Ухвала КАС ВС № 120/9990/25

УХВАЛА 28 квітня 2026 року м. Київ справа №120/9990/25 провадження №К/990/18944/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Уханенка С.А., Білак М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Верховного Суду Жуку А.В., Уханенку С.А., Білак М.В. у справі №120/9990/25 за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 позовну заяву у цій справі повернуто особі, яка її подала. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 залишено без руху. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у цій справі повернуто особі, яка її подала. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №120/9990/25. Окрім цього, не погоджуючись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2025, позивач вдруге оскаржив її в апеляційному порядку. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у цій справі залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії даної ухвали. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2025, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року у справі №120/9990/25. Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в пункті 3 прохальної частини якої зазначає: «Керуючись положенням частини 1 пункту 2 та 4 статті 36 КАС України заявляю відвід працівникам Верховного суду А.В. Жук С.А. Уханенко М.В. Білак оскільки дані особи вже брали участь та ухвалювали у цій справі свою ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження що може свідчити що такі особи є зацікавлені та є залежними особами . (дивіться ухвалу Верховного суду від 24.06.2024 року у справі № 930/771/23)». Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.04.2026 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Уханенко С.А., Білак М.В. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників. Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10.12.2009 в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11). При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Проаналізувавши посилання, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід суддям Жуку А.В., Уханенку С.А., Білак М.В., колегія суддів уважає, що доводи скаржника про заінтересованість в результаті розгляду цієї справи чи сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, є необґрунтованими, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву цими суддями поведінки, яка б свідчила про їхню небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи. Доводи позивача зводяться до незгоди зі змістом ухвали Верховного Суду від 19.03.2026, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 у цій справі. Верховний Суд бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту. Так, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Окрім цього, відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Пунктами 1, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 КАС України). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. За наведених обставин, заява про відвід суддям Верховного Суду Жуку А.В., Уханенку С.А., Білак М.В. у справі №120/9990/25 є необґрунтованою. Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 40, 243, 248, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Верховного Суду Жуку А.В., Уханенку С.А., Білак М.В. у справі №120/9990/25 визнати необґрунтованою.

2. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддям Верховного Суду Жуку А.В., Уханенку С.А., Білак М.В. у справі №120/9990/25 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук С.А. Уханенко М.В. Білак Судді Верховного Суду