Постанова Полтавський апеляційний суд № 539/3193/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/3193/24 Номер провадження 22-ц/814/3419/25Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т. Д. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Панченка О.О. суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П. при секретарі Філоненко О.В. за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2025 року ухвалене у складі судді Бєссонової Т.Д., повний текст судового рішення виготовлено дати не вказано у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Лубенська державна нотаріальна контора, Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про зняття арешту з нерухомого майна,- В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Лубенська державна нотаріальна контора, Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про зняття арешту з нерухомого майна. Позов мотивовано тим, що 10.01.1990 він на підставі ордера №928, виданого Лубенською КЕЧ району, отримав на склад сім`ї 4 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В 1991 році він розлучився з ОСОБА_4 , після чого проживав у вказаній квартирі один. 22.02.1997року позивач одружився з ОСОБА_7 . В подальшому ОСОБА_7 разом зі своїм сином ОСОБА_8 зареєстрували своє місце проживання у вказаній квартирі. 24.10.2000 вироком Судової колегії в кримінальних справах Полтавського обласного суду у справі №1-37 його було засуджено за ст. 93 п. «і» КК України (1960 року) на 11 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. Також, стягнуто з ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно моральну (немайнову) шкоду на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному по 50 тисяч гривень та 600 гривень за надання юридичної допомоги. 28.09.2000 року ухвалою Судової колегії в кримінальних справах Полтавського обласного суду накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , з метою забезпечення цивільного позову потерпілих. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 12.06.2024 за №382568240, на вказану квартиру зареєстровано обтяження на підставі ухвали Полтавського обласного суду від 28.09.2000. Власниками квартири АДРЕСА_2 , ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_8 ніколи не були, із заявою про її приватизацію не зверталися. 17.08.2006 року шлюб між ним та ОСОБА_7 розірвано. У Лубенському відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження №19843379 з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 600,00 грн за надання юридичної допомоги та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (кожного) по 50 000 грн моральної шкоди. 30.06.2015 виконавчі провадження закінчені згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішень. Вказує, що згідно з даних АСВП станом на 17.06.2024 у Лубенському ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкриті виконавчі провадження, де він є боржником відсутні. Також у відділі відсутня можливість зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що ухвала Полтавського обласного суду від 28.09.2000 про накладення арешту на вказану квартиру до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області не надходила та на примусовому виконанні не перебуває. Арешт на квартиру відділом не накладався. При зверненні до Лубенської державної нотаріальної контори щодо зняття арешту з вказаної вище квартири отримав відмову. В постанові зазначено, що згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 03.05.2023 № 1584/5 Першу Лубенську державну нотаріальну контору реорганізовано в Лубенську державну нотаріальну контору. Перша Лубенська державна нотаріальні контора відповідно до положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке втратило чинність 01.01.2013, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року № 31/5, була реєстратором Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна. Реєстратори вилучали записи з Реєстру на підставі заяви про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна, належним чином оформлених і поданих уповноваженими на те юридичними або фізичними особами, реєстратор за власною ініціативою, на свій розсуд не уповноважений накладати та знімати заборони. Наявність арешту на вказану квартиру позбавляє його права на її приватизацію. У подальшому накладенні арешту на вказану вище квартиру потреба відпала. На даний час дана квартира ніким не приватизована. Право на приватизацію даної квартири ним не використано. У даній квартирі він зареєстрований один. ОСОБА_7 (колишня дружина) у вказаній квартирі не проживає та не зареєстрована. Її син ОСОБА_8 у 2021 році помер. Жодних прав на дану квартиру ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мають. Позивач просив суд зняти арешт з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 : 1) зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про який внесені наступні відомості: - тип обтяження: арешт (архівний запис); - реєстраційний номер обтяження: 1705223; - зареєстровано 22.02.2005 16:59:07 за №1705223 реєстратором: Перша Лубенська державна нотаріальна контора, 37500, Полтавська обл., Лубенський р., м. Лубни, пл. Вокзальна, 7, (05361) 6-40-35; infodnkl@lbm.pl.minjust.gov.ua; - підстава обтяження: ухвала Полтавського обласного суду б/н від 28 вересня 2000 року; - об`єкт обтяження: квартира, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; - власник: ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , Причина відсутності коду: архівний запис; - додаткові дані: архівний номер: 1897587LUBYANSK1, архівна дата: 03.10.2000, дата виникнення: 03.10.2000, № реєстра: 53321-3, внутр. №0A0103242BF1282D4529, комментарий: 00-103. 2) зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про який внесені наступні відомості: - тип обтяження: арешт (архівний запис); - реєстраційний номер обтяження: 1705236; - зареєстровано 22.02.2005 17:00:20 за №1705236 реєстратором: Перша Лубенська державна нотаріальна контора. 37500, Полтавська обл., Лубенський р., м. Лубни, пл. Вокзальна, 7, (05361) 6-40-35; infodnkl@lbm.pl.minjust.gov.ua; - підстава обтяження: ухвала Полтавського обласного суду б/н від 28 вересня 2000 року; - об`єкт обтяження: квартира, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; - власник: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Причина відсутності коду: архівний запис; - додаткові дані: архівний номер: 1897587LUBYANSK1, архівна дата: 03.10.2000, дата виникнення: 03.10.2000, № реєстра: 53321-3, внутр. №0A0103242BF1282D4529, комментарий: 00-103. 3) зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про який внесені наступні відомості: - тип обтяження: арешт (архівний запис); - реєстраційний номер обтяження: 1705251; - зареєстровано 22.02.2005 17:01:29 за № 1705251 реєстратором: Перша Лубенська державна нотаріальна контора, 37500, Полтавська обл., Лубенський р., м. Лубни, пл. Вокзальна, 7, (05361) 6-40-35; infodnkl@lbm.pl.minjust.gov.ua; - підстава обтяження: ухвала Полтавського обласного суду б/н від 28 вересня 2000 року; - об`єкт обтяження: квартира, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; - власник: ОСОБА_8 , Причина відсутності коду: архівний запис; - додаткові дані: архівний номер: 1897587LUBYANSK1, архівна дата: 03.10.2000, дата виникнення: 03.10.2000, № реєстра: 53321-3, внутр. №0A0103242BF1282D4529, комментарий: 00-103. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Лубенська державна нотаріальна контора, Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про зняття арешту з нерухомого майна відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зняття арешту має здійснювати суд, який постановив вирок у кримінальній справі, тобто за правилами кримінального судочинства, що є ефективним та належним способом захисту порушеного права, а пред`явлення засудженою особою до потерпілих осіб позову про зняття арешту майже через 25 років після вчинення злочину та через 10 років після виконання вироку (в частині цивільного позову) не передбачено вимогами ЦПК України, оскільки це питання підлягає вирішенню у порядку кримінального судочинства як вирішення судом питань, пов`язаних із виконанням вироку, тобто у порядку розділу VIII Виконання судових рішень КПК України. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу в якій прохає рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на те, що судом не повністю з?ясовані обставини справи, що мають значення для розгляду справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права також не надано належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема вказує, що арешт на його нерухоме майно було накладено в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для забезпечення цивільного позову, а тому вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є належними відповідачами до даній справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 10.01.1990 позивач ОСОБА_1 на підставі ордера №928, виданого Лубенською КЕЧ району, отримав на склад сім`ї з 4 осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 95-96). 28.09.2000 року ухвалою Судової колегії в кримінальних справах Полтавського обласного суду накладено арешт на квартиру, з метою забезпечення цивільного позову потерпілих. (а.с. 99) Вироком Судової колегії в кримінальних справах Полтавського обласного суду від 24.10.2000 у справі №1-37 позивача ОСОБА_1 було засуджено за ст. 93 п. «і» КК України (1960 року) на 11 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. Стягнуто з ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно моральну (немайнову) шкоду на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 50 000 грн кожному та 600 гривень за надання юридичної допомоги. (а.с. 98) Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №382568240 від 12.06.2024 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт на підставі ухвали Полтавського обласного суду від 28.09.2000. (а.с. 100) Відповідно листа Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №24.9/32185 від 15.07.2024 в провадженні відділу перебувало зведене виконавче провадження ЗВП №19843379 з примусового виконання: виконавчого листа №1-37 виданого 21.05.2001 Полтавським обласним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 600,00 грн. за надання юридичної допомоги; виконавчого листа №1-37 виданого 21.05.2001 Полтавським обласним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.; виконавчого листа №1-37 виданого 21.05.2001 Полтавським обласним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. Постановою державного виконавця від 11.08.2011 ЗВП №19843379 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено для виконання до Управління по нарахуванню та виплаті пенсій. В період з 12.08.2011 по 30.06.2015 утримання заборгованості по зведеному виконавчому провадженню проводилося з пенсії. 30.06.2015 виконавчі провадження, з примусового виконання вище перелічених виконавчих документів, закінчені згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішень. (а.с. 103) Згідно даних АСВП станом на 17.06.2024 у Лубенському ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкриті виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_1 відсутні, що підтверджується довідкою Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №24.9/29495 від 17.06.2024. (а.с. 104) Відповідно листа Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №24.9/31461 від 05.07.2024 згідно обліково-реєстраційної документації, даних Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, станом на 04.07.2024 ухвала, видана 28.09.2000 Полтавським обласним судом про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_13 до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області не надходила та на примусовому виконанні не перебуває. Арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 відділом не накладався. Отже, враховуючи викладене у відділі відсутня можливість зняти арешт з вищевказаної квартири. (а.с. 105). На підставі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Лубенської державної нотаріальної контори від 26.07.2024 року у знятті арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 відмовлено. Постанова мотивована тим, що Перша Лубенська державна нотаріальна контора згідно Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (надалі Положення) яке втратило чинність 01.01.2013 року, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 №31/5, була також реєстратором Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Цим же Положенням визначено повноваження реєстраторів (п.1.5), зокрема чітко визначено, що Реєстратори уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна. У п.2.1 підпункт 2.1.2 визначено, що підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єктів нерухомого майна згідно затверджених додатків. Реєстратори вилучали записи з Реєстру на підставі заяви про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна належним чином оформлених і поданих уповноваженими на те юридичними або фізичними особами, реєстратор за власного ініціативою, на свій розсуд не уповноважений накладати та знімати заборони. Статтею 74 «Зняття заборони» Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашенння позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Виходячи з вищевикладеного Лубенська державна нотаріальна контора не може вилучити арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (а.с. 110). Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. У справі, яка переглядається, позивач оскаржує арешт, накладений у межах кримінального провадження за правилами КПК України 1960 року. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Ця правова норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України 2012 року, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Отже, у визначенні порядку звільнення майна з-під арешту потрібно керуватися правилами КПК України 1960 року, про що правильно зазначено судом попередньої інстанційї Порядок щодо скасування арешту на майно було передбачено таким чином - на підставі постанови слідчого в порядку частини шостої 126 КПК України 1960 року, або судом під час попереднього судового засідання в порядку статті 253 КПК України 1960 року, під час ухвалення вироку в порядку статті 324 КПК України 1960 року, або судом в порядку виконання вироку в порядку статей 409, 411 КПК України 1960 року. Згідно зі статтею 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б це майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. Згідно з пунктами 7 та 8 частини першої статті 324 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений; що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України 1960 року, суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема щодо виконання вироку у частині цивільного позову чи конфіскації майна. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Як вбачається з матеріалів справи, арешт на квартиру АДРЕСА_2 накладено 28.09.2000 року ухвалою Судової колегії в кримінальних справах Полтавського обласного суду у справі № 1-37 з метою забезпечення цивільного позову. Вбачається, що вироком від 24.10.2000 року у справі №1-37 ОСОБА_1 засуджено за ст. 93 п. «і» КК України на 11 (одинадцять) років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. Стягнуто з ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно моральну (немайнову) шкоду на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному по 50 000 гривень та 600 гривень за надання юридичної допомоги. Таким чином, вирок від 24.10.2000 у справі №1-37 відносно ОСОБА_1 постановлено за правилами КК та КПК України 1960 р.; ОСОБА_1 є учасником кримінального провадження; засуджений та відбув покарання; конфіскація майна судом не була застосована; арешт на майно ОСОБА_1 накладено Полтавським обласним судом для забезпечення цивільного позову; виконавчі провадження, відкриті на виконання вироку від 24.10.2000 у справі №1-37 про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди на користь потерпілих та 600,00 грн за надання юридичної допомоги, закриті у зв`язку фактичним повним виконанням рішень. З огляду на викладене вбачається, що у результаті розгляду кримінальної справи ОСОБА_1 був засуджений за вироком суду; цивільний позов судом задоволено; вирок в частині стягнення моральної шкоди та за надання юридичної допомоги засудженою особою виконаний повністю; виконавче провадження закрите; арешт, накладений судом, не скасовано, продовжує існувати, чим порушує права учасника кримінального провадження на здійснення ним права приватизації арештованого майна. У постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №953/12593/21 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що питання про скасування арешту, за встановлених обставин цієї справи, який був накладений за правилами кримінального судочинства 1960 року, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, оскільки арешт було накладено на майно позивача (обвинуваченого) під час досудового слідства у кримінальній справі, за результатами розгляду якої постановлено вирок. Разом із тим, відповідно до частини першої статті 409 КПК України 1960 року питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок. Тобто, зняття арешту має здійснювати суд, який постановив вирок у кримінальній справі. Подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2021 у справі № 185/9002/20 (провадження № 61-9289св21), від 01.12.2021 у справі № 272/469/21 (провадження № 61-14219св21). Таким чином, позивач ОСОБА_1 фактично не погоджується з вироком суду в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 посилаючись на неврахування судом наданих ним доказів. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Приймаючи до уваги те, що суд в межах розгляду цивільної справи не наділений повноваженнями ревізувати вирок суду в частині накладення арешту Полтавським обласним судом для забезпечення цивільного позову, вирішеного в процесі розгляду кримінального провадження, де судом вирішено цивільних позов, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості звернення в порядку передбаченому КПК України про зняття арешту квартири АДРЕСА_2 який накладено 28.09.2000 року ухвалою Судової колегії в кримінальних справах Полтавського обласного суду у справі № 1-37 з метою забезпечення цивільного позову в порядку встановленому кримінально процесуальним кодексом. З огляду на вищенаведене, заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2025 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у цій справі. Керуючись ст..ст.19,186,255ч.1 п.1, 256 ч. 1, 367,368,374 ч.1 п.4,377 ч.1,2;381-384,389-391 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2025 року скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Лубенська державна нотаріальна контора, Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавчий комітет Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про зняття арешту з нерухомого майна - закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 28 жовтня 2025 року. Головуючий О.О. Панченко Судді Т.В. Одринська В.П. Пікуль