Постанова Одеський апеляційний суд № 496/2480/25

Номер провадження: 33/813/120/26 Номер справи місцевого суду: 496/2480/25 Головуючий у першій інстанції Буран В. М. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.02.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю. за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О. захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Кравцова Вадима Віталійовича (який приймає участь у розгляді в режимі відео конференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) гривень. На вказану постанову суду, ОСОБА_1 08.11.2025 року засобами поштового зв`язку направив апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 18.07.2025 по справі № 496/2480/25, визнавши причину пропуску поважною, скасувати оскаржувану постанову у відношенні ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а провадження закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 оскаржувану постанову не отримував та не був ознайомлений з матеріалами справи та справа розглянута за його відсутності. Також, звертається увага на те, що в ЄДРСР оскаржувана постанова була оприлюднена для загального доступу лише 25.08.2025 року, що і унеможливило подачу апеляційної скарги у зазначені строки подачі апеляційної скарги. В судовому засіданні адвокат Кравцов В.В. який дії в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , надав пояснення по суті справи, просив поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, щодо строків її подання, апеляційний суд, дійшов наступного висновку. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України Про судоустрій і статус суддів розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, або ознайомлення з матеріалами справи, а з моменту винесення постанови. В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.). Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015). Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Як вбачається з матеріалів справи постанова суду винесена 18.07.2025 року. Апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження направлена через засоби поштового зв`язку 08.11.2025 року тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. У справі також є довідка про доставку СМС на телефон, який вказав сам правопорушник. Також, ОСОБА_1 на електронну адресу суду надсилав лист про відкладення розгляду. Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова суду першої інстанції оприлюднена 25.08.2025. Того ж дня, постанова була надіслана ОСОБА_1 на електронну адресу, про що наявна довідка про доставку електронного листа в матеріалах справи (а.с.17). 18.10.2025 ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої (юридичної) допомоги із Юридичною компанією «ПРАСОЛОВ, ШОХ І ПАРТНЕРИ» (а.с.32-33). І тільки 08.11.2025 поштовим зв`язком ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою. Щодо посилання апелянта на надання загального доступу до постанови в ЄДРСР лише 25.08.2025, то слід зазначити, що навіть з цієї дати апелянтом пропущений встановлений ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на апеляційне оскарження судового рішення. Право на оскарження підлягає процесуальним обмеженням. Такі межі не суперечать концепції справедливості й логіці правової визначеності, що, до речі, підтверджується і практикою ЄСПЛ. Отже, обмеження доступу до перегляду набувають легітимності, коли вони спрямовані на запобігання хаосу в судовій системі, а чіткі строки оскарження є одним із таких запобіжників. Доводи апелянта про те, що розгляд справи відбувся без його участі, а тому він нібито був позбавлений можливості реалізувати право на захист своїх прав, є безпідставними, оскільки розгляд справи за відсутності особи, належним чином повідомленої про судове засідання, відповідає вимогам статті 268 КУпАП та не свідчить про позбавлення її права на захист чи на апеляційне оскарження. Апеляційний суд зауважує, що клопотання про поновлення процесуального строку не може носити формальний характер, а наведені в ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами. Разом з тим, ставлячи питання про поновлення строку, апелянт не вказує про існування в нього об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили йому своєчасно оскаржити судове рішення без зайвих зволікань. На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується, і таких доказів під час апеляційного розгляду не надано. Отже, апеляційна скарга подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, а відтак повертається апеляційним судом особі, яка її подала. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов