Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/33986/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33986/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А., суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року (суддя Царікова О.В., повне судове рішення складено 18 березня 2025 року) в справі № 160/33986/24 за позовом ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремєєва А.В., до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єфремова А.В., про: визнання протиправними дій щодо відмови від 12 листопада 2024 року за №60963-44254/T-01/8-0400/24 у виплаті заборгованості по пенсії у порядку спадкування у справі №160/3648/23 від 31 березня 2023 року; зобов`язання виплатити йому суму заборгованості по пенсії його батька ОСОБА_3 згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/3648/23 від 31 березня 2023 року в сумі 125 193,50 грн як спадкоємцю та правонаступнику. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що суд першої інстанції в порушення сталої судової практики та ухвали Верховного Суду від 06.06.2023 р. у справі №420/19841/21 зазначив, що недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім`ї спадкодавця. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкова справа №527/2023, зареєстрованої в реєстрі за 34-172), виданої державним нотаріусом Шостої Дніпровської державної нотаріальної контори Єремеєвої А.В., ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 . Згідно з постановою про відмову у здійсненні нотаріальної дії нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріалної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 14.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області з заявою про виплату йому суми заборгованості по пенсії його батька ОСОБА_3 як спадкоємцю. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.11.2024 року за №60963-44254/Т-01/8-0400/24 повідомили, що питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду по справі №160/3648/23 від 31.03.2023 року ОСОБА_1 може бути вирішено в судовому порядку. ОСОБА_1 до смерті батька ОСОБА_3 проживав з ним за однією адресою - АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільне сумісне майно, були членами однієї сім`ї. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є сином померлого пенсіонера ОСОБА_3 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.12.1975. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №160/3648/23, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_3 з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № ФД72808 від 01.04.2022, з урахуванням раніше виплачених сум. ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 14.10.2024, в якій просив виплатити йому суму пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру ( ОСОБА_3 ), яка залишилася недоодержаною, у зв`язку з його смертю. Листом №60963-44254/T-01/8-0400/24 від 12.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 14.10.2024 та зазначено, що ОСОБА_3 перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виплата якої припинена у зв`язку зі смертю. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №160/3648/23 доплата пенсії ОСОБА_3 складає 125193,50 грн. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Суд першої інстанції, врахувавши, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проте позивач звернувся до пенсійного органу 14.10.2024 про виплату суму пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто поза межами строків, встановлених статтею 61 Закону №2262-ХІІ, позивач є членом родини померлого пенсіонера, однак матеріали справи не містять доказів того, що позивач проживав разом із пенсіонером на день його смерті та не відноситься до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, позивач не є членом сім`ї померлого пенсіонера, який належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, дійшов висновку, що позивач не відповідає критеріям статті 61 Закону №2262-ХІІ, а тому не має право на отримання виплати суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження. ОСОБА_3 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, отримував пенсію, призначену за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі №160/3648/23 ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 , нараховано доплату в сумі 125 193,50 грн. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач 14 жовтня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про виплату йому відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю його батька ОСОБА_3 , яка нарахована на підставі судового рішення. Листом №60963-44254/T-01/8-0400/24 від 12 листопада 2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-ХІІ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Частинами першою третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за 135/13402 (далі Порядок № 3-1), абзацом третім пункту 4 якого встановлено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Отже, за наведеним правовим регулюванням суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону № 2262-ХІІ. Верховним Судом в постанові від 24 січня 2024 року у справі № 380/9537/21 висловлено висновок, відповідно до якого Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Верховний Суд дійшов висновку, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі №520/926/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, та від 05 грудня 2023 року у справі №420/18164/21, й суд не знаходить підстав для відступу від зазначеної правової позиції. У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 200/10269/19-а викладено висновок, за яким у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а зазначив, що такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-VI та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-ІV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Позивач 14 жовтня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ з питання виплати суму пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто поза межами строку, установленого статтею 61 Закону №2262-ХІІ, тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у виплаті сум нарахованої ОСОБА_3 пенсії. Крім того, судом першої інстанції правильно зауважено про відсутність доказів на підтвердження факту спільного проживання позивача з батьком на день його смерті. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ виплатити йому суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонеру ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції при вирішенні цього спору сталої судової практики та ухвали Верховного Суду від 06.06.2023 р. у справі №420/19841/21 суд відхиляє та зазначає, що приведені судом першої інстанції правові позиції Верховного Суду, а також наведений судом у цієї постанові висновок Верховного Суду, однозначно вказують на те, що неотриманні за життя суми пенсії передаються особам, зазначеним у частині першій статті 61 Закону № 2262-ХІІ, у разі, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а в спірному в цій справі випадку ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ з питання виплати йому суми недоотриманих ОСОБА_3 сум пенсій поза межами шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_3 . Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України), тоді як апелянт посилається на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 06 червня 2023 року у справі № 420/19841/21, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в справі № 160/33986/24 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року в справі № 160/33986/24 за позовом ОСОБА_1 , треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Єремєєва А.В., до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 14 жовтня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов