Постанова Київський апеляційний суд № 752/9947/23

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 жовтня 2025 року місто Київ справа № 752/9947/23 апеляційне провадження № 22-ц/824/13998/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Саліхова В.В., суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного міста Києва від 18 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Ольшевської І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Друга київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Донченко Олена Олександрівна про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки спадкодавця у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадщину,- в с т а н о в и в : У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Друга київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Донченко Олена Олександрівна про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки спадкодавця у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадщину. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року позов залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивовано тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, представник позивача кожен раз вказував поважність причин своєї неявки. Зауважувала, що суд не вирішував питання щодо обов`язкової участі позивача та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача. Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, що призвело до не допуску позивача до суду. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення. ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, тому колегія суддів, враховуючи ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала можливим проводити розгляд справи за її відсутності. Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого. З матеріалів справи вбачається, що у травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Друга київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Донченко Олена Олександрівна про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання частки спадкодавця у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадщину. Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 18 вересня 2023 року на 12 год. 00 хв. Згідно довідки від 18 вересня 2023 року учасники справи в судове засідання не з'явилися. Наступне підготовче засідання призначено на 11 грудня 2023 року на 12 год. 30 хв. 11 грудня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крупського В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що він не може взяти участь у даному засіданні, оскільки о 10 год 00 хв. буде приймати участь в іншому судовому засіданні, яке відбудеться в Північному апеляційному господарському суді. Згідно довідки від 11 грудня 2023 року учасники справи в судове засідання не з'явилися. Наступне судове засідання призначено на 11 березня 2024 року на 09 год. 30 хв. Згідно протоколу судового засідання від 11 березня 2024 року , представник позивача був присутній в судовому засіданні, заявив клопотання про відкладення судового засідання, яке було задоволено судом. Наступне судове засідання призначено на 10 квітня 2024 року на 12 год. 30 хв. та представник позивача був повідомлений про час та місце розгляду справи, згідно наявної у матеріалах справи розписки. Згідно довідки від 10 квітня 2024 року учасники справи в судове засідання не з'явилися. Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2024 року на 12 год. 00 хв. 09 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки він не зможе бути присутнім в судовому засідання, з огляду на участь у іншому судовому засіданні, яке відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області. Згідно довідки від 23 вересня 2024 року учасники справи в судове засідання не з'явилися. 23 вересня 2024 року представник позивача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що не зможе бути присутнім в судовому засіданні, оскільки прийматиме участь в проведенні термінових невідкладних слідчих діях. Наступне судове засідання призначено на 30 жовтня 2024 року на 10 год. 45 хв. 30 жовтня 2024 року представник позивача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості на мирне врегулювання спору. Згідно довідки від 30 жовтня 2024 року учасники справи в судове засідання не з'явилися. Наступне судове засідання призначено на 04 грудня 2024 року на 12 год. 30 хв. 03 грудня 2024 року представник позивача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості на мирне врегулювання спору та неможливість участі в судовому засіданні, оскільки адвокат прийматиме участь в іншому судовому засіданні в Київському апеляційному суді. Згідно довідки від 04 грудня 2024 року учасники справи в судове засідання не з'явилися. Наступне судове засідання призначено на 26 березня 2025 року на 11 год 00 хв. 25 березня 2025 року представник позивача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості на мирне врегулювання спору та неможливість участі в судовому засіданні, оскільки адвокат прийматиме участь в іншому судовому засіданні в Дарницькому районному суді міста Києва. Згідно довідки від 26 березня 2025 року учасники справи в судове засідання не з'явилися. Наступне судове засідання призначено на 18 червня 2025 року на 10 год 30 хв. 17 червня 2025 року представник позивача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості на мирне врегулювання спору та неможливість участі в судовому засіданні, оскільки адвокат прийматиме участь в іншому судовому засіданні в Шевченківському районному суді міста Києва. Згідно довідки від 18 червня 2025 року учасники справи в судове засідання не з'явилися. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у призначені судові засідання 10 квітня 2024 року, 23 вересня 2024 року, 30 жовтня 2024 року, 04 грудня 2024 року, 26 березня 2025 року, 18 червня 2025 року позивач та її представник не з'явилися, на кожне судове засідання від представника позивача надходило клопотання про відкладення розгляду справи, заяв про розгляд справи у відсутність сторони позивача на момент проведення підготовчого засідання до суду не надходило, а тому суд керуючись положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вважав за необхідне залишити позовну заяву без розгляду. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне. Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача. Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Також, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Процесуальний закон не містить застереження про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позов без розгляду. Зазначена норма права дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про місце, день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18 (провадження № 61-2329св20). Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою у засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23). Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача у судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц). З наведених обставин вбачається, що позивач та її представник будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не з`явилися у судові засідання призначені на 10 квітня 2024 року, 23 вересня 2024 року, 30 жовтня 2024 року, 04 грудня 2024 року, 26 березня 2025 року, 18 червня 2025 року та в ході розгляду справи не надали заяви про розгляд справи за відсутності позивача, а тому суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду не врахував ту обставину, що стороною позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказані посилання жодного правового значення для залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача або його представника не мають. Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність повторної неявки в судове засідання, належним чином повідомленого позивача, а отже наявні всі обов`язкові умови для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена із додержанням норм процесуального права, а тому не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного міста Києва від 18 червня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 13 жовтня 2025 року. Головуючий: Судді: