LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4820675/1437/19

від 18.01.2021 ·

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 675/1437/19 Провадження № 22-ц/4820/67/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Костенка А.М. (суддя доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М. секретар судового засідання Чебан О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 675/1437/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її адвокатом Кривінчук Оленою Володимирівною, на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року в складі судді Демчука П.В. про залишення без розгляду позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметь Володимира Леонтійовича, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділлятрансагро» про визнання незаконною наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області (далі Держгеокадастр), Державного реєстратора комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметя В.Л. (далі Державний реєстратор Кметь В.Л.), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділлятрансагро» (далі ТОВ «Поділлятрансагро») про визнання бездіяльності щодо неприйняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду та наказу про надання земельної ділянки у власність незаконними, визнання договору оренди землі недійсним і скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку. ОСОБА_1 зазначила, що наказом Держгеокадастру №22-3749/14-14-СГ від 03 вересня 2014 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 80,1019 га за межами Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області в оренду для ведення фермерського господарства. Позивачка розробила проект землеустрою, сформувала земельну ділянку як об`єкт цивільних прав і зареєструвала її в Державному земельному кадастрі. Після погодження проекту землеустрою та складання технічної документації з нормативної грошової оцінки землі позивачка неодноразово зверталася до Держгеокадастру з заявами про передачу їй земельної ділянки в користування, натомість, її звернення не були розглянуті. 11 грудня 2017 року Держгеокадастр видав наказ №22-23196-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6822186600:05:018:0833) для ведення особистого селянського господарства, виділивши її з призначеної для передачі позивачці в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:05:018:0001 та змінивши вид землекористування. На підставі цього наказу 22 грудня 2017 року Державний реєстратор Кметь В.Л. зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. За договором оренди землі № 5 від 22 січня 2018 року ОСОБА_2 передав ТОВ «Поділлятрансагро» спірну земельну ділянку в користування, а Державний реєстратор Кметь В.Л. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис про речове право ТОВ «Поділлятрансагро» на землю. Протиправна бездіяльність Держгеокадастру щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу позивачці земельної ділянки в оренду, а також наказ Держгеокадастру про надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 призвели до позбавлення її права користування землею. Оспорюваний договір оренди порушує речове право позивачки на земельну ділянку, не відповідає вимогам закону та є недійсним в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України. Оскільки порушене право позивачки підлягає відновленню, то має бути скасована державна реєстрація речового права відповідачів на спірну земельну ділянку. За таких обставин ОСОБА_1 просила суд: -визнати бездіяльність Держгеокадастру щодо неприйняття ним рішення стосовно поданої нею заяви від 18 вересня 2017 року про затвердження проекту землеустрою та передачі їй у користування земельної ділянки площею 80 га, розташованої за межами Сахнівецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, незаконною; -визнати наказ Держгеокадастру №22-23196-СГ від 11 грудня 2017 року про передачу земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6822186600:05:018:0833) у власність ОСОБА_2 незаконним; -скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822186600:05:018:0833), проведену 22 грудня 2017 року Державним реєстратором Кметем В.Л. (номер запису про право власності 24109110); -визнати договір оренди землі № 5 від 22 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Поділлятрансагро», недійсним; -скасувати державну реєстрацію права ТОВ «Поділлятрансагро» на оренду земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6822186600:05:018:0833), проведену 31 січня 2018 року Державним реєстратором Кметем В.Л. (номер запису про інше речове право 24654811). Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду. ОСОБА_1 та її представник адвокат Кривінчук О.В. не погодилися з такою ухвалою суду першої інстанції подали апеляційну скаргу, в якій вважають, що вона підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні були порушені норми процесуального права та невірно застосовані норми матеріального права. Апелянт та її представник зазначають, що суд прийшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення поданої позовної заяви без розгляду, оскільки адвокатом кожного разу зазначалося про поважність причини неявки в судове засідання і суд повинен був забезпечити повідомлення її про наступні судові засіданні для можливості вчинення відповідних процесуальних дій спрямованих на захист порушеного права позивача. Проте, всупереч заявленим клопотанням, порушуючи право позивача на справедливий суд та на отримання професійної правничої допомоги суд прийняв незаконне рішення залишаючи позовну заяву без розгляду. Також вказує представник апелянта, що посилання суду не порушення розумного строку для розгляду справи є безпідставними, оскільки у зв`язку з запровадженням карантинних заходів всі процесуальні строки продовжуються на період дії карантину, який на даний час ще не скасований. Крім того, вказує, представник апелянта, що постановленою ухвалою суду було порушено її законне право на відпочинок в зв`язку з перебуванням у відпустці, таким чином суд продемонстрував своє упереджене відношення до представника позивача, неповагу до неї як адвоката. Тому з огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та її представник адвокат Кривінчук О.В. просили скасувати ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так судом встановлено, що у липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду вищевказаним позовом. Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та визначено порядок її розгляду у загальному позовному провадженні. ОСОБА_1 брала участь у судовому процесі через свою представника, адвоката Кривінчук О.В. У справі було призначено підготовче засідання на 12 серпня 2019 року, проте позивач не з`явилася, справу було відкладено на 16 серпня 2019 року. 16 серпня 2019 року розгляд справи не відбувся, оскільки позивач не прибула в судове засідання, справу було відкладено на 23 жовтня 2019 року 23 жовтня 2019 року в підготовчому судовому засідання приймали участь представник позивача адвокат Кривінчук О.В. та представник одного з відповідачів. За клопотанням адвоката Кривінчук О.В. було оголошено перерву для ознайомлення представника позивач з матеріалами справи, а судове засідання призначено на 20 листопада 2019 року. 20 листопада 2019 року представник позивача адвокат Кривінчук О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з її хворобою, справу відкладено на 20 грудня 2019 року, про що позивач була повідомлена належним чином. 20 грудня 2019 року в судове засідання ОСОБА_1 та її представник, адвокат Кривінчук О.В., не з`явилися і ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 24 січня 2020 року. Цією ж ухвалою суд зобов`язав сектор з питань державної реєстрації Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області надати договір оренди землі № 5 від 22 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Поділлятрансагро». 24 січня 2020 року судове засідання не відбулось в зв`язку з зайнятістю головуючого судді в іншій справі. Розгляд справи було призначено на 17 березня 2020 року. 17 березня 2020 року представник позивача - адвокат Кривінчук О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з запровадженням карантину на території України. Розгляд справи відкладено на 23 квітня 2020 року. 22 квітня 2020 року представник позивача - адвокат Кривінчук О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з запровадженням карантину на території України. Розгляд справи відкладено на 28 травня 2020 року. 28 травня 2020 року представник позивача - адвокат Кривінчук О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з запровадженням карантину на території України. Розгляд справи відкладено на 27 липня 2020 року. 27 липня 2020 року представник позивача - адвокат Кривінчук О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з запровадженням карантину на території України. Розгляд справи відкладено на 02 вересня 2020 року. 02 вересня 2020 року представник позивача - адвокат Кривінчук О.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з перебуванням у відпустці. Про час та місце розгляду справи 27 липня та 02 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення судових повісток. Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду, при цьому суд прийшов до висновку що позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи двічі без поважної причини не з`явилися в судові засідання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Частинами 1 і 3 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. В силу ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За змістом пункту 2 частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Відповідно до частини 5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, відповідно до вимог процесуального закону суд може залишити позовну заяву без розгляду лише при наявності одночасно двох умов: повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача та відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності. Процесуальним законом не передбачено обов`язок суду враховувати поважність причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Вказане узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц та від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц. Позивач ОСОБА_1 безпосередньо була повідомлена про розгляд справи та про дату судових засідань 27 липня та 02 вересня 2020 року шляхом направлення судових повісток, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Однак у судові засідання, що відбувались 27 липня та 02 вересня 2020 року, позивач не з`явилася, заяви про причини своєї неявки та про розгляд справи у її відсутність суду не подала. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених частиною 5 статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки неявка позивача у судове засідання є повторною, а заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Доводи представника позивача, що суд прийшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення поданої позовної заяви без розгляду, оскільки адвокатом кожного разу зазначалося про поважність причини неявки в судове засідання, проте, всупереч заявленим клопотанням, суд прийняв неправомірне рішення залишаючи позовну заяву без розгляду слід відхилити, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не відповідають приписам норм ЦПК України та правовим висновкам Верховного Суду в подібних справах. Також суд не приймає до уваги посилання представника позивача, що постановленою ухвалою суду було порушено її законне право на відпочинок в зв`язку з перебуванням у відпустці, оскільки процесуальний Закон при вирішенні питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача не передбачає врахування чи перевірки судом поважності повторної неявки до суду представника позивача. Крім того представник вже заявляла клопотання про відкладення розгляду справи перед цим з інших причин. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що справа розглядається з липня 2019 року, розгляд справи неодноразово відкладався саме лише за клопотаннями представника позивача та по суті фактично справа так і не розглядалась, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи. Відхиляє суд і твердження апелянта про перешкоди доступу до правосуддя, оскільки позивач мне позбавлена можливості повторно звернутись до суду з аналогічним позовом. Ухвала суду постановлена з дотримання норм процесуального права та підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданої її адвокатом Кривінчук Оленою Володимирівною залишити без задоволення. Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19 січня 2021 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Л.М. Грох

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»