Постанова Одеський апеляційний суд № 496/2638/25

Номер провадження: 33/813/2054/25 Номер справи місцевого суду: 496/2638/25 Головуючий у першій інстанції Буран В. М. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.12.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю. за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О. захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Попроцького Дмитра Михайловича розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень. Як вбачається з постанови суду першої інстанції, 26.04.2025 року о 12:40 год. траса М-05 Київ-Одеса, 452 км, 800 м, водій ОСОБА_1 керував т/з Мазда СХ-7 д.н.з. НОМЕР_2 , будучі обмеженим в праві керування. Постанова ДВС м. Одеса від 31.03.2023 року номер 69886641, чим порушив п. 2.1 а ПДР керування т/з особою, позбавленою права керування т/з. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 22.07.2025 року, скасувати її та провадження по справі закрити, на підставі ст. 247 КУпАП, або у разі встановлення відсутності зазначених обставин для закриття провадження, на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вмотивовано тим, що апелянт не був повідомлений про час та місце судового розгляду справи про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог, передбачених ст. 277-2 КУпАП, копію оскаржуваної постанови не отримував. Також, апелянт просить звернути увагу на те, що ним до суду першої інстанції подавалось клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його перебуванням на військовій службі поза межами Одеської області, крім того в клопотанні було зазначено про бажання приймати участь у розгляді справи. Таким чином, апелянт вважає, що судом було порушено право на захист. Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд безпідставно не врахував, що в діях апелянта відсутній суб`єктивний елемент складу адміністративного правопорушення у вигляді прямого умислу, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що державний виконавець відповідно до вимог закону здійснив усі необхідні дії для доведення до відома апелянта про винесену постанову та накладеного обмеження. Апелянт наголошує, що на момент складання протоколу не був обізнаний про наявність постанови державного виконавця і навіть не усвідомлював наявності тимчасового обмеження, та не мав наміру свідомо порушувати закон. Також, в скарзі акцентується увага на тому, що апелянт перебуває на військовій службі та здійснює захист України від агресії рф, та його функціональні обов`язки з керування транспортним засобом безпосередньо обумовлені потребами служби та виконання службових обов`язків, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, має вищу малолітню дитину та родину. Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 34 КУпАП, апелянт вважає такими, що пом`якшують відповідальність, а тому на підставі ст. 22 КУпАП просить звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. 28.11.2025 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 адвоката Потроцького Д.М. надійшли пояснення до апеляційної скарги. В поясненнях зазначається, що апелянт з 10.02.2025 року був мобілізований та з 31.03.2025 року знаходився у відрядженні у м. Житомир, і тільки 28.09.2025 року був переведений до м. Одеси, а тому він не мав можливості бути присутнім на судовому засіданні Біляївського районного суду Одеської області, яке відбулося 22.07.2025 про, що і було повідомлено в клопотанні про відкладення розгляду. З підстав знаходження у відрядженні до 28.09.2025 апелянт не мав можливості ознайомитись з матеріалами справи та подати обґрунтовану апеляційну скаргу. Також, захисником акцентується увага на тому, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучені докази, що ОСОБА_1 був повідомлений про накладене на нього обмеження та отримав постанову державного виконавця по виконавчому провадженню якою на нього була накладено обмеження керування. Крім того, захисником до пояснень додано постанову державного виконавця про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у ВП № 69886641 від 30.05.2025 року та документи які підтверджують що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, думку захисника ОСОБА_1 адвоката Попроцького Д.М., який просив поновити строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку. Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. За загальним правилом, визначеним ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ч.2 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Вирішуючи питання про поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження апеляційний суд дійшов наступного. Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути відновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин. Як свідчать матеріали справи, в судовому засіданні 22.07.2025 року ОСОБА_1 присутній не був, та ним було подано клопотання про відкладення розгляду. Як вбачається з даних ЄДРСР, оскаржувана постанова до підсистеми була надіслана судом 26.08.2025 року, а загальний доступ забезпечено 27.08.2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано засобами поштового зв`язку 02.10.2025 року. Як вбачається наданих ОСОБА_1 довідок з ВЧ він дійсно перебував у відрядженні поза межами Одеської області, та 28.09.2025 переведений до м. Одеси. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта, щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. з метою забезпечення права учасників справи на доступ до правосуддя та перегляд справи судом вищого рівня, що є складовою права на справедливий суд, апеляційний суд, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ч.3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення ст. 251 КУпАП). Суд першої інстанції зробив висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, на підставі: протоколу про адміністративне правопорушення від 26.04.2025; не завіреної копії постанови головного державного виконавця про встановлення відносно ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами ВП № 96886641 від 31.03.2025 року. Відповідно до вимог ст.10 та ст. 11 КУпАП адміністративні правопорушення можуть бути вчинені умисно або з необережності, проте для обох форм вини, згідно з диспозицією ч. 3 ст. 126 КУпАП, притаманна обізнаність особи у тому, що вона, будучи обмеженою у праві керування транспортним засобом, порушила вказане обмеження та керувала транспортним засобом. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про доведення до відома ОСОБА_1 постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто умисел на вчинення правопорушення не доведено, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Крім того, як вбачається з наданої захисником ОСОБА_1 адвокатом Попроцьким Д.М. Постанови у ВП № 69886641 від 30.05.2025 року, головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малогою Д.А. встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів погашена в повному обсязі і станом на 30.05.2025 відсутня, та скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 31.03.2025 № 69886641. За таких обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції та відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення інкримінованого правопорушення як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони складу правопорушення. Відтак, виходячи з встановлених під час апеляційного розгляду обставин судом першої інстанції не було дотримано обов`язку всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, що призвело до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, постанову належить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року - скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов