Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/31455/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31455/24 Головуючий в 1 інстанції Стефанов С.О. Дата і місце ухвалення: 05.12.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2024 року № 056230001615 про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській перевести ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , внутрішньо переміщену особу, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з моменту звернення, а саме з 12.09.2024 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішення про відмову в перерахунку пенсії по заяві № 2559 від 12.09.2024 року незаконним з тих підстав, що вона є дружиною померлого годувальника ОСОБА_2 та є членом сім`ї померлого годувальника, на день смерті годувальника знаходилась на його утримання, що підтверджується трудовою книжкою, яка додається до позову, на день звернення до Управляння Пенсійного фонду України досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 що Закону №1058, перебуваю на обліку в Управління та отримує пенсію за віком. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просять скасувати рішення від 05.12.2024 р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїх апеляційних скарги апелянти зазначають, що згідно п.2.11 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати документи, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Проте, апелянти вважають, що ОСОБА_1 не надано документів підтверджуючих факт перебування на утриманні померлого годувальника. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) з 20.04.2024, є внутрішньо переміщеною особою. Позивачка 12.09.2024 року звернулась до Головного управління із заявою щодо перерахунку пенсії перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі по тексту Закон № 1058-IV). До заяви позивачкою було додано: диплом та військовий квиток годувальника її чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ; трудову книжку; свідоцтво про шлюб; свідоцтво про смерть годувальника; свідоцтво про народження дитини; довідку про заробітну плату. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. На підстави заяви та наданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 19.09.2024 року винесено Рішення № 056230001615 про відмову у призначенні пенсії позивачці, у зв`язку з тим, що до заяви про перерахунок пенсії долучено не всі необхідні документи, а саме: документ про перебування на утриманні померлого годувальника непрацездатних членів сім`ї чи документ, що підтверджує спільне місце проживання заявниці та годувальника на дату його смерті, що передбачено пунктом 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивачка звернулася до суду з даним позовом. Суд першої інстанції розглядаючи справу дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач надала до пенсійного органу всі необхідні документи, достатні для прийняття рішення про перехід на інший вид пенсії по втраті годувальника. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV). Згідно із ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною 1 ст.10 Закону №1058-IV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Статтею 36 Закону №1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 10.09.1983 р. серії НОМЕР_3 (а.с.11). Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вказаного Закону, довічно (ст.38 Закону №1058-IV). Згідно з ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Пунктом 3 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (ч.3 ст.45 Закону №1058-IV). Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. за №22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), визначено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу (п.2.3). Також надаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника). Відповідно до п.2.11 Порядку 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Як встановлено апеляційним судом, до заяви про перерахунок пенсії та перехід на інший вид пенсії у зв`язку з втратою годувальника, позивачка надала до пенсійного органу, зокрема, довідку від 08.07.2024 р. №5136-5003357332 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно якої зареєстроване місце проживання є АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання є АДРЕСА_3 . Також суд встановив, що ОСОБА_1 є дружиною померлого годувальника ОСОБА_2 та є членом сім`ї померлого годувальника, на день смерті годувальника знаходилась на його утриманні, що підтверджується трудовою книжкою, яка додана до позову, на день звернення до управляння Пенсійного фонду України досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 що Закону №1058, перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком. Слід зазначити, що чинне законодавство в даному випадку не обмежує особу підтвердити факт перебування на утриманні якимось певним документом, надаючи їй право самостійно обирати яким саме документом підтвердити цей факт. Колегія суддів вважає, що наданими позивачкою документами підтверджено факт її перебування на утриманні померлого чоловіка. Будь-яких інших зауважень до поданих документів у пенсійного органу не виникло. При цьому доводи апелянтів щодо відсутності довідки про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою колегією суддів не приймається, оскільки згідно до п. 15 ухвали Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз`яснено, "що при розгляді спорів про право вільного приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Відповідно до статті 2 Закону № 1382 - IV вбачається, "реєстрація місця проживання чи місця перебування особини або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження". Згідно до статті 3 Закону № 1382 IV (у редакції від 02.09.2014 року): "реєстрація внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документу про місце проживання або місце перебування особини із зазначенням адреси житла". Отже, відмітка у паспорті про реєстрацію не має ніякого значення при вирішенні питання щодо постійного та фактичного проживання чи не проживання особині у певному місці, оскільки така реєстрація лише є процедурою внесення особою місця свого проживання, тобто є лише технічною процедурою обліку громадян. Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України. З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 виконано всі умови, передбачені ст.36 Закону №1058-IV, надано всі необхідні документи, передбачені Порядком 22-1, колегія суддів вважає, що позивачка має право на пенсію по втраті годувальника. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2024 року № 056230001615 було обґрунтовано скасовано судом першої інстанції. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачки є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внутрішньо переміщену особу, з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з моменту звернення, а саме з 12.09.2024 року. Враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа у відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 03 лютого 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук