Постанова Київський апеляційний суд № 758/4117/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/4117/24 Головуючий у суді І інстанції Казмиренко Л.В. Провадження № 33/824/3123/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Кононенко Олени Сергіївни та представника Енергетичної митниці Державної митної служби України - Гереги Катерини Михайлівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Енергетичної митниці Державної митної служби України на постанову Подільського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Гурмаш-Оіл», за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, в с т а н о в и в: Відповідно до протоколу Енергетичної митниці про порушення митних правил № 0538/30900/23 від 26 грудня 2023 року директором ТОВ «Гурмаш-Оіл» - ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «бензин автомобільний» у кількості 25 069 кг, 33,722 тис. л при 15° С, вартістю 19 033,64 Євро або 739 222,80 грн (станом на 19 грудня 2022 року курс 1 Євро становив 38,8377 грн) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення, документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару. Таким чином, Енергетична митниця вважає, що в діях директора ТОВ «Гурмаш-Оіл» - гр. ОСОБА_2 наявні ознаки порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, 12 травня 2025 року, представник Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст.483 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 739 222,80 грн, з конфіскацією цих товарів шляхом стягнення вартості цих товарів на підставі ч. 2 ст. 541 МК України у розмірі 739 222,80 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд при прийнятті постанови не повно з`ясував всі обставини справи, що призвело до невірних висновків, внаслідок чого зазначене судове рішення підлягає скасуванню у порядку, передбаченому п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП. Зазначає, що директор ТОВ «Гурмаш-Оіл» - ОСОБА_1 вчиняла активні дії щодо ввезення (переміщення), а також митного оформлення товару «бензин» вагою 25 069 кг, вартістю 739 222,80 грн, та у подальшому введення в обіг на ринок України продукції походженням з іншої держави від виробника до споживача та несе відповідальність за її відповідність вимогам Технічного регламенту, а тому саме ОСОБА_1 є суб`єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил. Посадовими особами ТОВ «Гурмаш-Оіл» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і його ідентифікації, подано документ про якість, а саме сертифікат якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva». Вже після випуску товару у вільний обіг митницею з метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України товарів було здійснено заходи стосовно їх перевірки та отримано інформацію від Литовської Республіки, що поданий митним органам України сертифікат якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005 відрізняється від сертифікату якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva», в частині фактичних показників якості та підпису співробітника підприємства. Крім того, згідно з даними, розміщеними в базі даних АСМО «Інспектор», з території вільної зони Ризького порту (підприємством SIA «Pars Terminals») з використанням сертифікату якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005 на митну територію України ввезено товар «бензин автомобільний» у загальній кількості близько 1 167,746 тон, тоді як зазначений сертифікат відповідно отриманої від Public Company «Orlen Lietuva» інформації виданий на кількість 466,970 тон (466 970 кг). Стосовно фізико-хімічних властивостей, то у сертифікаті якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005 заводом виробником визначено густину товару при 15°С на рівні 726,0 кг/м3, тоді як в наданому керівником ТОВ «Гурмаш-Оіл» сертифікаті якості з аналогічними реквізитами (від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005), густину товару при 15°С зазначено на рівні 743,4 кг/м3, що призвело до зменшення кількості товару щодо якого відповідно до Податкового кодексу України (статті 214, 215 розділ VI «Акцизний податок») розраховується сума акцизного податку при імпорті товару в Україні. Отже, ТОВ «Гурмаш-Оіл» в особі його директора - ОСОБА_1 до митних органів України був поданий сертифікат якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, який відрізняється від сертифікату якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, надісланого митними органами Литовської Республіки в частині фактичних показників якості та підпису співробітника: підприємства, що і є об`єктивною стороною даного правопорушення. Зазначає, що судом першої інстанції належним чином не досліджувалися матеріали справи. Зокрема, литовським підприємством «Orlen Lietuva» надано сертифікат, який відрізняється в частині фактичних показників якості, заводом виробником визначено густину товару при 15°С на рівні 726,0 кг/м3, тоді як в наданому керівником ТОВ «Гурмаш-Оіл» паспорті з аналогічними реквізитами густину товару при 15°С зазначено на рівні 743,4 кг/м3, що призвело до зменшення кількості товару. Переміщення товарів через митний кордон України із наданням вказаного сертифікату якості є непоодиноким і за результатами лабораторних досліджень були виявлені випадки, що бензин, який був заявлений до митного оформлення з фізико-хімічними характеристиками відповідає бензину марки - 92 (а не 95), який є нижчої якості. У судовому засіданні представник Енергетичної митниці Державної митної служби України - Герега К.М. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кононенко О.С. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Вислухавши пояснення представника митниці та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. Судом першої інстанції встановлено, що 19 грудня 2022 року через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Латвійської Республіки транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , підприємство перевізник ТОВ «Вінтранссервіс» (ЄДРПОУ 41881612), на митну територію України на адресу ТОВ «Гурмаш-Оіл» (код ЄДРПОУ 44624975) ввезено товар «бензин автомобільний» у кількості 25 069 кг, 33,722 тис. л. при 15° С, вартістю 19 033,64 Євро. Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: митна декларація типу «IM ЕЕ» від 18 грудня 2022 року № 22UA903220000556U4; товаротранспортна накладна CMR від 16 грудня 2022 року № LV-HUS-161222/03; рахунок (commercial invoice) від 16 грудня 2022 року № BP 638/2022; сертифікат якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005; зовнішньоекономічний контракт від 07 грудня 2022 року №

60. Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем товару виступає швейцарське підприємство «Hussar» AG (Zugerstrasse 32, 6340 Baar, CH, Switzerland), відправку товару здійснено з території вільної зони Ризького порту підприємством SIA «Pars Terminals» (Tvaika str. 7A, Riga, Latvia), одержувачем та покупцем є ТОВ «Гурмаш-Оіл». 19 грудня 2022 року зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» № 22UA903220000585U9. В графі 34 зазначеної митної декларації декларантом заявлено країну походження товару - EU (Європейська Спільнота). Крім того, з метою підтвердження фізико-хімічних характеристик товару до митних органів надано сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, відповідно до якого товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає стандарту LST EN 228:2012+A1:2017, відомості про який внесені до гр. 44 митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № 22UA903220000585U9. Посадовими особами ТОВ «Гурмаш-Оіл» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva». 01 березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/21 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб?єктами ЗЕД з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості, виданих публічною компанією «Orlen Lietuva». З метою здійснення перевірки законності ввезення на митну територію України даного товару Енергетичною митницею був направлений проект запиту до митних органів Латвійської та Литовської Республік (лист Енергетичної митниці від 01 березня 2023 року № 7.6-3/7.6-20.3/26/4/694). Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 27 липня 2023 року № 26/26-04/7.6/1861) одержувачем та покупцем товару в Україні є ТОВ «Гурмаш-Оіл». 06 листопада 2023 року до Енергетичної митниці надійшла відповідь митних органів Литовської Республіки (лист Держмитслужби від 06 листопада 2023 року № 26/26-04/7.6/2879). Згідно з інформацією та копіями документів, наданих митними органами Литовської Республіки, сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005 був виданий на партію товару «бензин 95/ unleaded petrol «Premium» grade 95 with oxygen of 2.7%, class D» y кількості 466 970 кг, який був реалізований латвійському підприємству SIA «Orlen Latvija» та переміщений від виробника залізничним транспортом (8 залізничних цистерн). Крім того, митними органами Литовської Республіки повідомлено, що наданий митним органам України сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005 відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva», в частині фактичних показників якості та підпису співробітника підприємства. Також, Public Company «Orlen Lietuva» повідомила (листом від 16 жовтня 2023 року № D2(12.119)-2356), що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об`єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов`язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією. Тобто директором ТОВ «Гурмаш-Оіл» - гр. ОСОБА_3 митним органами України був наданий сертифікат (паспорт) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, який відрізняється від сертифікату (паспорту) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, надісланого митними органами Литовської Республіки в частині фактичних показників якості та підпису співробітника підприємства. Таким чином, директором ТОВ «Гурмаш-Оіл» вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «бензин автомобільний» у кількості 25 069 кг, 33,722 тис. л при 15°С, вартістю 19 033,64 Євро або 739 222,80 грн (станом на 19 грудня 2022 року курс 1 Євро становив 38,8377 грн.) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару. Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «Гурмаш-Оіл» є громадянка України ОСОБА_4 . На думку митного органу, зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості № 161427_4829005 надавалися отримувачу відправником - компанією HUSSAR, AG при поставці товару, а отже були отримані ТОВ «Гурмаш-Оіл» законним шляхом, а доказів ввезення більшої кількості товарів, ніж та, що зазначена у сертифікаті митними органами надано не було, що в свою чергу підтверджує відсутність події митного правопорушення та його об`єктивної сторони. Окрім того доказів, які підтверджують, що у ТОВ «Гурмаш-Оіл» був інший сертифікат, ніж той, що виданий компанією-виробником, матеріали справи не містять. Такий висновок суду першої інстанції Київський апеляційний суд вважає правильним з таких підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до положень ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами. Відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, ст. 489 МК України суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, адміністративне правопорушення складається з об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. За змістом ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 ст. 483 МК України, встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. Таким чином, основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України. Відповідно до ч. ч. 2, 3 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо. Відповідно до роз`яснень, наведених у зазначеній вище Постанові, порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно. Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Отже, склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документу, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані. Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Слід зазначити, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо. Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Апеляційним судом установлено, що поставка товару через митний кордон України здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного контракту від 07 грудня 2022 року №

60. Відповідно до умов зазначеного контракту продавцем товару виступає швейцарське підприємство «Hussar» AG (Zugerstrasse 32, 6340 Baar, CH, Switzerland), відправку товару здійснено з території вільної зони Ризького порту підприємством SIA «Pars Terminals» (Tvaika str. 7A, Riga, Latvia), одержувачем та покупцем є ТОВ «Гурмаш-Оіл». На посаді директора ТОВ «Гурмаш-Оіл» перебувала ОСОБА_1 . Відповідно до договору від 07 грудня 2022 року № 60, укладеного з «Hussar» AG, продавець продає, а ТОВ «Гурмаш-Оіл» купує нафтопродукти. Пунктом 2.1. даного договору встановлено, що тип, якість та кількість товару, що постачається згідно з угодою, наведено в додатку А та В, що додаються. Відповідно до п. 2.2 договору продавець надає покупцю сертифікати на товар згідно п. 7.7 цього договору. Відповідно до п. 7.7. договору для товару, що постачається за цим договором, якість та кількість визначаються відповідно до стандартної практики пункту постачання для покупця. Таке визначення має бути викладено в сертифікатах. Указане свідчить про те, що за умовами укладеного договору, всі документи для здійснення поставки надавались компанією «Hussar» AG як продавцем, зокрема сертифікат якості. При цьому, ТОВ «Гурмаш-Оіл» як покупець приймало товар в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи. Згідно договірних умов контракту, саме на продавця «Hussar» AG, покладено обов`язок забезпечити товар належної якості, на підтвердження чого продавець має надати сертифікати якості. Товар було заявлено до митного оформлення та випущено у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» N? 22UA903220000585U9 типу «ІМ 40 ДЕ» N? НОМЕР_3 від 19 грудня 2022 року агентом з митними оформлення ФОП ОСОБА_5 відповідно до договору про надання послуг з декларування та митного оформлення вантажів від 16 грудня 2022 року № 11205. До митної декларації надано товаросупровідні документи, що надані перевізнику та отримувачу продавцем. При цьому митним брокером ФОП ОСОБА_5 задекларовано товар, що придбаний ТОВ «Гурмаш-Оіл» у швейцарського підприємства «Hussar» AG, на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства. Доводи митниці, які зводяться до того, що за отриманих відомостей від Компанії «Orlen Lietuva» є підстави вважати, що товар, ввезений ТОВ «Гурмаш-Оіл» на підставі сертифікату (паспорту) якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005 у більшій кількості, аніж зазначено у вказаному сертифікаті (паспорті), апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки, товаросупровідні документи на товар надавалися продавцем, а тому покупець, імпортуючи товар до України, надав до митних органів України ті товаросупровідні документи, які у відповідності до контракту надавалися продавцем. Крім того, з наданих документів вбачається, що на територію України ввезено товар «бензин автомобільний» у кількості 25 069 кг, 33 722 тис. л, що відповідає всім наданим документам в частині визначення кількості товару. При цьому, при переміщенні товару через митний кордон ТОВ «Гурмаш-Оіл» використовувало відомості сертифікату якості від 03 грудня 2022 року № 161427_4829005, який був виданий «Orlen Lietuva», а в подальшому наданий «Hussar» AG та переданий перевізнику відправником товару, тобто ТОВ «Гурмаш-Оіл» здійснило поставку товару на територію України у межах та у спосіб, визначений законодавством України, а також зважаючи на умови укладеного між сторонами договору, а отже переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України. Варто зауважити, що для митного оформлення митним брокером, який надавав послуги з митного оформлення ТОВ «Гурмаш-Оіл», було надано ті товаросупровідні документи, які були вручені перевізнику відправником товару, тобто покупець товару не здійснював перевірку товару на предмет кількості, якості, ваги, оскільки такі обов`язки за умовами договору покладалися на продавця (постачальника) товару. Таким чином, на підставі наданих відправником товару перевізникові товаросупровідних документів при митному оформленні під час ввезення товару до України у митниці не виникло підстав вважати, що імпортований ТОВ «Гурмаш-Оіл» товар завозиться на підставі документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, а тому зазначений товар було пропущено та ввезено для вільного обігу на митній території України. Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 як директора ТОВ «Гурмаш-Оіл» були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019. Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності. Оскільки Енергетичною митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а відтак правомірно закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до викладення обставин, що були зафіксовані в протоколі про порушення митних правил, яким суд надав належну правову оцінку. Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін. Керуючись положеннями ст. 294 КУпАП та ст. 458, 483 МК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб