Постанова 4824 № 756/8939/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/8939/25 Головуючий у суді І інстанції Пукало А.В. Провадження № 22-ц/824/16159/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 листопада 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1», товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності, в с т а н о в и в: У червні 2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», ТОВ «УК «Затишна оселя», приватний нотаріус КМНО Русанюк З.З., про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. 06 серпня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПАТ «Банк Столиця», треті особи: ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 серпня 2025 рокузустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала. Роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що екземпляр зустрічної позовної заяви, поданий до суду і зареєстрований судом (відповідно до позначки у примірнику заяви) не містить підпису позивача, тому зустрічна позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та ухвалити рішення про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що зустрічна позовна заява, яка подана до суду, була особисто підписана ним відповідно до вимог частини другої статті 175 ЦПК України. 09 вересня 2025 року на електронну пошту Київського апеляційного суду від ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який не може бути прийнятий до уваги, оскільки в порушення приписів частини четвертої статті 360 ЦПК України до нього не доданоналежних доказів на підтвердження надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходили, що в силу вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Водночас потрібно враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частини перша, друга статті 194 ЦПК України). Статтею 175 ЦПК України передбачено обов`язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, зокрема відповідно до частини другої цієї статті позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Абзацом 2 частини восьмої статті 43 ЦПК України визначено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Таким чином, позовна заява має містити підпис позивача або його представника. При цьому, позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається. Побідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 755/6119/17 (провадження № 61-6527св21). Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 (провадження № 14-72цс24), підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом (пункт 35). Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності). Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України). У цивільному судочинстві судовий процес ініціюється з метою вирішення правової проблеми, щодо розв`язання якої сторони не дійшли згоди. Цей процес є доволі формалізованим і детально визначеним законом, тому надання його учасникам під час реалізації їхніх процесуальних прав можливості вчиняти дії, які викликатимуть сумнів щодо їхніх правових наслідків, не відповідатиме завданню цивільного судочинства. Велика Палата Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовної практики зазначила, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа (пункт 73). В силу положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як вбачається з матеріалів справи, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПАТ «Банк Столиця», треті особи: ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності, яка 06 серпня 2025 року надійшла до Оболонського районного суду м. Києва засобами поштового зв`язку для спільного розгляду із позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», ТОВ «УК «Затишна оселя», приватний нотаріус КМНО Русанюк З.З., про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності та зареєстрована за вх. № 46380, взагалі не була підписана відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 55 матеріалів оскарження та а.с. 65 матеріалів справи № 756/8939/25). Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Отже, процесуальний закон імперативно визначає, що відсутність підпису на позовній заяві є підставою для повернення такої зави. Оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду і власноручне підписання ним заяв по суті справи, тоді як зустрічна позовна зава ОСОБА_1 не підписана останнім, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ця позовна заява не може бути прийнята до судового розгляду та підлягає поверненню, оскільки не підписана особою, яка її подала. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що зустрічна позовна заява, яку він подав до суду, була особисто ним підписана, є голослівними. При цьому, як свідчать матеріали справи, 11 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_5 отримав у приміщенні суду під розписку матеріали зустрічної позовної заяви із доданими до неї матеріалами (а.с. 65-70 матеріалів оскарження), однак скаржником не надано суду апеляційної інстанції зазначені матеріали на підтвердження того, що будь-який примірник зустрічної позовної заяви ним підписувався. Крім того, відповідно до вимог частини першої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до оригіналу позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Згідно з положеннями статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Отже, встановивши, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПАТ «Банк Столиця», треті особи: ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності не підписана відповідачем у справі № 756/8939/25, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала, підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України. За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяв у цій справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і обґрунтовані підстави для її скасування відсутні. Оскільки скаржник був звільнена від сплати судового збору під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у вигляді судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції згідно із статтями 141, 382 ЦПК України слід віднести в рахунок держави. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05 листопада 2025 року. Судді: С.А. Голуб Т.А. Слюсар Д.О. Таргоній