Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1777/25
від 26.09.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1777/25 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Дата і місце ухвалення 28.04.2025р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 р. у справі №420/1777/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 13 квітня 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб», встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; - зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склад; та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок а виплату грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 13 квітня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шлях м множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Закон, м України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склад; та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше проведених виплат; - визнати протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020; - зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_2 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу 'за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 на відповідний тарифні й коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 50.08.2017 № 704, та провести ї виплату з урахуванням виплачених сум; - визнати протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом Украй і «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021; - зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_2 матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та провести її виплату з урахуванням виплачених сум; - визнати протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022 рік і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питна за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022; - зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_2 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022 рік і матеріальної допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» гід 30.08.2017 № 704. та провести її виплату з урахуванням виплачених сум; - визнати протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, грошової компенсації та невикористані 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік і грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023; - зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_2 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані 40 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік і грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визнач« них шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлю то Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанов і Кабінет Міністр в Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704. та провести її виплату з урахуванням виплачених сум. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025р. позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зокрема зазначив, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції не врахував те, що в оскаржуваній позивачем період нараховування та виплата грошового забезпечення, а також додаткових виплат здійснювалося у відповідності до вимог чинного на у цей час законодавства, а саме з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, як то передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року (далі Постанова №704). Зауважив, що скасування пункту 6 Постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку. Так, відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06.09.2005 року, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Зазначив, що всі додаткові види грошового забезпечення є похідними від посадового окладу. Відтак, при задоволенні судом позовних вимог позивача щодо визначення посадового окладу шляхом множення прожиткового мінімуму працездатних осіб станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та при залишенні розміру (у відсотках) додаткових видів грошового забезпечення на тому ж рівні, загальний розмір грошового забезпечення позивача при відповідному перерахунку буде значно вищим за розмір грошового забезпечення особи, що займає аналогічну посаду на даний час, що буде несправедливо та неспівмірно. Зважаючи на зазначене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та з урахуванням наведених вище обставин прийняти нове судове рішення. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 2005 року по 13 квітня 2023 року молодший сержант цивільного захисту ОСОБА_1 проходила службу в Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, при цьому на останній посаді диспетчера 39 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежа - рятувального загону. 13 квітня 2023 року наказом начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області №251-ос диспетчера 39 державної пожежно-рятувальної частини 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 на підставі пункту 175 підпунктом 3 (за станом здоров`я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, звільнена і служби цивільного захисту і знята з усіх видів забезпечення з 13 квітня 2023 року. 23 грудня 2024 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо надання відомостей про її грошове забезпечення в період 2020 - 2023 років, а також з пропозицією добровільно здійснити перерахунок її грошового забезпечення з урахуванням щорічних змін прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 10 січня 2025 року відповідачем надано інформацію про нараховане і виплачене грошове забезпечення позивача за період 2020 - 2023 років із зазначенням усіх його складових та зазначено про відсутність підстав для здійснення перерахунку грошового забезпечення. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій в період з 01.01.2020 року по 2023 рік прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року звернулась до суду першої інстації з відповідним позовом. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що виплачене позивачу в період проходження служби грошове забезпечення, а також інші додаткові виплати розраховані відповідачем з порушенням вимог чинного законодавча, а отже позов є обґрунтованим та належить задоволенню. Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. 30 серпня 2017р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення Військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за Військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за Військовими (спеціальними) званнями Військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,
14. З 24 лютого 2018р. набула чинності Постанова №103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за Військовими (спеціальними) званнями Військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» Отже, з 24.02.2018р. змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за Військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року». Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносились зміни до Постанов КМУ, що додаються, зокрема пункту 4 Постанови №704. Побідні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону №2262-XII та Постанови №704 виснував таке: а) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа Військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за Військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). в) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за Військовим (спеціальним) званням. Зазначений правовий висновок застосовний до цієї справи, обставини якої тотожні справі №440/6017/21. Отже, згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (Військовим) званням, як складових грошового забезпечення Військовослужбовців, що проходять Військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 11 лютого 2021 року у справах №200/3774/20-а, №200/3747/20-а, №240/11952/19, та від 18 лютого 2021 у справі №200/3775/20-а. Статтею 7 встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 р. становить 1762,00 грн., з 1 січня 2020р. - 2102 грн., з 1 січня 2021р. - 2270 грн., з 1 січня 2022р. - 2481 грн., з 1 січня 2023р. - 2684 грн. Приписами ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у період з 29 січня 2020 року грошове забезпечення позивача та додаткові виплати мали обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.02.2020 р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 01.01.2021 р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 01.01.2022 р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 01.01.2023р. за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Отже обчислення у 2020-2023р. грошового забезпечення позивача, та інших додаткових виплат визначених шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2018р. не відповідає жодному діючому нормативно-правовому акту. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові по справі №160/2775/22 від 06 лютого 2023 року. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Щодо поданої апелянтом платіжної інструкції у підтвердження сплати судового збору, судова колегія зазначає. Так, при поданні апеляційної скарги, апелянтом у підтвердження сплати судового збору до суду надано платіжну інструкцію №1609 від 26.05.2025р., що підтверджує сплату судового збору у сумі 1816,80 грн. Ознайомившись зі змістом вищезазначеної платіжної інструкції, судом апеляційної інстанції встановлено, що реквізити отримувача грошових коштів у вказаному вище документі не відповідають реквізитам П`ятого апеляційного адміністративного суду. Отже, з метою вирішення питання щодо розподілу судових витрат, судова колегія вважає за необхідне стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на користь Державної судової адміністрації України судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 р. у справі №420/1777/25 у сумі 1816,80 грн. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 р. - без змін. Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (код ЄДРПОУ 38643633) на користь Державної судової адміністрації України на рахунок №UA9089 9998 03131 1125 60000 26001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 р. у справі №420/1777/25 в сумі 1816,80 (одна вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Бойко Судді О.А. Шевчук О.В. Єщенко.