Постанова 4803 № 202/4527/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3468/26 Справа № 202/4527/25 Суддя у 1-й інстанції - Коваленко Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У березні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 29 березня 2024 між ТОВ «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладений електронний кредитний договір № 9488. В межах цього договору позивач надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплативши проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором. Сума позики становить 3 100,00 грн., по строку повернення до 29.03.2025. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами договору позики. Відповідач взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту не виконала, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 31387,50 грн, з яких: 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28287,50 грн, - заборгованість за відсотками. Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 31387,50 грн. Вирішити питання стосовно судових витрат. Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20 листопада 2025 року позовні вимоги «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором №9488 від 29.03.2024 у сумі 9300 гривень, суму судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 717 гривень 69 копійок та понесені витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2963 гривень. Не погодившись з вказаним рішеннями суду, ТОВ «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 29 березня 2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладений електронний договір позики № 9488, що підтверджено Анкетою-заявою на кредит № 111688 від 29.03.2024, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ». Відповідно до умов договору Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 3100 грн зі строком повернення до 29.03.2025. Процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 912,50%) користування кредитом. Позику надано шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 , вказаної споживачем для цієї цілі. ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Відповідач своїх зобов`язань перед кредитором не виконала та має непогашену заборгованість у розмірі 31387,50 грн, 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28287,50 грн - заборгованість за відсотками. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд виходив з тих обставин, що ОСОБА_1 у зв"язку з неналежним виконанням умов кредитного договору та користування кредитними коштами допустила заборгованість за відсотками, які підлягають стягненню з врахуванням обмежень встановлених Законом України «Про захист прав споживачів». Із вказаними висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроєкту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Апеляційний суд звертає увагу, що кредитний договір №9488 укладений 29.03.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» без врахування обмежень щодо денної відсоткової ставки. Трактування представником ТОВ«ФК«Процент» Законів України на власний розсуд не створює жодних наслідків для того, щоб вважати, що дія Закону України «Про споживче кредитування» на момент підписання 02 лютого 2024 року між сторонами кредитного договору №6489 не поширюється і таке виключення може існувати. Кредитний договір укладено в момент дії Закону України «Про споживче кредитування», яким встановлено обмеження щодо максимального розміру денної процентної ставки. Жоден з доводів апеляційної скарги не дає підстав вважати, що ТОВ «ФК«Процент» після укладення кредитного договору в якому розмір денної процентної ставки не відповідав максимальному розміру денної процентної ставки встановленої Законом України «Про споживче кредитування», мало право нараховувати відповідачу відсотки в розмірі зазначеному в розрахунку заборгованості. Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «ФК«Процент» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за несплаченими процентами в розмірі 28287,50 грн. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції стягнув заборгованість в розмірі 9300 грн, тобто позов задоволено на 29,64%. ТОВ «ФК«Процент» при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Районний суд стягнув з відповідача на користь ТОВ «ФК «Процент» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог 717,69 грн. В позовній заяві ТОВ «ФК «Процент» міститься вимога про стягнення з відповідача на їхню користь 10000 грн витрат на правову допомогу. В підтвердження понесення витрат долучено: копію договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року; фотокопію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Руденко К.В.; фотокопію довіреності; фотокопію акту приймання-передачі наданих послуг №18 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, від 28 лютого 2025 року; фотокопія платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 28.02.2025 Згідно умов договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року укладеного між ТОВ "ФК "Процент" та адвокатом Руденко К.В., сторони погодили, що вартість послуг виконавця становить: 9000 грн складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника замовника; 1000 грн складання та надсилання адвокатського запиту. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ "ФК «Процент" було долучено витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №18 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, від 28 лютого 2025 року та завіреного Руденко К. 09.01.2025, згідно якого адвокат Руденко К.В. підготував для ТОВ "ФК "Процент": позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та клопотання про витребування доказів (9000 грн), адвокатський запит про витребування доказів по боржнику ОСОБА_2 (1000 грн). Пунктом 2 цього витягу зазначено, що загальна кількість складених позовних заяв становить 10 шт. на загальну вартість 100 000 грн. Колегія суддів вважає, що витрати на правову допомогу, які просив стягнути позивач в суді першої інстанції, є значно завищеними, а сума 2963,00 грн., яку стягнув суд першої інстанції є співмірною із складністю справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України,- У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПРОЦЕНТ» - залишити без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20 листопада 2025 року в оскарженій частині- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Повний текст постанови складено 08 квітня 2026 року. Судді: