Ухвала КЦС ВС № 930/771/23

УХВАЛА 24 лютого 2025 року м. Київ справа № 930/771/23 провадження № 61-13478 сво 23 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Фаловської І. М., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Немирівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Матківської М. В., та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Сала Т. Б., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - Немирівське РУП ГУНП у Вінницькій області) про відшкодування моральної шкоди. Короткий зміст судових рішень Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2023 рокупозовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме слід було зазначити, хто своєю дією чи бездіяльністю спричинив йому шкоду, у чому виник спір про право, надати докази наявності у Немирівського РУП ГУНП відповідної цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, можливості виступати стороною у судовому процесі; надати копії письмових доказів. У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву на виконання вимог ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2023 року, в якій посилався на безпідставність вимог суду. Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 рокупозовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 01 травня 2023 року на адресу суду першої інстанції ОСОБА_1 направлено лист щодо виконання вимог ухвали суду від 04 квітня 2023 року з незрозумілим його змістом. Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 04 квітня 2023 року не виконана. Оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі районного суду від 04 квітня 2023 року, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу як така, що не подана. У травні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргуна ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, таких як: відсутність підпису наприкінці апеляційної скарги після викладу її змісту (апеляційна скарга викладена на двох аркушах, підпис розміщено у верхньому лівому куті першої сторінки, до викладу її змісту), що позбавляє суд зробити однозначний висновок про те, що зміст та вимоги апеляційної скарги вчинені і підтримуються ОСОБА_1 ; надання доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. У червні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року, в якій зазначив про наявність підпису в апеляційній скарзі та його належність, з посиланням на практику Вінницького апеляційного суду та Верховного Суду. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків. У червні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргуна ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (апеляційна скарга не підписана заявником, зокрема не містить підпису під текстом апеляційної скарги або під відміткою про наявність додатків; наявний запис у лівому верхньому куті титульної сторін скарги за своєю суттю є візуванням документів, а не підписанням). У липні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргуна ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року. Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 рокувизнано дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, а апеляційну скаргу йому повернуто. Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 утретє подав апеляційну скаргу, яка містить такі самі недоліки, на які йому вже вказував Вінницький апеляційний суд в ухвалах від 09 червня 2023 року та від 06 липня 2023 року, неусунення яких вже було підставою для повернення йому апеляційної скарги. Зауважено, що за визначеною законодавцем структурою форми апеляційної скарги (стаття 356 ЦПК України) підпис особи, яка подає апеляційну скаргу, вчиняється саме під її текстом, як засвідчення авторства та підтвердження викладеного у ній тексту. У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року визнано, що звернення позивача з цією апеляційною скаргою є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу повернуто заявнику. Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 5 368,00 грн та стягнуто з нього вказану суму у дохід Державного бюджету України. Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 учетверте подав апеляційну скаргу, яка містить аналогічні з трьома попередніми апеляційними скаргами недоліки. Неодноразове подання ідентичної апеляційної скарги тією самою особою на ту саму ухвалу суду суперечить процесуальному закону. З метою запобігання у подальшому зловживанню позивачем процесуальними правами, до нього необхідно застосувати заходи процесуального примусу. Короткий зміст вимог касаційних скарг У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2023 року, ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року скасувати й направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2023 року, ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року скасувати й направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року та витребувано її матеріали з Немирівського районного суду Вінницької області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено частину другу статті 389 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено частину другу статті 389 ЦПК України. У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Згідно з протоколом автоматичного визначення складу суду від 21 червня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Синельникову Є. В., судді, які входять до складу суду: Грушицький А. І., Гулько Б. І., Крат В. І., Луспеник Д. Д., Фаловська І. М., Червинська М. Є. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Синельникова Є. В. та Грушицького А. І. задоволено. Відведено суддів Синельникова Є. В. та Грушицького А. І. від участі у розгляді касаційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди. Передано справу для проведення повторного автоматизованого розподілу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2024 року справу передано судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Крат В. І., Фаловська І. М., Червинська М. Є. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2024 року справу прийнято та призначено до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року справу повернуто Об`єднаній палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (провадження № 14-153цс24). Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційні скарги Касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною та такою, що порушує його право на апеляційне оскарження судового рішення. Ні ЦПК України, ні іншими нормативно-правовими актами не встановлено правила та умови розташування підпису в позовній заяві, чи апеляційній скарзі. У справі міститься екземпляр апеляційної скарги позивача, який в лівому верхньому куті першої сторінки під прізвищем позивача містить рукописний підпис. Таким чином, в апеляційного суду був екземпляр апеляційної скарги з рукописним підписом особи, яка її подала. Отже, в апеляційного суду були відсутні правові підстави для повернення апеляційної скарги з підстав відсутності його підпису на такій скарзі. Касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 рокумотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово, а не колегією у складі трьох суддів, що є обов`язковою підставою для скасування цієї ухвали. У справі міститься екземпляр апеляційної скарги позивача, який в лівому верхньому куті першої сторінки під прізвищем позивача містить рукописний підпис. Відзиви на касаційні скарги не надійшли. Фактичні обставини справи У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди (а. с. 1-3). Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків (а. с. 24-25). У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву на виконання вимог указаної ухвали районного суду (а. с. 27). Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу (а. с. 29). У травні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року (а. с. 32). Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, у тому числі вказано на відсутності підпису наприкінці апеляційної скарги після викладу її змісту (апеляційна скарга викладена на двох аркушах, підпис розміщено у верхньому лівому куті першої сторінки, до викладу її змісту) (а. с. 34). У червні 2023 року ОСОБА_1 подав заяву на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 24 травня 2023 року (а. с. 37). Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків (а. с. 39-40). У червні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року (а. с. 43-44). Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (апеляційна скарга не підписана заявником, зокрема не містить підпису під текстом апеляційної скарги або під відміткою про наявність додатків; наявний запис у лівому верхньому куті титульної сторін скарги за своєю суттю є візуванням документів, а не підписанням) (а. с. 51). У липні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року (а. с. 53-54). Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року визнано дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, а апеляційну скаргу йому повернуто (а. с. 61). У вересні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 02 травня 2023 року (а. с. 64-66). Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року визнано, що звернення ОСОБА_1 із цією апеляційною скаргою є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу повернуто заявнику. Застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 5 368,00 грн та стягнуто з нього вказану суму у дохід Державного бюджету України (а. с. 72-73). У вересні 2023 рокуОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року (а. с. 78-80, 89-90). У грудні 2023 рокуОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року (а. с. 99-100, 108-110). Вищевказані касаційні скарги не містять підпису під їх текстом, наявний відповідний запис у лівому верхньому куті титульних сторінок скарг.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, проаналізувавши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків. Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати. Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на вищевказану норму права, колегія суддів вважала, що необхідно відступити від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 127/32270/21 (провадження № 61-12567ск22). Така необхідність викликана тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про допущення особою, яка подала апеляційну скаргу, зловживання процесуальними правами у зв`язку з поданням втретє апеляційної скарги, яка містить такі самі недоліки, як і вже повернуті апеляційні скарги, а саме: не підписана заявником (не містить його підпису під текстом скарги, а підпис розміщено у лівому верхньому куті перед текстом апеляційної скарги). Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду з такими висновками не погодився, посилаючись на те, що подані ОСОБА_1 третя та четверта апеляційні скарги містять його підпис, а та обставина, що підпис розміщений не під текстом апеляційної скарги, а в лівому верхньому куті титульної сторінки апеляційної скарги, цього не спростовує. Зауважено, що вимоги до процесуальних документів визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, який поширюється лише на організаційно-розпорядчі документи, на чому наголошувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2023 року (пункт 65) у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21). Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повинна вирішити питання щодо призначення підпису та місця його розташування в письмовому документі, у тому числі в апеляційній/касаційній скарзі. Колегія суддів ураховує, що Велика Палата Верховного Суду вирішувала подібний спір у справі № 930/191/23 (провадження № 14-72цс24) за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди. В ухвалі від 11 вересня 2024 року Велика Палата Верховного Суду вказала, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом (пункт 35). Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності). Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України). У цивільному судочинстві судовий процес ініціюється з метою вирішення правової проблеми, щодо розв`язання якої сторони не дійшли згоди. Цей процес є доволі формалізованим і детально визначеним законом, тому надання його учасникам під час реалізації їхніх процесуальних прав можливості вчиняти дії, які викликатимуть сумнів щодо їхніх правових наслідків, не відповідатиме завданню цивільного судочинства. Підписання документа перед його текстом, що зумовлено винятково невмотивованим власним бажанням заявника, а так само підписання процесуального документа у будь-якому іншому місці, але не наприкінці його, та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням цивільного судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків та дійсних намірів автора такого звернення. Для процесуального закону є характерною певна послідовність викладення нормативно-правових приписів - правил поведінки, що впливає на послідовність вирішення усіх процесуальних питань, які в цивільному процесі постають перед судом та його учасниками. Правові норми ЦПК України викладені від загальних до спеціальних, послідовно регулюють різні стадії процесу: від пред`явлення позову і до вирішення справи в суді касаційної інстанції. Певна логіка викладення нормативного матеріалу так само існує й під час визначення у процесуальному законі вимог до багатьох письмових процесуальних звернень у суді загалом і до апеляційної скарги зокрема. Відповідно до частини другої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга повинна містити відповідні реквізити. Стаття 356 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст апеляційної скарги, передбачає певну послідовність викладу законодавчих приписів. Законодавець передусім зазначає, що апеляційна скарга подається у письмовій формі (частина перша цієї статті); далі - про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має зазначити найменування суду, до якого подається скарга (пункт 1 частини другої), повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу (пункт 2). Наприкінці особа має зазначити перелік документів та інших матеріалів, що додаються (пункт 9). Лише після викладення нормативних вимог до змісту апеляційної скарги у частині третій наведеної норми права закон урегульовує, що таке процесуальне звернення має бути підписано заявником. Тобто після визначення всього обсягу обов`язкової інформації, згаданої у частині другій статті 356 ЦПК України, законодавець указує на те, що апеляційна скарга має бути підписана особою, яка її подає, або представником такої особи. За наведеною логікою побудови згаданої статті процесуального закону підпис особи, яка звертається з процесуальним документом до суду, підсумовує викладене вище за текстом, що тим самим унаочнює погодження з усім тим, що в ньому наведено. Хоча формально у процесуальному законі немає формалізованої вимоги щодо розташування місця накладення підпису заявника (автора звернення), проте це випливає із його змісту і духу закону. Наміром законодавця було структурувати вимоги до апеляційної скарги не лише у змістовному (перелік певної інформації, яку особа, що подає апеляційну скаргу, має викласти), а й логічно-послідовному (хронологічному) контексті (найменування суду, до якого подається апеляційна скарга, не повинне зазначатися наприкінці апеляційної скарги; а отже й підпис особи, яка подає апеляційну скаргу, чи її представника не має розташовуватися на початку апеляційної скарги). ЦПК України передбачає подібні за змістом правила також і для інших процесуальних документів: заяви про забезпечення доказів (стаття 117), заяви про скасування судового наказу (стаття 170), позовної заяви (стаття 175), відзиву (стаття 178), письмової заяви, клопотання, заперечення (стаття 183), заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285), касаційної скарги (стаття 392). Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні. Крім того, Верховний Суд так само повинен враховувати і стандарти, які склалися в Україні, щодо ділового письма загалом. Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин. Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов`язковим за замовчуванням. Безпосередньо правила про те, що підписувати документ потрібно знизу, в правописі української мови немає. Однак існує декілька непрямих вказівок та загальноприйнятих норм, які підтверджують доцільність такого розташування підпису: - підпис традиційно розглядається як завершення викладення думки, підтвердження згоди з написаним. Тому його розташування наприкінці документа є логічним завершенням тексту; - стандартна структура ділового листа передбачає, що підпис розташовується під основним текстом, після дати. Це правило стало загальноприйнятим і широко використовується у діловодстві; - розташування підпису знизу сприяє кращому візуальному сприйняттю документа; - розташування підпису наприкінці документа ускладнює його підробку, оскільки будь-які зміни, внесені після підписання, будуть краще помітними. Якщо вдатися до аналізу слова «підпис», то воно містить префікс «під». Префікс - це морфема, яка приєднується до початку кореня слова і змінює його значення або утворює нове слово. Префікс «під» в українській мові, зокрема, надає словам значення, що вказує на розташування нижче, частковість, реалізацію чи виникнення в результаті дії. Він допомагає створювати нові слова, які відображають ці концепції і доповнюють основні корені в різних контекстах. Слово «підпис» має зокрема такі значення: - прізвище, ім`я, ініціали і т. ін., написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь; - напис, текст на чому-небудь, під чимсь (Словник української мови у двадцяти томах. - Том 13, 2022. - С. 66). В українській мові також є слово «надпис», яке має спільний корінь, проте інші значення. Одним із значень є позначення тексту або графічного зображення, розташованого над іншими елементами або у верхній частині чогось. Надпис - те саме, що напис - короткий текст, уміщений на чому-небудь (Словник української мови у двадцяти томах. - Том 9, 2022. С. 576). Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування. На цьому наголошувала Велика Палата Верховного Суду, такої самої позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (Common Mistakes in Filling in the Application Form and How to Avoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end). Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності). Велика Палата Верховного Суду з метою формування єдиної правозастосовної практики відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду: від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначила, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа (пункт 73). Крім того, у пункті 74 ухвали від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 (провадження № 14-72цс24) Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування. При цьому в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року (провадження № 14-153цс24), якою вказану справу повернуто Об`єднаній палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наголошено, що правовий висновок, викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 (провадження № 14-72цс24), є актуальним, він не втратив своєї зрозумілості, спірні суспільні відносини не змінилися, як і їхнє правове регулювання. Тобто судова практика з указаного процесуального питання є сталою та сформованою, підстави для відступу від неї відсутні. Висновки за результатом розгляду касаційних скарг У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційні скарги на відповідні судові рішення апеляційного суду, які не містять підпису після основного тексту документів. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати. Касаційні скарги ОСОБА_1 містять графічне відображення підпису, розташоване у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом скарг, натомість не підписані після викладу тексту скарг. Тому касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 підлягає закриттю. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 (провадження № 14-72цс24). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). З урахуванням вищенаведених висновків та зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 127/32270/21 (провадження № 61-12567ск22). Висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду щодо застосування норм права Згідно з частиною другою статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України). Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа чи відомостей про додатки до нього (у разі їх наявності). Указане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 (провадження № 14-72цс24) (пункт 84). Керуючись абзацом першим частини четвертої статті 183, статтею 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій областіпро відшкодування моральної шкоди за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: Б. І. Гулько В. І. Крат І. М. Фаловська М. Є. Червинська