеріалах реєстраційної справи наявний тільки оспорюваний протокол № 1 від 27.05.2016, до якого не долучено жодного додатку, а протокол загальних зборів ОСББ від 11.04.2017, як і його невід`ємні додатки - відсутні.

77. Натомість, проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду у справах №№ 420/13283/21, 646/857/18, 905/2307/21 (905/496/22), 911/3313/23, 910/14394/23, 910/17567/19, 913/20/21, 903/533/21, 185/446/18, 46/603, 909/722/14, 908/1908/19, 450/2286/16-ц, 902/271/18, 913/317/18, 916/3130/17, 910/14394/23, 369/1937/20, 905/825/21, 910/21107/20, 903/581/18 (на які посилається скаржник), за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за змістовним критерієм, предметом розгляду та змістом правовідносин.

78. Окрім того, зміст правовідносин та способи доказування у вказаних справах є відмінними не лише від справи, що розглядається, а й між ними самими.

79. Відтак, правовідносини у вказаних справах, на які посилається скаржник, та у справі, що переглядається, не є релевантними за критеріями подібності.

80. Також, проаналізувавши зміст постанов Верховного Суду у справах №№ 910/12005/22, 904/3783/21, 916/3074/20, 925/973/17, 910/15071/20, 918/36/19 (на які посилається скаржник), за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про подібність цих справ за змістовним критерієм. Відтак, правовідносини у вказаних справах, на які посилається скаржник, та у справі, що переглядається, є релевантними за критеріями подібності.

81. Разом з тим, скаржник належним чином не обґрунтував, а із змісту наведених постанов не вбачається наявність у цих справах встановлених обставин подібних до обставин цієї справи, а саме про те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023, якою залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 , не було встановлено третій особі строку на подання письмових пояснень та, відповідно, доказів, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у поновленні строку на подання доказів та залишення відповідної заяви без розгляду, адже судом такого строку на подання ОСОБА_1 пояснень та доказів не встановлювалося.

82. Відтак, дослідивши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість тверджень скаржника, оскільки суд апеляційної інстанції в цьому випадку правильно застосував норми процесуального права, відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, а висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на встановлених обставинах, які в цьому випадку формують зміст правовідносин у справі та відповідні висновки суду.

83. Частинами першою - третьою статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

84. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

85. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

86. Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

87. Разом з тим, у цій справі судом апеляційної інстанції досліджено всі надані сторонами докази, обґрунтовано встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2023, якою залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 , не було встановлено третій особі строку на подання письмових пояснень та, відповідно, доказів, при цьому, суд першої інстанції ухвалою від 20.03.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів відмовив через не заявлення про неможливість подання таких доказів до закриття підготовчого засідання у справі та не наведення поважних причин пропуску строку, а заяву про долучення доказів залишив без розгляду. Як вже було зазначено, суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на положення статей 80, 118, 168, 179 ГПК України та дійшов висновку про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у поновленні строку на подання доказів та залишення відповідної заяви без розгляду, адже судом такого строку на подання ОСОБА_1 пояснень та доказів не встановлювалося.

88. Отже, колегія суддів приходить висновку, що фактичні обставини у вказаних справах не є подібними до фактичних обставин у справі № 904/4127/23, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у цій справі обставини щодо помилковості висновків суду першої інстанції про відмову у поновленні строку на подання доказів.

89. Відтак, на висновки у наведених постановах Верховного Суду скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 904/4127/23 доказів та встановлених фактичних обставин.

90. Також, суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові від 11.10.2023 у справі № 910/7381/21, оскільки із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається відсутність такої постанови у вказаному реєстрі.

91. Окрім того, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків викладених у постанові від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18.

92. Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається відсутність такої постанови у вказаному реєстрі. Натомість у вказаному реєстрі наявна постанова Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21).

93. Як вбачається із змісту наведеної постанови, предметом розгляду у вказаній справі був позов про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, визнання права власності.

94. Проаналізувавши зміст вказаної постанови за критеріями подібності, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цієї справи за змістовним критерієм. Відтак, правовідносини у вказаній справі та у справі, що переглядається, не є релевантними за критеріями подібності.

95. Окрім того, зміст правовідносин та предмет доказування у вказаній справі є відмінними від справи, що розглядається.

96. Відтак, правовідносини у вказаній справі, на яку посилається скаржник, та у справі, що переглядається, не є релевантними за критеріями подібності.

97. Колегія суддів звертає увагу на те, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

98. Наведені скаржником доводи не спростовують правомірність висновків суду апеляційної інстанції у цій справі, сформованих ним за результатами дослідження доказів та встановлення фактичних обставин, разом з тим посилання скаржника на неврахування судом правових висновків Верховного Суду не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження у цій справі.

99. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає таке.

100. Так, скаржник у касаційній скарзі зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування вимог частини одинадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (стосовно порядку письмового опитування) та абзацу 8 частини восьмої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (про обов`язковість додавання листків опитування до протоколу зборів), в частині того, що листки письмового опитування, є невід`ємною частиною протоколу установчих зборів, а отже останні повинні зберігатися саме в матеріалах Реєстраційної справи, а не у фізичної особи, яка проводила ці збори.

101. Відповідно до частини одинадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції станом на дату проведення оскаржуваних зборів) письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

102. Згідно з абзацом 8 частини восьмої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції станом на дату проведення оскаржуваних зборів) листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

103. Колегія суддів зазначає про те, що із змісту наведених норм у їх сукупності вбачається, що листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

104. При цьому, листки письмово опитування та протокол зборів є окремими, самостійними документами, які містять в собі інформацію про волевиявлення співвласників щодо питань здійснення управління ОСББ, а вказані норми регулюють порядок їх формування та зберігання.

105. Разом з тим, із змісту вказаних норм не вбачається законодавчого визначення про те, що листки письмового опитування співвласників є невід`ємною частиною протоколу установчих зборів, а також про те, що зміст наведених документів нівелюється у разі їх формування та зберігання в іншому порядку.

106. При цьому, визначальним при розгляді цієї категорії справ (враховуючи мотиви позову у цій справі) є саме встановлення обставин щодо наявності або відсутності доказів, які б дозволяли встановити остаточні підсумки відповідних зборів і письмового опитування, та відображували б наявність або відсутність волевиявлення більшості співвласників багатоквартирного будинку по питанням порядку денного, а також щодо належності повідомлення співвласників про проведення таких зборів.

107. Відтак, ключовим у цьому випадку для дослідження обставин у справі та ухвалення обґрунтованого рішення є саме встановлення наявності або відсутності відповідних доказів, які містять фактичні обставини, дослідження яких необхідне для правильного вирішення відповідного спору, та дослідження їх змісту, а не порядку та місця їх розміщення.

108. Правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

109. Разом з тим, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини та досліджені докази у цій справі, відсутні підстави стверджувати про наявність обставин, які б свідчили про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, в тому рахунку положень частини одинадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" абзацу 8 частини восьмої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції станом на дату проведення оскаржуваних зборів), під час розгляду цієї справи. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

110. Пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

111. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

112. З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 904/4127/23 без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування. Судові витрати

113. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника. Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 904/4127/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча І. Кондратова Судді О. Баранець Н. Губенко