Постанова Сумський апеляційний суд № 591/3993/25

Справа №591/3993/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В. Номер провадження 33/816/942/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 172-20 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 04 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 18.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення № 591/3993/25, установив: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 18.04.2025 ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і на неї накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 30.05.2025 ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, яке обґрунтоване тим, що справа була розглянута у її відсутність, без належного повідомлення, копію постанови не отримувала, про її існування дізналася від державного виконавця 26.05.2025 та 30.05.2025 звернулася з апеляційною скаргою. Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданого клопотання, апеляційний суд вважає, що вказане вище клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді підлягає задоволенню з таких підстав. Зокрема, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). При цьому належна правова процедура це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень. Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її ухвалено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її ухвалення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Процесуальні строки це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники провадження в справі про адміністративні правопорушення зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КУпАП строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову судді суду першої інстанції, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були, чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк. Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 18.04.2025 не брала участь в суді першої інстанції, відомості про отримання копії оскаржуваної постанови останньою матеріали справи не містять. Про існування судового рішення дізналася 26.05.2025, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, а з апеляційною скаргою звернулася 30.05.2025 разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, тобто апеляційна скарга на постанову судді Проценко І. М. подана 30.05.2025 у межах десятиденного строку з моменту, коли дізналася про ухвалену відносно неї постанову судді. Таким чином, з метою забезпечення доступу ОСОБА_2 до правосуддя апеляційний суд вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, так як був пропущений з поважних (об`єктивних причин). Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 18.04.2025. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов