Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/9409/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/9409/25 пров. № А/857/30752/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, головуючий суддя Ланкевич А.З., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій, внаслідок переведення з 03.07.2024 року ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ і обмеження його пенсії з 03.07.2024 року максимальним розміром; припинити дії відповідача щодо утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій, внаслідок переведення з 03.07.2024 року ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ і обмеження його пенсії з 03.07.2024 року максимальним розміром; зобов`язати відповідача повернути утримані з позивача надміру виплачені суми пенсій, внаслідок переведення з 03.07.2024 року ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ і обмеження його пенсії з 03.07.2024 року максимальним розміром. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. Разом з тим, вказав, що позивач не вчиняв жодних зловживань і будь-яких недостовірних даних у Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надавав. Вважаючи у зв`язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.12.2024 року №145 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій за період з 03.07.2024 року по 31.12.2024 року у загальному розмірі 92443,15 грн; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області припинити утримання коштів з сум нарахованої ОСОБА_1 пенсії, що здійснюється в рахунок погашення переплати пенсії за період з 03.07.2024 року по 31.12.2024 року у загальному розмірі 92443,15 грн та повернути неправомірно утримані за рішенням від 17.12.2024 року №145 кошти. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонери зобов?язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов?язку і одержання у зв?язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім?ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 15.08.2012 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 02.09.2014 року виплату вказаного виду пенсії припинено у зв`язку із зарахуванням позивача на військову службу. Позивач отримував пенсію за вислугу років як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Розмір пенсії з надбавками становив 39184,66 грн. 03.07.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення йому пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і перерахунок йому пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 28.12.2022 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року без обмеження його розміру максимальним розміром. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.07.2024 року №285/7 відмовлено позивачу у поновленні пенсії з оновленого грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022 року, відповідно до довідки від 28.12.2022 №314, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону, та здійсненні виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 року у справі №380/15337/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.12.2024 року), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2024 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в поновленні з 03.07.2024 року пенсії ОСОБА_1 за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та її перерахунку з 03.07.2024 року відповідно до ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 28.12.2022 року №314 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.01.2022 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 03.07.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 28.12.2022 року №314 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.01.2022 року, у відповідності до ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. 22.11.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 року у справі №380/15337/24, а також надав згоду на отримання пенсії в меншому розмірі та утримання переплати, яка виникне у зв`язку із переходом на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 20% до повного погашення. 17.12.2024 року Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №145 про утримання надміру виплачених сум пенсії. Як слідує зі змісту цього рішення, при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 року у справі №380/15337/24, у зв`язку перерахунком пенсії за період з 03.07.2024 року по 31.12.2024 року, виникла переплата пенсії у сумі 92443,15 грн. 01.01.2025 року, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 року у справі №380/15337/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області перераховано розмір пенсії позивача із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії. Підсумок пенсії з надбавками становить 76320,80 грн, однак із застосуванням максимального розміру пенсії 23610,00 грн. Доплата за період з 03.07.2024 року по 31.12.2024 року у справі №380/15337/24 відсутня, оскільки позивач у цей період отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Крім того, з 01.02.2025 року розпочато стягнення надміру виплачених сум пенсії у розмірі 20% від пенсійної виплати. У зв`язку із цим, розмір пенсії позивача у лютому 2025 року становив 18888,00 грн (23610,00 грн 20%). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі №380/25525/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 03.07.2024 року з обмеженням її максимального розміру. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 03.07.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним, із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат. 01.04.2025 року, на виконання цього судового рішення, проведено перерахунок пенсії позивача. За результатами перерахунку розмір пенсії позивача (з надбавками) становить 81945,80 грн, однак з урахуванням застосованого відповідачем коефіцієнта згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» розмір пенсії, що підлягає до виплати, становить 34450,28 грн. Доплата за період з 03.07.2024 року по 31.03.2025 року у справі №380/25525/24 становить 504504,57 грн. Крім того, з урахуванням рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.12.2024 року №145 про утримання надміру виплачених сум пенсії, розмір пенсії позивача у квітні 2025 року склав 27560,22 грн (34450,28 грн 20%). З 01.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області припинило застосування понижуючих коефіцієнтів на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у зв`язку і чим розмір пенсії позивача склав 80070,80 грн. Однак, з урахуванням відрахованої переплати в сумі 16014,16 грн (80070,80 грн 20%), розмір пенсійної виплати позивача становить 64056,16 грн. Між тим, за період з 01.02.2025 року по 30.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області стягнуто з позивача переплату в загальній сумі 57486,49 грн (залишок переплати, згідно рішення від 17.12.2024 року №145, становить 34956,66 грн). Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що жодних зловживань з боку позивача, як пенсіонера, щодо подання недостовірних даних або подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому достовірно відомо чи подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а також відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявності його вини чи зловживань при отриманні пенсії. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого прожиткового мінімуму. Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду. Згідно зі статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695 (далі Порядок №6-4). Згідно з пунктом 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказаними нормами передбачено обов`язок позивача повідомляти відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність. Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей. Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника. При цьому, відповідальність може бути покладена на пенсіонера виключно в наслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 року у справі №489/205/16-а, від 03.10.2019 року у справі №487/3380/16-а, від 11.02.2020 року у справі №761/41107/16-а, від 18.08.2020 року у справі №638/10460/17, від 22.04.2021 року у справі №688/742/17. Суд установив, що внаслідок проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача утворилась надміру виплачена сума за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року у розмірі 23480,52 грн. Про наявність будь-яких зауважень до наданих позивачем документів, даних щодо зловживання з боку позивача при призначенні/перерахунку пенсії або подання ним недостовірних відомостей, відповідач суду не повідомив, доказів на підтвердження цього також не надав. У рішенні відповідача не наведено жодних обґрунтувань щодо наявності умислу позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав. Під час розгляду даної справи жодних зловживань з боку позивача, як пенсіонера, щодо подання недостовірних даних або подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому достовірно відомо чи подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а також відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявності його вини чи зловживань при отриманні пенсії. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог, відтак такі підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №380/9409/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич