Постанова 4820 № 687/173/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2025 року м. Хмельницький Справа № 687/173/25 Провадження № 22-ц/820/1409/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року (суддя Борсук В.О.). Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У лютому 2025 року ТОВ «ФК «Процент» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначалось, що 18.02.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та відповідачкою укладено кредитний договір №7413 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 6000 грн, строком на 365 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,3% суми кредиту за кожен день користування (839,5 річних) Укладання договору було здійснене сторонами за допомогою Веб-сайту https://procent.com.ua. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржниці станом на 19.02.2025 утворилась заборгованість за кредитом 4216 грн та заборгованість за нарахованими процентами 34811,51 грн, яку позивач просив суд стягнути на свою користь. Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором № 7413 від 18.02.2024 у розмірі 39027,51 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника Працевитого Г.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що не заперечує факт виникнення правовідносин та укладення договору, водночас, вказує, що кредитором було заявлено до стягнення відсотки в розмірі 34811,51 грн що є об`єктивно завищеним з огляду на внесені зміни в законодавство, в тому числі з огляду на внесення змін щодо розміру відсоткової ставки. Вважає, що нарахування відсотків за ставкою 2,3% в день за період з 22.04.2024 суперечить Закону України Про споживче кредитування. Вказані відсотки мали бути перераховані та зменшені судом. Звертає увагу суду на те, що 19.02.2024 відповідачкою було сплачено частину заборгованості за кредитом в сумі 1784,00 грн, тіло кредиту з цього моменту фактично становить 4216 грн, а тому, саме з цієї суми має розраховуватися розмір відсотків. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Процент» вказує, що договір був підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов цього договору. Зазначає, що денна процентна ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит, з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладення такого договору. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає в повній мірі. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не виконала зобов`язань за кредитним договором, не повернула кредит та платежі за користування кредитом у визначений строк та розмірі, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача. Проте, з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись в повному обсязі з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що 18.02.2024 між ТОВ "ФК "Процент" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7413, згідно з умовами якого товариство зобов`язується надати позичальниці грошові кошти в розмірі 6000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором. (а.с. 12-16) Пунктом 1.2. кредитного договору визначено, що процентна ставка за користування кредитом становить 2,3 % від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 839,50 %) користування кредитом. Строк надання кредиту становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору.(пункт 1.3. кредитного договору) Відповідно до п. 1.5. кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 . Переказ суми кредиту здійснюється через платіжний сервіс FONDY. (п. 1.7. кредитного договору) Розмір та строки сплати позичальником платежів за цим договором погоджений сторонами в додатку №1 до цього договору. (п. 1.8. кредитного договору) Пунктом 4.1. кредитного договору визначено, що сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку №1. Даний договір укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті https://procent.com.uа відповідно до Закону України "Про електронну комерцію". Після проходження реєстрації та ідентифікації в ІТС товариства, позичальник в особистому кабінеті в ІТС, реєструє електронний платіжний засіб на який буде перераховано суму кредиту. (п.п. 6.1., 6.3. кредитного договору) Цей договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованої електронної печатки з кваліфікованою електронною позначкою часу уповноваженою особою товариства. Договір створений та збережений в ІТС товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму.(п. 8.1. кредитного договору) Даний кредитний договір підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 818007. Згідно квитанцією FONDY, ТОВ "ФК "Процент" перерахувало кошти в розмірі 6000,00 грн за кредитним договором на рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 19) Відповідно до детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) станом на 19.02.2025, заборгованість відповідачки за кредитним договором №7413 від 18.02.2024 становить 39512,35 грн, з яких: 4216 грн основного боргу, 35296,35 грн процентів. 19.02.2025 позивачкою здійснено сплату тіла кредиту у розмірі 1784 грн та процентів у розмірі 138 грн. (а.с. 20-24). Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. ст.. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі. У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Факт укладення кредитного договору відповідачка не заперечувала. Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідачки з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким позичальниця ознайомилася перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. ТОВ «ФК «Процент», звертаючись до суду з позовом, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Кредитний договір №7413 укладений 18.02.2024, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір. Разом з тим, зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» убачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Пунктом 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом. Згідно з п. 1.2 договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 2,3% за кожен день користування кредитом. З урахуванням Закону України «Про споживче кредитування» розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі (50370/6000)/365Х100%=2,3%. Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до п. 1.2 договору сторонами погоджена фіксована процентна ставка за користування кредитом - 2,3% в день. Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1% визначеної ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». І з цього приводу, є частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 18.02.2024 по 17.02.2025 , що становить 365 дні. Сума отриманого кредиту - 6000 грн. Крім того, відповідачкою 19.02.2024 здійснено погашення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1784 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 138 грн. Таким чином, заборгованість відповідачки по несплачених відсотках за кредитним договором №7413 від 18.02.2024 становить та підлягає задоволенню в сумі 15268,24 грн ( 6000 грн *1% *1 день (18.02.2024) + 4216*1%* 364 (з 19.02.2024 по 17.02.2025) 138 грн) У зв`язку з чим рішення суду першої інстанції щодо остаточної загальної суми, яка стягнута з відповідачки на користь позивача, підлягає зміні та зменшенню до 19484,24 грн. Згідно з вимогами ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦКП України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (49,92%), з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1209,26 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду першої інстанції та витрат на правову допомогу у розмірі 4992 грн. В свою чергу, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1819,71 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором № 7413 від 08.02.2024, яка стягнута з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент », до 19484,24 грн, судового збору до 1209,26 грн, витрат на правову допомогу до 4992 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1819,71 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай