Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/10906/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10906/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 ( суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі №280/10906/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті позивачу недоодержаної пенсії за життя її померлого чоловіка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за життя за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 в адміністративній справі № 280/10926/21 (набрало законної сили - 30.05.2022 року) у розмірі - 201814,63 грн. та на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у адміністративній справі № 280/933/23 (набрало законної сили - 05.05.2023) у розмірі - 22 000,00 грн.; зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачу недоодержаної пенсії за життя її померлого чоловіка ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за життя за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 в адміністративній справі №280/10926/21 (набрало законної сили - 30.05.2022) у розмірі - 201 814,63 грн. та на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у адміністративній справі № 280/933/23 (набрало законної сили - 05.05.2023) у розмірі - 22 000,00 грн. Обґрунтованість вимог доводить тим, що є дружиною померлого пенсіонера Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_2 , який перебував на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області. Рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі №280/10926/21 та від 07.03.2023 у справі №280/933/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 . На виконання зазначених рішень, відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії чоловіка, але не виплачено заборгованість з виплати пенсії, яка виникла у зв`язку з цим перерахунком у розмірі 201814,63 грн. та 22000,00 грн. У жовтні 2025 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити виплату суми пенсії її чоловіка, проте їй було відмовлено у такій виплаті. Вважає, що відмова відповідача у виплаті сум пенсії, що підлягали виплаті померлому чоловіку, але були неодержані ним у зв`язку із його смертю є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. ОСОБА_2 перебував на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі №280/10926/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення, визначеного в довідці Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області від 01.09.2021 №33/28-2144, станом за листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 11.05.1992 №2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення набрало законної сили 30.05.2022. На виконання зазначеного рішення, відповідачем проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 у сумі 201814,63 грн. (а.с.12). В подальшому, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі №280/933/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, з моменту припинення виплати. Зазначене рішення набрало законної сили 05.05.2023. На виконання зазначеного рішення, відповідачем проведено перерахунок доплати до пенсії та нараховано доплату за період з 01.07.2022 по 31.05.2023 у сумі 22000,00 грн. (а.с.11). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 07.05.1986 (а.с.9). ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , дружина померлого ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити виплату суми недоотриманої пенсії чоловіка, у зв`язку з його смертю. Листом від 21.11.2025 № 22842-24005/Н-02/8-0800/25 відповідачем надано відповідь за змістом якої, ОСОБА_2 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перебував на обліку в Головному управлінні, як одержувач пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справах №280/10926/21 та №280/933/23 були виконані Головним управлінням в межах покладених зобов`язань за життя ОСОБА_2 (у червні 2022 року та травні 2023 року), внаслідок чого по його пенсійній справі сформувалась доплата у розмірі 201814,63 грн. та 22000 гри. відповідно. Позивачкою, 29.08.2025 подано заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , яку опрацьовано Головним управлінням. Щодо виплати нарахованих доплат за вищезазначеними рішеннями суду повідомлено, що відповідно до статті 8 Закону №2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за нормами Закону 2262, та членам їх сімей забезпечується за рахунок Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищення бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Виплата заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) па виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок №821). Кошти, нараховані на виконання рішень суду у справах 280/10926/21 та 280/933/23, підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень, згідно з Порядком №821 (а.с.13). Позивачка не погоджується із відмовою відповідача у виплаті недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (Закон №2262-XII). Статтею 8 Закону №2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ст. 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є протиправною, оскільки недоотримана за життя пенсія чоловіка є об`єктом спадкування і має бути виплачена дружині відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Цивільного кодексу України. Правове обґрунтування протиправності відмови ПФУ Пенсійний фонд відмовляючи посилається на відсутність бюджетних асигнувань та відсутності порушеного права саме ОСОБА_1 . Ця позиція повністю суперечить чинному законодавству та сталій судовій практиці Верховного Суду. Відповідно до частини 1 статті 61 Закону України № 2262-XII, який є спеціальним законом, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з-поміж військовослужбовців та осіб правоохоронних органів і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, суми пенсії зараховуються до складу спадщини. Відповідно до статті 1227 ЦК України чітко визначає, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Верховний Суд неодноразово наголошував, що нараховані ПФУ суми пенсії на виконання судових рішень набувають статусу «власності» пенсіонера. Оскільки пенсіонер не отримав їх за життя через бездіяльність чи затримку з боку держави, ці кошти є неодержаною пенсією і беззаперечно переходять до спадкоємців. Отже, суми в розмірі 201 814,63 грн та 22 000,00 грн, які були нараховані померлому чоловіку ОСОБА_1 на виконання судових рішень, є його законним майном. Доводи апелянта стосовно того, що дружина набуде право на отримання нарахованої померлому суми пенсії лише у тому разі, коли на ГУ ПФУ буде покладено такий обовязок, оскільки стороною у судових рішеннях був саме померлий, а не його дружина, доводять початкову позицію ГУ ПФУ в Запорізькій області про те, що дружина не має права на кошти через те, що вона не була стороною у первинних судових справах чоловіка та є юридично неспроможною та повністю спростовується нормами матеріального права та практикою Верховного Суду. Перехід права на кошти відбувається в силу закону, а не через зміну сторони у рішенні. Право на отримання нарахованих сум пенсії переходить до дружини не на підставі первинних судових рішень, а на підставі факту смерті пенсіонера та норм закону (ст. 1227 ЦК України та ст. 61 Закону № 2262-XII). Судові рішення у справах №280/10926/21 та №280/933/23 вже були виконані ПФУ в частині перерахунку. Тобто ПФУ визнав та нарахував ці кошти на рахунок ОСОБА_2 .. З моменту нарахування ці гроші стали власністю пенсіонера, а після його смерті автоматично перейшли до складу спадщини (або права вимоги членів сім`ї). Отже, позов дружини, ОСОБА_1 це захист її власного права на успадковане майно, а не продовження судових справ чоловіка. Законодавство чітко визначає долю соціальних виплат, які належали померлому, але не були ним отримані, а саме стаття 1227 ЦК України прямо вказує, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї. Оскільки ПФУ здійснив перерахунок, ці суми безумовно належали померлому. Закон не вимагає, щоб член сім`ї був стороною у судових процесах, які вела особа за життя для відновлення своїх прав. Верховний Суд неодноразово розбивав аналогічні аргументи ПФУ, зазначаючи, що право на отримання недоотриманої пенсії є самостійним матеріальним правом спадкоємців, у подібних справах (зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 428/5429/18, від 13.01.2021 у справі № 205/3702/17 та багатьох інших) суд зазначив:«право на отримання належних спадкодавцеві суми пенсії, що залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, належить спадкоємцям в силу прямої вказівки закону. Відмова у виплаті цих сум з мотивів, що спадкоємець не був стороною у справі за життя пенсіонера, є протиправним обмеженням права власності (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод)». На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню. За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 в адміністративній справі №280/10906/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 червня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повне судове рішення складено 08 червня 2026 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко