Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/31609/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31609/23 Перша інстанція: суддя Свида Л.І., повний текст судового рішення складено 16.07.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №420/31609/23 позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково: - визнана протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року задоволена заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №420/31609/23. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року відмовлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області у прийнятті звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі №420/31609/23, встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі №420/31609/23, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 30 денний строк з дати прийняття цієї ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі №420/31609/23. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року відмовлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області у прийнятті звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі №420/31609/23. Встановлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі №420/31609/23. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області у 30 денний строк з дати прийняття цієї ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі №420/31609/23. Не погоджуючись з ухвалою суду від 16.07.2025, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зазначає, що ухвала суду підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на виконання рішення суду відповідач провів перерахунок грошового забезпечення та здійснив позивачу виплату з урахування раніше виплачених сум та податків грошового забезпечення за період проходження служби 2020-2023 р.р. Також, апелянт зазначає, що під час проведення перерахунку він керувався листом ДСНС України від 18.08.2023 р. № 20-15603/201. Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 1 статті 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Приписи статті 14 КАС України визначають, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, та статтями 14, 370 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Отже, процесуальним законодавством визначається, що за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат. Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 . Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Згідно з часиною 2, 3 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 . Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 . В свою чергу, відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Отже, наведені норми процесуального права однозначно вказують, що у разі виконання рішення суду не в повній мірі, суд зобов`язаний встановити боржнику новий строк для подання звіту, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Повертаючись до обставин справи колегія суддів враховує таке. На виконання рішення у справі №420/31609/23 відповідач здійснив перерахунок та виплату позивачу за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум. Так, Головне управління ДСНС в Одеській області на виконання рішення суду у справі №420/31609/23 здійснило виплату позивачу перерахованого грошового забезпечення у розмірі 2930,77 грн, з яких 527,54 грн податок на доходи фізичних осіб, 146,54 грн військовий збір, позивачу виплачено 2256,59 грн. (платіжні інструкції №3949 від 17.12.2024 року, №3947 від 17.12.2024 року, №3948 від 17.12.2024 року). У наданих поясненнях відповідач зазначив, що грошове забезпечення позивача за вказаний період розраховано за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. В межах даної справи судом вирішувалось питання щодо відповідності використання при обчисленні грошового забезпечення військовослужбовця сталого показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018, а не показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня кожного нового поточного календарного року. Так, у рішенні зазначено, що «у період проходження служби з 29.01.2020 по 19.05.2023 позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (в період з 29.01.2020 по 31.12.2020), на 01.01.2021 (в період з 01.01.2021 по 31.12.2021), на 01.01.2022 (в період з 01.01.2022 по 31.12.2022), на 01.01.2023 (в період з 01.01.2023 по 19.05.2023) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»». Отже, позов був спрямований на зобов`язання суб`єкта владних повноважень здійснити перерахування та виплату позивачу грошового забезпечення за вказані періоди за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року. Разом з тим, з наданих апелянтом розрахунків виплаченого перерахованого грошового забезпечення на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі №420/31609/23 вбачається, що математичний обрахунок загальної суми, що належить позивачу до виплати, згідно вказаних розрахунків перерахованої суми грошового забезпечення не відповідає дійсності, оскільки відповідач зменшив відсоткові розміри премії, надбавки за особливості проходження служби, які були встановлені та виплачувалися позивачу у спірні періоди. Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 18.08.2023 року №20-15603/201, оскільки відповідно до п.8 розділу XVI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення відповідачу нового строку подання звіту про виконання рішення по даній справі. За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст.308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька