Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/652/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/652/21 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року (суддя Пекний А.С., м. Херсон, повний текст рішення складений 27.04.2021) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій,- В С Т А Н О В И В: 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про утримання надміру виплачених сум пенсій від 21.01.2021 року №16. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ГУ ПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . При цьому апелянт зазначає, що Головне управління правомірно своїм рішенням здійснює утримання з пенсії позивача переплату пенсійних коштів, яка утворилася у наслідок поновлення його на посаді прокурора. Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", призначену 17 листопада 2016 року довічно на виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 5 вересня 2016 року по справі №766/6306/16-а. Наказом прокуратури Херсонської області від 30.04.2020 №185к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Херсонської області та органів прокуратури Херсонської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 5 травня 2020 року. 14 травня 2020 року у зв`язку зі звільненням з органів прокуратури ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії. За результатом поданої заяви пенсійним органом було здійснено перерахунок пенсії заявника з 6 травня 2020 року (наступного дня після звільнення). Відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, яким частково змінено рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №540/1413/20, ОСОБА_1 поновлено в Херсонській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу організаційного та правового забезпечення Херсонської обласної прокуратури з 6 травня 2020 року. 17 грудня 2020 року керівником Херсонської обласної прокуратури видано наказ №878к, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу організаційного та правового забезпечення прокуратури Херсонської області з 6 травня 2020 року. Того ж дня керівник Херсонської обласної прокуратури видав наказ №881, яким ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та з органів Херсонської обласної прокуратури на підставі пункту 7 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням. 23 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав до ГУ ПФУ в Херсонській області заяву, в якій повідомив про поновлення на роботі та звільнення з посади, на підтвердження чого надав копії трудової книжки та відповідні накази. На підставі вказаної заяви Головним управлінням з 6 травня 2020 року переглянуто пенсію ОСОБА_1 як працюючій особі, у зв`язку з чим утворилась переплата пенсії за період з 6 травня 2020 року по 17 грудня 2020 року в загальній сумі 88 183,16 грн. 21 січня 2021 року ГУ ПФУ в Херсонській області прийняло рішення №16 про утримання з пенсії ОСОБА_1 20% до повного погашення заборгованості. Не погоджуючись з правомірністю такого рішення ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про його скасування. Задовольняючи позов та скасовуючи оспорюване рішення про утримання надміру сплачених сум пенсій, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган не довів належними та допустимими доказами того факту, що переплата пенсії позивача виникла з його вини чи внаслідок його зловживань. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При розгляді спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням усіх вимог, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Згідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, відповідно до вимог частини першої статті 50 Закону України 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку Відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Статтею 103 Закону №1788 передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за №374/7695. Згідно із вимогами пункту 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону №1788-ХІІ у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо. Аналіз зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788 та Порядку №6-4 дає підстави для висновку, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника При цьому відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно в наслідок зловживання з боку пенсіонера. При цьому, згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як вірно встановлено судом та не спростовано апелянтом, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера у суб`єкта владних повноважень не було. Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Таку правову позицію було висловлено в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц, а також в постанові Верховного суду від 29 липня 2020 року справа №155/1598/16-а. Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. В силу положень частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення факту зловживання з боку пенсіонера, тобто, свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії, покладено на пенсійний орган. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для утримання з позивача надміру виплачених коштів слугувало поновлення його на роботі. Безспірним є факт того, що ОСОБА_1 поновлено на роботі з 6 травня 2020 року на підставі наказу, що був виданий 17 грудня 2020 року. Відповідачем також визнається, що про зазначенні обставини, як такі, що впливають на розмір його пенсії, ОСОБА_1 повідомив Головне управління 23 грудня 2020 року, тобто своєчасно. Як вірно відмітив суд першої інстанції, оспорюване рішення ГУ ПФУ про утримання надміру виплачених сум пенсій не містить обґрунтувань наявності умислу ОСОБА_1 на отримання пенсії без законних для цього підстав. Не містить таких міркувань і апеляційна скарга Головного управління. Між тим, як вже зазначалося вище, в силу приписів частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення факту зловживання з боку пенсіонера, тобто, свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії, покладено на пенсійний орган. Ураховуючи, що відповідачем не було доведено суду, що переплата пенсії ОСОБА_1 , що утворилася за період з 6 травня 2020 року по 17 грудня 2020 року в загальній сумі 88 183,16 грн. сталася з вини позивача, відповідно, і не доведено обставин, за яких допускається стягнення з пенсіонера зайво виплачених сум пенсій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та є тотожними заперечень до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов