Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/5461/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2025 р. Справа № 440/5461/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) від 21.05.2025 року по справі № 440/5461/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 914220153315 від 31.03.2025 щодо відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника; зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву № 1865 від 24.03.2025 про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено. Позивачка, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила про протиправність прийняття ГУ ПФУ в Харківській області рішення № 914220153315 від 31.03.2025 про відмову у перерахунку пенсії на підставі заяви від 24.03.2025 № 1865 з підставі ненадання документів, які засвідчують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 . Не заперечує того факту, що довідка № 95020 від 27.01.2021 не була додана до заяви, яка свідчить про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Центра надання адміністративних послуг м. Слов`янська за адресою АДРЕСА_1 , та зареєстровані дві особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, вважає що відповідачем не здійснено усіх необхідних заходів та дій спрямованих на встановлення всіх фактичних обставин, на підставі яких можна перевести позивачку на пенсію по втраті годувальника, а саме не повідомлення позивачки про необхідність надання довідки про факт проживання за однією адресою з годувальником, яка на той час була наявна у позивачки. Також вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбних відносинах (докази додаються). Зазначає, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 на дату смерті проживав у м. Видне Московської області, російська федерація, в той час як ОСОБА_1 фактично проживала в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , та зазначає наступне. По-перше, дата смерті ОСОБА_2 датована 10.12.2024, в той час як ОСОБА_1 була взята на облік як ВПО тільки 10.03.2025. По-друге, з повномасштабним вторгненням рф в Україну, ОСОБА_1 разом із чоловіком були вимушені евакуюватися із зони бойових дій та відповідно до закордонних паспортів України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 25.03.2022 ними перетнуто державний кордон України в пункті Медика (докази додаються). 31.03.2022 Вони прибули до м. Віпперфюрт в Німеччині, де отримали вид на проживання (докази додаються). Також, в період проживання у Німеччині ОСОБА_2 проходив курс лікування внаслідок захворювання, яке набув у 2020 році, діагноз: гепатоцелюлярна карцинома. 27.11.2024 ними перетнуто державний кордон республіки Білорусь в пункті пропуску Брест. 30.11.2024 перетнули державний кордон рф в пункті пропуску шереметьєво, з метою відвідати рідну сестру ОСОБА_2 ОСОБА_3 , яка проживає в м. москва. Внаслідок погіршення здоров`я ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті м. видне, московська область, рф. Відповідно до даних закордонного паспорту України позивачка 01.02.2025 сама перетнула державний кордон республіки Беларусь, а згодом України, де була взята на облік як ВПО у м. Полтава. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується її пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та рішенням про перерахунок пенсії від 18.03.2025. Позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладенню шлюбу від 12.08.1977. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно довідки № 95020 від 27.01.2021 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за даними Центра надання адміністративних послуг м. Слов`янськ за адресою: АДРЕСА_1 , значилися зареєстрованими ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За даними довідки від 10.03.2025 № 1603-5003626464 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , 12.07.1959, була взята на облік як внутрішньо переміщену особу з місця проживання: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3 . Між тим, відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Муніципальним державним закладом Ленінського міського округу Московської області "Багатофункціональний центр надання державних і муніципальних послуг" 12.12.2024 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер о 21 год 10 хв 10.12.2024, місце смерті - м. Видне, Московська область, російська федерація. 24.03.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася через Полтавське ОУПФ із заявою №1865 про перехід на пенсію у разі втрати годувальника, з додатками. За принципом екстериторіальності розгляд заяви ОСОБА_1 здійснило ГУ ПФУ в Харківській області. Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області № 914220153315 від 31.03.2025 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії в разі втрати годувальника на підставі заяви від 24.03.2025 № 1865 у зв`язку з ненаданням заявницею документів, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника (документ про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою). Вважаючи свої права порушеними позивачка звернулася до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності ухваленого рішення від 31.03.2025 № 914220153315, зазначивши при цьому, що не вважає довідку Центру надання адміністративних послуг м. Слов`янськ про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб належним документом № 95020 від 27.01.2021, яка засвідчує факт перебування позивачки на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що позивачка у березні 2025 року була взята на облік як внутрішньо переміщена особа з місця проживання: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_3 , (довідка від 10.03.2025 №1603-5003626464), в свою чергу її чоловік - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у м. Видне Московської області, російська федерація (свідоцтво про смерть, виданого Муніципальним державним закладом Ленінського міського округу Московської області "Багатофункціональний центр надання державних і муніципальних послуг" 12.12.2024 серії НОМЕР_2 . Суд дійшов висновку, що позивачка не надала усіх необхідних документів, то на переконання суду пенсійним органом правомірно відносно неї прийнято рішення від 31.03.2025 № 914220153315 про відмову у перерахунку пенсії на підставі заяви від 24.03.2025 у зв`язку з втратою годувальника. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України № 1058-IV. Частиною 1 ст. 9 Закону України № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно положень статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника. 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до пункту 2.3. Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". За правилами п. 2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Отже, Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника. Також, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 2 Розділу IV Порядку № 3-1 при прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію: - повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів. - видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі. Відповідно до пункту 11 Розділу І Порядку № 3-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу)) роз`яснюється, які документи необхідно подати додатково. При поданні цих документів до закінчення тримісячного строку з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів уповноваженим органом (структурним підрозділом) поштою, або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія. Судом встановлено, що позивачка 24.03.2025 звернулася через Полтавське ОУПФУ із заявою про призначення/перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника, додавши до заяви власний паспорт та картку фізичної особи-платника податків, картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 , диплом про освіту ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть ОСОБА_2 з перекладом, свідоцтво про укладення шлюбу між позивачкою та ОСОБА_2 , трудову книжку ОСОБА_2 . Спірним рішенням відповідача відмовлено позивачці у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1058, у зв`язку з ненадання документів, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника (документ про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою). Водночас, після попередньої перевірки доданих ОСОБА_1 документів пенсійний орган не повідомив заявницю про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів, а відразу відмовив у переведенні з одного виду пенсії на інший, без зясування всіх фактичних обставин. Отже, посилання відповідача на відсутність документів, які б підтверджували факт перебування на утриманні померлого годувальника позивачки, є передчасними, з огляду на таке. Як вбачається із наданої до суду апеляційної скарги ОСОБА_1 , остання зазначає, що з повномасштабним вторгненням рф в Україну, ОСОБА_1 разом із чоловіком були вимушені евакуюватися із зони бойових дій та відповідно до закордонних паспортів України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 25.03.2022 ними перетнуто державний кордон України в пункті Медика. 31.03.2022 Вони прибули до м. Віпперфюрт в Німеччині, де отримали вид на проживання (докази додаються). Також, в період проживання у Німеччині ОСОБА_2 проходив курс лікування внаслідок захворювання, яке набув у 2020 році, діагноз: гепатоцелюлярна карцинома. 27.11.2024 ними перетнуто державний кордон республіки Білорусь в пункті пропуску Брест. 30.11.2024 перетнули державний кордон рф в пункті пропуску шереметьєво, з метою відвідати рідну сестру ОСОБА_2 ОСОБА_3 , яка проживає в м. москва. Внаслідок погіршення здоров`я ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті м. видне, московська область, рф. Відповідно до даних закордонного паспорту України позивачка 01.02.2025 сама перетнула державний кордон республіки Беларусь, а згодом України, де була взята на облік як ВПО у м. Полтава. На підтвердження факту перебування на утриманні ОСОБА_2 позивачка долучила до апеляційної скарги наступні документи: копію відомостей про осіб місце проживання яких було зареєстровано за адресою № 201622106 від 29.05.2025; копії виписок з історії хвороби ОСОБА_2 видані лікарнями України та Німеччини; копію документу про зняття з обліку в Німеччині ОСОБА_2 ; копію документу про зняття з обліку в Німеччині ОСОБА_1 ; копію закордонного паспорту ОСОБА_2 ; копію закордонного паспорту ОСОБА_1 ; копію паспорту ОСОБА_2 про вид на проживання з додатками; копію паспорту ОСОБА_1 про вид на проживання з додатками. Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач в порушення вимог пункту 2 Розділу IV Порядку №3-1, не повідомлено заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів. За цим, доводи апеляційної скарги позивачки приймаються колегією суддів в якості належних. Інші доводи і заперечення сторін по суті спору на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга позивачки підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року по справі № 440/5461/25 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 914220153315 від 31.03.2025 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 1865 від 24.03.2025 про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко