Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6292/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6292/25 Головуючий суддя І інстанції - Калашник Ю.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 в адміністративній справі №280/6292/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в розмірі 324655,68 грн., що підлягала виплаті її чоловіку, ОСОБА_2 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №280/1309/24 і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю; - зобов`язати відповідача здійснити позивачу виплату пенсії у розмірі 324655,68 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №280/1309/24, і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії у розмірі 324 655,68 грн., що підлягала виплаті її чоловіку, ОСОБА_2 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №280/1309/24 і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі 324655,68 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №280/1309/24, і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що ОСОБА_1 не надала докази спільного проживання з ОСОБА_2 , що могли б бути підставою для виплати суми недоотриманої пенсії. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №280/1309/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» від 29.12.2023 №33/28-4635 про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення набрало законної сили - 17.06.2024. На виконання зазначеного рішення, відповідачем проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.07.2024 у сумі 324655,68 грн. (а.с.38). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.26). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 23.07.2009 (а.с.25). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , дружина померлого ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити виплату суми недоотриманої пенсії чоловіка, у зв`язку з його смертю. До заяви позивачем додано: копію свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копію паспорта заявника, копію банківських реквізитів для перерахунку коштів (а.с.20). Листом від 19.05.2025 № 8336-7987/Б-02/8-0800/25 відповідачем надано відповідь за змістом якої, ОСОБА_2 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебував на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі 280/1309/24 Головним управлінням йому за життя було проведено перерахунки пенсії, внаслідок чого по пенсійній справі сформувалась доплата різниці пенсії за минулий час у розмірі 324655,68 грн. Статтею 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та прирівняних до них осіб і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними до відповідного органу Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Особа, яка має право на одержання недоотриманої пенсії померлого, особисто подає до органу ПФУ заяву встановленого зразка. Згідно вимог розділу II пункту 9 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1), до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) паспорт громадянина України; 3) документ, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків; 4) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером; 5) відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку); 6) заява про виплату пенсії або грошової допомоги з уповноваженого банку. Таким чином, виплата недоотриманої пенсії буде проведена за умови надходження від позивачки не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера повного пакету документів та після відповідного фінансування з Державного бюджету (а.с.22). Позивач не погоджується із відмовою відповідача у виплаті недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , що і стало підставою для звернення до суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у виплаті позивачу пенсії згідно з частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ як дружині померлого пенсіонера, що проживала разом з ним, недоодержаної у зв`язку з його смертю за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №280/1309/24 у розмірі 324655,68 грн. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Статтею 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті. Аналізуючи наведені норми у їх сукупності, колегія суддів доходить до висновку, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ. Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зазначив, що такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.05.2026 по справі № 280/10642/24, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Як видно з матеріалів справи, підставою для відмови у виплаті позивачу пенсії померлого чоловіка у розмірі 324655,68 грн. були висновки відповідача про те, що остання не подала заяву встановленого зразка та не надала докази спільного проживання з ОСОБА_2 , що могли б бути підставою для виплати суми недоотриманої пенсії. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що норма ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить дві умови за якими неодержані суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та можуть бути отримані членами сім`ї пенсіонера, у разі його смерті а саме: 1) виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам і дружині (чоловіку), а також членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовані Сімейним кодексом України. Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 23.07.2009 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16.11.1985 укладено шлюб (а.с.25). Доказів, які б спростовували факт спільного проживання позивача з ОСОБА_2 відповідачем надано не було. Також, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як із заявою позивач звернулась 02.05.2025, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Поряд з вказаним, з наведених у матеріалах справи заяв від 02.05.2025 та від 11.06.2025 видно, що останні містять чітке волевиявлення позивача на отримання заборгованості з пенсії ОСОБА_2 . Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у виплаті позивачу пенсії згідно з частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ як дружині померлого пенсіонера, що проживала разом з ним, недоодержаної у зв`язку з його смертю за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2024 у справі №280/1309/24 у розмірі 324655,68 грн. Що стосується посилань відповідача на те, що спірні правовідносини пов`язанні зі спадкуванням майна, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. Реалізація права на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ здійснюється шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте позивач не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання, яке в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2025 в адміністративній справі №280/6292/25 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко суддя В.А. Шальєва