Ухвала КАС ВС № 760/17126/20

УХВАЛА 06 квітня 2021 року Київ справа №760/17126/20 адміністративне провадження №К/9901/4999/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М. від участі у справі №760/17126/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про визнання дій протиправними, скасування постанови, закриття провадження у справі, ВСТАНОВИВ: 15 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №760/17126/20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 для розгляду вказаної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді -Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2021 касаційну скаргу залишено без руху на підставі ст. 169 КАС України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а також у зв`язку з тим, що касаційна скарга всупереч вимогам процесуального законодавства викладена російською мовою. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних недоліків касаційної скарги. 05 квітня 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. та Соколова В.М. від участі у справі №760/17126/20. Заява мотивована незгодою скаржника з вимогами сплатити судовий збір та викласти касаційну скаргу українською мовою. Зазначені обставини викликають у заявника сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М. Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить з такого. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Зокрема, положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи (частина друга статті 36 КАС України). При цьому, слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, водночас, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Як вбачається зі змісту заяви про відвід, заявник фактично висловлює незгоду з ухвалою про залишення касаційної скарги без руху від 11.03.2021, яку прийнято колегією суддів Верховного Суду, до складу якої входили судді Жук А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. та Соколов В.М. Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що частиною четвертою статті 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Отже, враховуючи системний аналіз зазначених правових норм, Суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 в її заяві про відвід суддів Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. , Соколова В.М. свідчать саме про незгоду сторони (заявника) з рішенням цих суддів при розгляді справи, а вказані заявником обставини упередженості та необ`єктивності суддів у розгляді даної справи є виключно її суб`єктивним уявленням, яке не співвідноситься з існуючими фактами. На думку Суду, наведені у заяві про відвід обставини не можуть свідчити про необ`єктивність суддів Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. , Соколова В.С. під час прийняття відповідних процесуальних рішень та розгляду цієї справи, оскільки дії суду при вирішенні процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи та характер прийнятих судових рішень (в тому числі, в інших справах) не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів в безсторонності судді та бути підставою для їх відводу. Щодо наявності у суддів Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. та Соколова В.М. прямої чи опосередкованої заінтересованості у результаті розгляду справи, що є підставою для відводу судді від участі у розгляді справи в силу п. 2 ч. 1 ст. 36 КАС України Верховний Суд зазначає наступне. З аналізу ст. 36 КАС України слідує, що суддя підлягає відводу від участі у справі у разі наявності у нього конфлікту інтересів, що призводить до упередженості та необ`єктивності судді під час розгляду справи. У відповідності до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Натомість, у заяві про відвід не наведено жодного факту прояву суддями Жуком А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. та Соколовим В.М. поведінки, яка б свідчила про упередженість чи безсторонність у даній справі, а з предмета та меж перегляду в цій справі не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на необ`єктивність вказаних суддів. На переконання судової колегії, наведені у заяві про відвід мотиви не доводять наявності у суддів Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. та Соколова В.М. реального чи потенційного конфлікту інтересів в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» при розгляді справи №760/17126/20. Доказів протилежного заявником не надано. Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що згідно з п. 2 рішення №46 від 07.09.2017 Ради суддів України наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів (реального чи потенційного) у розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про упередженість суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. , Соколова В.М. або їх необ`єктивність під час прийняття відповідних процесуальних рішень та розгляду цієї справи ОСОБА_1 не вказано, та Верховним Судом під час розгляду заяви не встановлено. При цьому Суд вважає доцільним зазначити, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Формування висновку про недовіру судді не може відбуватися лише на підставі припущень. Також Верховний Суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого безсторонність суддів презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. З огляду на наведене, Верховний Суд вважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. , Соколова В.М. від участі у розгляду справи №760/17126/20. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу суддям Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жуку А.В. , Мельник-Томенко Ж.М. , Соколову В.М. питання про відвід суддів відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Водночас, підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки провадження у справі не відкрито. Враховуючи викладене, керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 236, 243, 248 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М. від участі у справі №760/17126/20 визнати необґрунтованою.

2. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука А.В. , Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов , Судді Верховного Суду