Постанова Одеський апеляційний суд № 521/3834/25

Номер провадження: 33/813/1917/25 Справа № 521/3834/25 Головуючий у першій інстанції Тихонова О. А. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.10.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: секретаря судового засідання Тьосової Я.В., представника Одеської митниці Ревенко Т.А., захисника Єгорова С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Єгорова С.Г. на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11.09.2025 року, щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНЬКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 00214534, Україна, 61099, м. Харків, Немишлянський район, вул. Автогенна, буд. 7), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, встановив: оскарженою постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50% (п`ятдесяти) вартості товару, що становить 2028350,73 грн. (два мільйони двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят гривень сімдесят три копійки), з конфіскацією товару, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Не погоджуючись із постановою суду, захисник Єгоров С.Г. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, просить її скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України. Захисник посилається на відсутність в матеріалах справи доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. До початку апеляційного розгляду, представником Одеської митниці Крікуновою С.О. подані заперечення на апеляційну скаргу захисника. Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у судове засідання апеляційного суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Разом з цим, захисник Єгоров С.В. повідомив суду, що ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи, однак не має можливості прибути у судове засідання, тому вважав за можливе проводити розгляд за його відсутності. За таких обставин, апеляційний розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 , однак за участю його захисника Єгорова С.Г. Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі умови для реалізації права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Вивчивши матеріали адміністративної справи; вислухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представника Одеської митниці, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши доводи апеляційної скарги; суд дійшов висновку про таке. Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ч.1 ст.486 МК України та ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Положеннями ст.489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України. Згідно зі ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. У відповідності до ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вищевказаних вимог МК України та КУпАП, зокрема не дослідив належним чином матеріали справи, не надав оцінку доказам по справі та дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , за викладених в протоколі обставин, ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Так, за диспозицією ч.1 ст.483 МК України, відповідальність за вказане правопорушення настає в разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДта його митної вартості. Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Суб`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення передбачає наявність прямого умислу. Для притягнення до відповідальності за ст.483 МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п.6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»). Декларування, відповідно до вимог ч.1 ст.257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови,з посиланням порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до протоколупро порушення митних правил №1060/50000/24 від 23.10.2024 року, 15.10.2024 року о 16:53 год., на підставі електронної митної декларації №100000/2024/970068 та товаросупровідних документів інвойс №273/01-1 від 10.10.2024 року, згідно з контрактом №01/02dd. від 01.02.2024 та специфікацією від 10.10.2024 №126, які необхідні для переміщення товару через митний кордон України, в напрямку «в`їзд» з Румунії до України, в пункті пропуску «Орлівка», до відділу митного оформлення №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці прибув вантажний автомобільний транспортний засіб з напівпричепом, з державними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, який прямував з Туреччини до України (м. Харків), під керуванням водія ФОП « ОСОБА_2 », ( АДРЕСА_2 ), громадянина України ОСОБА_3 . Відповідно до ЕМД №100000/2024/970068 та товаросупровідних документів, від турецької компанії відправника/експортера «ETI ALUMINYUM A.S. ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA», на адресу одержувача/імпортера - ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ - 00214534, адреса: Україна, 61099, Харківська область, м. Харків, Немишлянський район, вул. Автогенна, буд. 7), від продавця - німецької компанії «EDELIZON Handelsgesellschaft mbH», адреса Eupener Str. 124, 50933 Cologne, Germany), через митний кордон України переміщується товар: «Алюміній необроблений у вигляді заготовок з нелегованого алюмінію чистотою неменше 99.74% марка АА1070, діаметр 178 мм, довжина 5800 мм, EN 573-3 and EN 486, Заготовка первинного алюмінію гомогенізована нелегована для екструзії АА1070 (ЭТИАЛ-60/51) 178мм х 5800мм - 20794кг. Використовується у власному виробництв і для виготовлення електричних кабелів. Загальнопромислового призначення. Торговельна марка ETI ALUMINYUM. Виробник ETI ALUMINYUM A.S. Країна виробництва TR.». Загальна вага брутто вказаного вантажу складає 20900 кг, загальна вага нетто - 20794 кг, вартістю 242458,04 євро або 10916382,30 грн. Продавцем товару виступає німецька компанія «EDELIZON Handelsgesellschaft mbH» (адреса Eupener Str. 124, 50933 Cologne, Germany). Декларування від імені ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» здійснено уповноважено особою - керівником ТОВ «Конкордія Груп LLC» (04128, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Академіка Туполєва, буд. 9-А, кв.54, Україна) ОСОБА_4 . Під час проведення митного огляду вантажного автомобільного транспортного засобу з напівпричепом, з державними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , в кабіні водія було виявлено інший пакет товаросупровідних документів на вантаж «Алюміній необроблений у вигляді заготовок з нелегованого алюмінію…», а саме: - транзитна митна декларація (Т1) №24TR06050000072888 від 10.10.2024 року, з відмітками митних органів Румунії та Туреччини); - експортна декларація митних органів Туреччини №24060500ЕХ00018429 від 10.10.2024 року; - CMR №001102 від 10.10.2024 року, - інвойс №IHR2024000000417 від 10.10.2024 року, з вартістю 59296,17 євро, відповідно до якого в якості покупця зазначено компанію «DEXWELL GROUP LTD» (Unit 42033, 2 Floor, 6 Market Place, Fitzrovia, London, United Kingdom 42033 GB), продавець - «ETI ALUMINYUM A.S. ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA», за розпорядженням ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ - 214534, адреса: Україна, 61099, Харківська область, м. Харків, Немишлянський район, вул. Автогенна, буд. 7). Митний орган вказує, що за результатами проведеного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2024/000587 від 15.10.2024. На підставі проведеного аналізу та співставленням вищевказаних документів митним органом встановлено, що вони стосуються товарів, які переміщено за ЕМД №100000/2024/970068, зокрема: співпадають відомості щодо відправника, одержувача, найменування, кількості, ваги товару та транспортного засобу, яким переміщується вказаний товар; розбіжності становлять щодо продавця та вартості товару. Відповідно до документів, наданих для переміщення товарів через митний кордон України, продавець німецька компанія «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» вартість товару складає 242458,04євро, однак відповідно до встановлених документів під час митного контролю продавець турецька компанія «ETI ALUMINYUM A.S. (ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA») з вартістю товару 59296,17 євро. Таким чином, митний орган вважає, що керівник ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «Алюміній необроблений у вигляді заготовок з нелегованого алюмінію чистотою не менше 99.74% марка АА1070, масою 20794 кг через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо продавця та митної вартості товарів, зазначивши вартість товару 242458,04 євро замість 59296,17 євро. Митний орган стверджує, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України. 23.10.2024 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про порушення митних правил №1060/50000/24 від 23.10.2024 року за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Протокол складено за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вказано про направлення примірника протоколу особі 24.10.2024 року. За результати розгляду вказаного протоколу місцевий суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, з посиланням на підтвердження даного факту доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №1060/50000/24 від 23.10.2024 року; ЕМД №100000/2024/970068; інвойсом №273/01-1 від 10.10.2024 року; контрактом №01/02dd. від 01.02.2024 року; специфікацією від 10.10.2024 року №126; висновком експертизи №1420003600-0041 від 20.02.2025 року, проведеної Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби Одеського управління експертиз; а також відповіддю компанії-відправника «ETI ALUMINYUM A.S. (ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA»). З метою забезпечення виконання завдань провадження у справі про порушення митних правил, в частині повного і об`єктивного з`ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги сторони захисту, судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та встановлені наступні обставини. 01.02.2024 року укладено Контракт №01/02 між Продавцем - «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» (Німеччина) в особі директора ОСОБА_5 , та Покупцем ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» в особі комерційного директора ОСОБА_6 . Відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах цього контракту товар, найменування, якість та ціна якого вказується в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту (п.1) (а.с.146-148). За умовами контракту постачання товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA м.Стамбул Туреччина (Інкотермс 2010) (п.п.1 п.2). На кожну відвантажену партію товару Продавець повинен надіслати з машиною та передати протягом 72 год. Покупцеві електронною поштою такі документи: сертифікат якості, товарно-транспортну накладу CMR, рахунок-фактуру (інвойс) на товар, сертифікат походження, копію експертної вантажної митної декларації та пакувальний лист (п.п.2 п.2). Ціна за 1 (одну) тонну товару вказується в специфікаціях до цього контракту на кожну партію товару, що відвантажується, і встановлюється в Євро. Загальна вартість контракту становить 10000000,00 Євро (десять мільйонів євро) (п.п.1, 2 п.3). Перехід права власності на партію товару (відповідно до специфікацій), і передача ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження товару від Продавця до покупця вважається здійсненим в момент поставки товару в місце призначення відповідно до умов контракту. Підтвердженням поставки-прийняття товару є штемпель одержувача товару на CMR (п.7). Цей контракт набуває чинності з моменту підписання і діє в частині поставок до 31.12.2025 року, в частині взаєморозрахунків до повного виконання зобов`язань за контрактом (п.п.2 п.9). Відповідно до Специфікації №126 від 10.10.2024 року до контракту №01/02 від 01.02.2024 року, укладеної між Продавцем - «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» (Німеччина) в особі директора ОСОБА_7 , та Продавцем ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» в особі комерційного директора ОСОБА_6 , опис товару заготовка первинного алюмінію гомогенізована нелегована для екструзії АА1070 (ЭТИАЛ-60/51) 178мм х 5800мм, маса нетто 20.794 мт; ціна за мт, Євро 11660,00; вартість, Євро- 242.458,04. Умови поставки FCA Сейдишехір (КОНЬЯ), Туреччина (Інкотермс 2010). Відправник вантажу - «ETI ALUMINYUM A.S. ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA» (Туреччина). Вантажоодержувач вантажу - ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (а.с.159). Згідно Інвойсу №273/01-1 від 10.10.2024 року (за контрактом №01/02dd 01.02.2024 року та специфікацією №126 від 10.10.2024 року) всього визначена вартість товару 242458,04 Євро. Опис товару - заготовка первинного алюмінію гомогенізована нелегована для екструзії АА1070 (ЭТИАЛ-60/51) 178мм х 5800мм, маса нетто 20.794 мт; ціна за мт, Євро 11660,00; вартість, Євро- 242.458,04 (а.с.9). 15.10.2024 року до пункту пропуску «Орлівка», відділу митного оформлення №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці, в напрямку «в`їзд» з Румунії до України, прибув вантажний автомобільний транспортний засіб з напівпричепом, з державними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , країна реєстрації Україна, який прямував з Туреччини до України (м. Харків), під керуванням водія ОСОБА_3 . В рамках вищевказаного зовнішньоекономічного контракту, для митного оформлення товару «Заготовки первинного алюмінію гомогенізована нелегована для екструзії НОМЕР_3 (ЭТИАЛ-60/51) 178мм х 5800мм - 20794кг» за дорученням ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» - ТОВ «Конкордія Груп LLC» в особі ОСОБА_4 підготовлена та подана до митного органу електронна митна декларація типу «ІМЕЕ» №24UA100000970068U6 (в протоколі про порушення митних правил вказаний №100000/2024/970068), тобто попередня митна декларація, та товаросупровідні документи, від турецької компанії відправника/експортера «ETI ALUMINYUM A.S. ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA», на адресу одержувача/імпортера - ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» від продавця - німецької компанії «EDELIZON Handelsgesellschaft mbH», через митний кордон України переміщувався товар: «Алюміній необроблений у вигляді заготовок з нелегованого алюмінію чистотою неменше 99.74% марка АА1070, діаметр 178 мм, довжина 5800 мм, EN 573-3 and EN 486, Заготовка первинного алюмінію гомогенізована нелегована для екструзії АА1070 (ЭТИАЛ-60/51) 178мм х 5800мм - 20794кг. Використовується у власному виробництв і для виготовлення електричних кабелів. Загальнопромислового призначення. Торговельна марка ETI ALUMINYUM. Виробник ETI ALUMINYUM A.S. Країна виробництва TR.». Загальна вага брутто вказаного вантажу складає 20900 кг, загальна вага нетто - 20794 кг, вартістю 242458,04 євро або 10916382,30 грн. (далі - Товар). Продавцем Товару виступає німецька компанія «EDELIZON Handelsgesellschaft mbH». Декларантом/представником є ТОВ «Конкордія Груп LLC» в особі ОСОБА_4 (Графи 14, 54). Особою відповідальною за фінансове врегулювання є ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (Графа 9). До вказаної електронної митної декларації типу «ІМЕЕ» №24UA100000970068U6 (в протоколі про порушення митних правил вказаний №100000/2024/970068) долучені товаросупровідні документи: інвойс №273/01-1 від 10.10.2024 року, згідно з контрактом №01/02dd. від 01.02.2024 року та специфікацією від 10.10.2024 року №126, які необхідні для переміщення товару через митний кордон України. Статтею 53 МК України визначені документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятійі шостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України в редакції на час подання митної декларації). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3 ст.53 МК України в редакції на час подання митної декларації). У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 МК України в редакції на час подання митної декларації). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.5, 6 ст.53 МК України в редакції на час подання митної декларації). Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України в редакції на час подання митної декларації). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. Статтею 57 МК України передбачені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Тобто, аналіз вказаних вимог МК України свідчить про те, що у даній справі митна вартість товару визначена у відповідності до ст.53 МК України. Більше того, за приписами цієї статті у разі якщо документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, мали б наявні ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, митний орган міг зобов`язати декларанта або уповноважену ним особу надати на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів додаткові документи, визначені в ст.53 МК України. Однак, апеляційний суд звертає увагу, що митний орган таких вимог декларанту чи уповноваженій ним особі не заявляв. Суд також звертає увагу, що для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України доказуванню підлягає зокрема той факт, що останній, з метою приховати від митного контролю надав митному органу документи, які містять неправдиві відомості щодо продавця та митної вартості товару. Однак, достатніх даних і доказів для категоричного висновку про те, що керівник ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, які містять неправдиві відомості щодо продавця та митної вартості товару, тобто наявність в діях останнього прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, матеріали судової справи не містять та апеляційним судом не встановлено. Під час апеляційного розгляду встановлено укладення зовнішньоекономічного контракту №01/02 від 01.02.2024 року між «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» (Німеччина) та ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», в рамках якого і була подана попередня митна декларація. Чинність вказаного контракту №01/02 від 01.02.2024 року, митним органом не спростовано. Відповідно невід`ємної частини до контракту у виді специфікації №126 від 10.10.2024 року, а також інвойсу №273/01-1 від 10.10.2024 року, законність теж не спростовані митним органом. Як повідомлено представником митниці в судовому засіданні апеляційного суду запити щодо дійсності укладення контрактів між ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» та німецькою компанією «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» митним органом не направлялись, оскільки на переконання митного органу директор цієї німецької компанії ОСОБА_7 є колишнім працівником ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», тому ніби може бути зацікавленою особою та не надасть достовірних відомостей. Однак, апеляційний суд критично відноситься до таких доводів представника митниці, оскільки вони об`єктивно не підтверджуються матеріалами справи та є виключно припущенням митного органу, а будь-яких зв`язок між директором «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» ОСОБА_7 та ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» на даний час вочевидь митним органом не доведений. У судовому засіданні захисник категорично заперечив відношення директора німецької компанії ОСОБА_7 до ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», та зазначив, що ОСОБА_1 є директором вказаного товариства з 1996 року. Вказані доводи захисника представником митниці не спростовані. Далі, за версією митного органу, керівник ПАТ «ПІВДЕНКАБЕЛЬ» ОСОБА_1 нібито вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо продавця та митної вартості товару. Вказані доводи митного органу ґрунтуються на тому, що 15.10.2024 року, під час проведення митного огляду вантажного автомобільного транспортного засобу з напівпричепом, з державними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 посадовими особами Одеської митниці, в кабіні водія було виявлено інший пакет товаросупровідних документів на вантаж «Алюміній необроблений у вигляді заготовок з нелегованого алюмінію…», а саме: - транзитна митна декларація (Т1) №24TR06050000072888 від 10.10.2024 року, з відмітками митних органів Румунії та Туреччини); - експортна декларація митних органів Туреччини №24060500ЕХ00018429 від 10.10.2024 року; - CMR №001102 від 10.10.2024 року, - інвойс №IHR2024000000417 від 10.10.2024 року, з вартістю 59296,17 євро, відповідно до якого в якості покупця зазначено компанію «DEXWELL GROUP LTD» (Unit 42033, 2 Floor, 6 Market Place, Fitzrovia, London, United Kingdom 42033 GB), продавець - «ETI ALUMINYUM A.S. ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA», за розпорядженням ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ - 214534, адреса: Україна, 61099, Харківська область, м. Харків, Немишлянський район, вул. Автогенна, буд. 7). За результатами митного огляду складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2024/000587 від 15.10.2024 року. Митний орган зазначає, що на підставі проведеного аналізу та співставленням вищевказаних документів митним органом було встановлено, що вони стосуються товарів, які переміщено за ЕМД №100000/2024/970068, оскільки співпадають відомості щодо відправника, одержувача, найменування, кількості, ваги товару та транспортного засобу, яким переміщується вказаний товар; однак одночасно існують розбіжності щодо продавця та вартості товару. Митний орган вказує, що відповідно до документів, наданих для переміщення товарів через митний кордон України, продавець німецька компанія «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» вартість товару складає 242458,04 євро, однак відповідно до виявлених документів під час митного контролю, продавцем зазначена турецька компанія «ETI ALUMINYUM A.S. (ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA»), а вартість товару складає 59296,17 євро. Вказані обставини, на думку митного органу, свідчать про те, що керівник ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «Алюміній необроблений у вигляді заготовок з нелегованого алюмінію чистотою не менше 99.74% марка АА1070, масою 20794 кг, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо продавця та митної вартості товарів, зазначивши вартість товару 242458,04 євро замість 59296,17 євро. У судовому засіданні представник митниці наполягала на тому, що недостовірність відомостей полягала в тому, що в попередній митній декларації №24UA100000970068U6 (в протоколі про порушення митних правил вказаний №100000/2024/970068) та товаросупровідних документах (в інвойсі №273/01-1 від 10.10.2024 року), була вказана завищена вартість Товару. Натомість, апеляційний суд звертає увагу, що вказаний митним органом так званий «інший пакет документів», який під час огляду був виявлений в автомобілі, якій містить зокрема документи, що стосуються зовнішньо-економічної діяльності між компанією «DEXWELL GROUP LTD» (Unit 42033, 2 Floor, 6 Market Place, Fitzrovia, London, United Kingdom 42033 GB) (Покупець) та компанією «ETI ALUMINYUM A.S. ALAYLAR 1 MH.ATATURK CAD.42370 SEYDISEHIR-KONYA» (Продавець), датовані 10.10.2024 року, тобто були складені раніше до подій 15.10.2024 року, які інкримінуються ОСОБА_1 . Однак, представник митного повідомив апеляційному суду, що інформація стосовно того, що за вказаний період часу Товар міг змінити власника/одержувача, митницею не перевірялась та не встановлювалась. При цьому, представник митниці в судовому засіданні фактично не заперечувала, що вказаний варіант (зміна власника/одержувача в зазначений період часу), не можна виключати, проте наполягала на тому, що з огляду на те, що вказаний період складає лише п`ять днів, за який ціна митної вартості виросла фактично на двісті тисяч доларів у сукупності з існуючою за версією митного органу про можливу наявність зацікавленості директора «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» ОСОБА_7 , який можливо пов`язаний з ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», є достатньою підставою для висновку про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Проте, апеляційний суд наголошує, що вказані доводи представника митниці не ґрунтуються на доказах, що фактично не заперечується представником митниці. Не надано раціонального пояснення представником митниці і стосовно того, чому митницею не направлялись запити до компетентних органів Республіки Туреччини з метою встановлення того, в який спосіб та ким надавались документи, які були знайдені в кабіні водія ОСОБА_3 , та чи мав відношення ОСОБА_1 чи інший представник ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» до вказаного там Товару. Апеляційний суд констатує, що фактично висновки про завищення митної вартості товару митним органом здійснено лише шляхом співставлення товаросупровідних документів: інвойсу №273/01-1 від 10.10.2024 року, специфікації від 10.10.2024 №126, та іншого пакету документів, що був виявлений під час огляду в кабіні водія автомобіля, тобто інші важливі та ключові обставини щодо товару, можливого укладення інших договорів, контрактів, митним органом не перевірялась, необхідні запити до компетентних митних органів інших країн за суб`єктами укладення договорів щодо підтвердження чи спростування фіктивної діяльності підприємств не направлялись. Тобто причиною складення протоколу про порушення митних правил слугував знайдений митним органом під час митного огляду інший пакет документів, однак його безпосереднє відношення до ОСОБА_1 як директора ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», що вказувало б про вчинення останнім дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання неправдивих відомостей, митним органом поза розумним сумнівом не доведено. Сторона захисту наполягає на тому, що виявлений під час митного огляду «інший пакет документів» не має відношення до імпорту товару між компанією «EDELIZON Handelsgeselsgesellschaft mbH» (Німеччина) та ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (м. Харків), тому він і не подавалися і міг бути поданий перевізником під переміщення через митний кордон України у пункті пропуску «Орлівка» (Одеська митниця), але при виникненні необхідності підтвердження походження товару, на вимогу митного органу, вказані документи могли бути надані при остаточному митному оформленні. Вказані доводи сторони захисту представником митного органу не спростовано. Окрім цього, у судовому засіданні представник митного органу зазначила, що за другим пакетом документів вантаж слідував від турецької компанії до британської компанії, а керівником останньої нібито є українець, місцем проживання якого є м. Харків, де знаходиться ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», і саме тому митний орган вважає, що вказані підприємства пов`язані безпосередньо з ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», та є зацікавленими. Однак, апеляційний суд не може прийняти до уваги вказані доводи, оскільки вони не підтверджені жодними доказами та фактично є лише припущенням митного органу. Далі, з аналогічних підстав судом не приймаються до уваги доводи представника митного органу про те, що ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» зазначив завищену митну вартість товару для участі в тендерах, в яких нібито приймає участь вказане підприємство. Окрім цього, представником митниці також не доведено з якою метою, на думку митного органу, могло мати місце саме завищення митної вартості товару та яку шкоду нібито могло бути завдано чи завдано такими діями. Водночас поза увагою митного органу залишилася наступні обставини справи та положення законодавства. Митне оформлення - це виконання митних формальностей (тобто сукупності дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи) необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (стаття 4 МК України). Відповідно до ст.259 МК України, попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Згідно з Класифікатором митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (далі - наказ Мінфіну №1011), митна декларація типу «ІМ ЕЕ» - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення. Тобто, у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. У подальшому, з метою випуску вказаних товарів у вільний обіг на митну територію України до митного органу призначення у визначених ч.13 ст.259 МК випадках, подається додаткова декларація до попередньої митної декларації типу «ІМ ДЕ», при цьому декларантом або уповноваженою ним особою перед подачею митної декларації можуть бути реалізовані права, передбачені ст. 266 МК, у тому числі і на проведення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. Митна декларація типу «ІМ ДЕ», це додаткова декларація до попередньої митної декларації (наказ Мінфіну №1011), яка подається до відповідного митного органу, яким була оформлена відповідна попередня митна декларація. Митна декларація типу «ІМ ЕЕ» разом із митною декларацією типу «ІМ ДЕ» становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку. Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (ч. 1 ст. 258 МК). Враховуючи викладене, попередня митна декларація типу «ІМЕЕ» використовувалась для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки під митним контролем до митного посту Одеської митниці Держмитслужби. Дана обставина не суперечить матеріалам справи та представником митниці не заперечується. Слід зазначити, що для випуску товарів у вільний обіг, до митного органу призначення декларант (уповноважена особа) повинен подати додаткову митну декларацію («ІМДЕ»), без оформлення якої неможливо сплатити митні платежі, товар не вважається оформленим у вільне використання та не може бути виданий одержувачу. Саме на цьому етапі можливо проведення декларантом (уповноваженою особою) фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису, зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. Таким чином, попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант (уповноважена особа) подає додаткову митну декларацію типу «ІМДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і сплачуються митні платежі за ввезення товару. Тобто, визначений законодавством статус попередньої митної декларації (тип «ЕЕ») не тотожний митній декларації, заповненій у звичайному порядку (ч. ч. 13, 14 ст.259 МК) з достатнім обсягом відомостей для завершення митного оформлення у заявлений митний режим, а є лише повідомленням про намір ввезти товари на митну територію України. З огляду на вищевикладене апеляційний суд вважає, що працівниками митниці при застосуванні законодавчих актів, хибно зроблено висновок та надана неправильна кваліфікація діям особи, яка притягається до адміністративної відповідності. Апеляційний суд наголошує, що відповідно до вимог ст. 259 МК, попередня митна декларація подається при ввезенні в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (в тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. На підставі попередньої декларації не нараховуються митні платежі, не оплачується мито. Ці документи не є документами, на підставі яких митний орган приймає рішення про випуск товарів у вільний обіг на території України. У даному випадку, попередня митна декларація використовується як документ контролю доставки товарів, по прибуттю товару до місця призначення, декларант, або уповноважена на то особа, подає додаткову митну декларацію типу «ДЕ», в якій товар декларується у повному обсязі, та за якою нараховуються і проводяться митні платежі за ввезення товару. Отже, внесення даних в попередню митну декларацію не тягне за собою юридичних наслідків, оскільки попередня декларація не є митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч.ч. 13, 14 ст. 259 МК України), попередня митна декларація містить всі необхідні відомості щодо товару і до неї додано необхідні документи або їх копії, оскільки ця декларація прийнята до митного оформлення митним органом (ч. 8 ст. 259 МК України). Під час апеляційного розгляду справи представником Одеської митниці Держмитслужби не заперечувався факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі поданої попередньої декларації. Разом з цим, представник митниці посилалася на те, що у митниці не було підстав для уточнення питань щодо товару, його походження тощо, оскільки вже були подані товаросупровідні документи, в тому числі інвойс, тому на переконання представника митниці при подачі додаткової декларації, були б подані ті ж самі документи. Однак, з огляду обставини справи, зазначення в протоколі про порушення митних правил вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що ніби містять неправдиві відомості щодо продавця та митної вартості товару, на підставі попередньої митної декларації, апеляційний суд визнає безпідставним. Статтею 7 МК України визначено, що митну справу в Україні становлять, серед іншого, порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, при цьому процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України визначаються Митним кодексом та іншими законами України. Товари, що переміщуються через митний кордон України декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів (ч.1 ст. 262 МК України). Згідно з п.1 ч.1 ст.266 МК України, до обов`язків декларанта, в тому числі, входить декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України. Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Вказані питання врегульовані Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року №631 (далі Порядок 631), та Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 (далі Порядок 651). Відповідно до ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: зокрема 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); митна вартість товарів та метод її визначення. Пунктом 1 частини 1 статті 335 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають митному органу в паперовій або електронній формі під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України автомобільним транспортом, це: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів. Апеляційний суд вважає, що наведені вище вимоги нормативно-правових норм ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» виконано та задекларовано товар за електронною митною декларацією типу «ІМЕЕ» №24UA100000970068U6 (в протоколі про порушення митних правил вказаний №100000/2024/970068), із додаванням передбачених законодавством для митного контролю й оформлення товаросупровідних документів зокрема, інвойсу №273/01-1 від 10.10.2024 року, згідно з контрактом №01/02dd. від 01.02.2024 та специфікацією від 10.10.2024 №126. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять беззаперечних доказів на підтвердження вказаних в протоколі №1060/50000/24 від 23.10.2024 року про порушення митних правил відомостей, а суд вичерпав всі визначені законом можливості для з`ясування обставин справи, та на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності. При цьому, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)». За наведених обставин апеляційний суд вважає, що митним органом не доведено наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого. Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, що свідчить про незаконність та необґрунтованість оскарженої постанови судді місцевого суду. Відповідно до вимог ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За викладених обставин постанова місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нової постанови про закриття провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.482 МК. Керуючись ст.ст. 7, 247, 252, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника Єгорова С.Г. задовольнити. Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11.09.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим за ч.1 ст.483 МК України скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно останнього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає. Повний текст постанови буде проголошено 20.10.2025 року, о 16:00 год., в залі судових засідань №9 Одеського апеляційного суду. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський