LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813496/2002/26

від 14.07.2026 ·

Номер провадження: 33/813/1481/26 Номер справи місцевого суду: 496/2002/26 Головуючий у першій інстанції Буран В. М. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.07.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 07 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 07.05.2026 за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. 02.07.2026 ОСОБА_1 звернувся з апеляційною на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 07.05.2026, в якій апелянт просив оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. Крім того, в тексті апеляційної скарги апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, оскільки матеріали справи не містять доказів надсилання судової повістки на особисту адресу ОСОБА_1 , зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, крім того не приймав участі в судовому засіданні. Копія постанови була отримана ОСОБА_1 саме 29.06.2026. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції 07.05.2026. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606735 (а.с. 1) вбачається, що ОСОБА_1 під його особистий підпис повідомлено, що місцем розгляду його справи є Біляївський районний суд Одеської області. ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, про дату судового засідання розгляду даної справи про адміністративне правопорушення на його особистий номер мобільного телефону « НОМЕР_1 », який було повідомлено особою, що притягається до адміністративної відповідальності уповноваженій особі під час надання особистих пояснень (а.с.3), про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber», згідно якої повідомлення щодо документу «Судова повістка-повідомлення про судове засідання» на 07.05.2026 о 13:50:00 по справі №496/2002/26 від 28.04.2026 доставлено одержувачу 28.04.2026 о 13:40:15. Крім того, в матеріалах справи міститься Телефонограма (а.с.9), згідно якої секретарем судового засідання повідомлено телефонограмою про день та час судового засідання, яке відбудеться 07.05.2026 о 13:50 ОСОБА_1 за номером телефону останнього 28.04.2026 о 13:37. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Біляївського районного суду Одеської області від 07.05.2026 до реєстру надіслано судом: 07.05.2026, зареєстровано: 08.05.2026 та забезпечено надання загального доступу: 11.05.2026. Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 07.05.2026, апелянтом будь-яких обставин неможливості звернення з апеляційною скаргою в передбачений законом строк, які були б об`єктивно непереборними в цей період, та не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами не наведено та відповідних доказів не надано. За таких обставин ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, мав об`єктивну можливість залучити адвоката для захисту своїх прав або особисто інтересуватись про стан відомих йому адміністративних проваджень відносно нього та приймати участь у їх розгляді. Разом з тим, неучасть ОСОБА_1 під час винесення оскаржуваної постанови, також не є беззаперечними (поважними) підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна самостійно цікавитись рухом справи, реалізовувати свої права, гарантовані конституцією України та КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що десятиденний строк на апеляційне оскарження пропущено через те, що апелянт не отримував копію оскаржуваної постанови, не свідчить про те, що строк на оскарження було пропущено з поважних причин. Апеляційний суд наголошує, що положеннями ст. 294 КУпАП прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії судового рішення. Тобто, дослідженні матеріали та обставини справи дають апеляційному суду підстави вважати, що апелянт був обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а тому повинен був проявити зацікавленість результатом розгляду даного протоколу в розумний строк. З цих підстав, слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 рішення ЄСПЛ) від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Разом з тим, ставлячи питання про поновлення строку, апелянт не вказує про існування в нього об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили апелянту своєчасно цікавитись про стан розгляду справи за відомим йому протоколом про адміністративне правопорушення, що складений відносно нього, та відповідно своєчасно оскаржити судове рішення від 07.05.2026. Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що з дати ухвалення оскаржуваної постанови минув значний проміжок часу, крім того апелянт був обізнаний про складання протоколу відносно нього, про розгляд справи відносно нього сповіщався належним чином, отже апеляційний суд вважає, що апелянтом не обґрунтовано належним чином поважних і виключних причин пропуску строку на оскарження постанови судді Біляївського районного суду Одеської області від 07.05.2026, а тому в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови стороні слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП слід повернути апелянту. Інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали справи не містять. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 07 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалами. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»