Постанова 4851 № 520/25267/25

Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2026 р. Справа № 520/25267/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Мінаєвої К.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/25267/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту -відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), у якій позивач просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у сумі 504658,94 грн., що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі № 520/11942/19, від 20.07.2021 у справі № 520/10755/21, від 08.11.2023 у справі № 520/26039/23, від 16.04.2024 у справі № 520/2984/24, і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію у сумі 504658,94 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі № 520/11942/19, від 20.07.2021 у справі № 520/10755/21, від 08.11.2023 у справі № 520/26039/23, від 16.04.2024 у справі № 520/2984/24, і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у сумі 504658,94 грн., що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі № 520/11942/19, від 20.07.2021 у справі № 520/10755/21, від 08.11.2023 у справі № 520/26039/23, від 16.04.2024 у справі № 520/2984/24, і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію у сумі 504658,94 грн. (п`ятсот чотири тисячі шістсот п`ятдесят вісім гривень 94 копійки), що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі № 520/11942/19, від 20.07.2021 у справі № 520/10755/21, від 08.11.2023 у справі № 520/26039/23, від 16.04.2024 у справі № 520/2984/24, і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що станом на звітну дату рішення суду щодо зміни стягувана до головного управління не надходило, про що також вказує позивачка у своїй позовній заяві. Оскільки позивачка не є стороною в судовому процесі по вказаній справі, вносити зміни до Реєстру підстави відсутні. Вважає, що з огляду на вищенаведене у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Позивач скористалася своїм правом та надала до Другого апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права У зв`язку з викладеним, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області. Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 27.09.2024 (актовий запис № 794 від 24.07.1968). ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №520/11942/19, яке набрало законної сили 11.01.2020, зобов`язано Головне управління пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01.01.2018 р. у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі №520/10755/21, яке набрало законної сили 27.10.2021, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 12 травня 2021 року № ФХ-101919 станом на 05.03.2019 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №520/26039/23, яке набрало законної сили 09.12.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 12 травня 2021 року № ФХ-101919 зі збереженням показника 90% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі №520/2984/24, яке набрало законної сили 17.05.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі, обчисленому на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі №520/26039/23, з урахуванням сум індексації, нарахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" №118 від 16.02.2022 року та постанови КМУ "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023", без обмеження максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24.09.2024 (актовий запис № 12006 від 24.09.2024). Позивач перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону по лінії Міноборони з 01.10.2024, що підтверджується довідкою № 3013 від 09.12.2024. Позивач проживала разом із ОСОБА_2 на день його смерті за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Департаменту реєстрації Харківської міської ради № 10-06545-2024 від 26.09.2024, а також довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №4dba1327-4823-46aa-b806-7c217ee02883 від 26.09.2024. 13.01.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зі заявою, в якій просила виплатити їй недоотриману пенсію померлого чоловіка, нараховану на виконання рішень суду. За результатами розгляду вищезазначеної заяви, визнаючи право позивача на виплату суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, листом № 2000-0408-8/115722 від 30.07.2025 Відповідач повідомив про те, що виплата зазначених сум буде проведено за умов надходження відповідного державного фінансування. Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії померлого чоловіка у загальному розмірі 504658,94 грн, позивач звернулася до суду з позовом у цій справі. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Частиною другою статті 52 Закону № 1058-IV установлено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. Як встановлено судом, ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУПФ, де отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також Закон №2262-ХІІ). Статтею 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Відповідно до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, зробив висновок щодо випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ. Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі № 420/288/21. Вирішуючи спір у справі суд першої інстанції встановив, що суми пенсії, які підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Харківського окружного адміністративного суду і залишилась неодержаною у зв`язку з його смертю становить 504658,94 грн. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідачем не заперечуються вищезазначені встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи. Отже, пенсійним органом ще за життя пенсіонера ОСОБА_2 було нараховано до виплати пенсію в сумі 504 658,94 грн. Разом з цим, з боку ГУПФ до суду не надано будь-яких доказів на підтвердження факту виплати ОСОБА_2 заборгованості, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішень суду у справі № 520/11942/19, від 20.07.2021 у справі № 520/10755/21, від 08.11.2023 у справі № 520/26039/23, від 16.04.2024 у справі № 520/2984/24 в сумі 504 658,94 грн. Відповідно пенсійний орган має заборгованість з виплати пенсії перед пенсіонером ОСОБА_2 у зазначеній сумі. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера та відповідними документами позивач, як дружина померлого ОСОБА_1 , звернулася до ГУПФ 13.01.2025, тобто до закінчення 6 місяців після смерті померлого чоловіка. Враховуючи викладене, а також те, що позивач, як дружина померлого пенсіонера ОСОБА_1 , звернулася до пенсійного органу за відповідною виплатою не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсіонерові ОСОБА_2 , але не була йому виплачена пенсійним органом у зв`язку з його смертю. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність звернення позивача до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження є безпідставними, зважаючи на імперативні приписи ст. 61 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 по справі № 520/25267/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді К.В. Мінаєва І.М. Ральченко