Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/19432/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19432/25 Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В., повний текст судового рішення складено 02.03.2026, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі ДСНС) та просив: - визнати протиправними дії ДСНС щодо зменшення за період з 30 січня 2020 року по 31 січня 2023 року розмірів відсотків премії, як складової грошового забезпечення позивача при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 420/25486/24; - зобов`язати ДСНС на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі №420/25486/24 здійснити нарахування і виплату за період з 30 січня 2020 року по 31 січня 2023 року грошового забезпечення позивачу без зменшення відсоткових розмірів премії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що з 2015 року по 31 січня 2023 року сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 проходив службу на посаді рятувальника відділення рятувальних робіт групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини ДСНС. 31 січня 2023 року наказом начальника ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області №51о/с рятувальник відділення рятувальних робіт групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнений зі служби цивільного захисту за пунктом 176 пп.3 (за станом здоров`я) Положення про порядок проходження служби довільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11 липня 2013 року №593 (далі Положення №593). 02.07.2024 року позивач звернувся до ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області із заявою про надання відомостей про грошове забезпечення ОСОБА_1 в період 2020 - 2023 років, а також з пропозицією, у разі не правильного нарахування і виплати грошового забезпечення, здійснити перерахунок його грошового забезпечення з рахуванням щорічних змін прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідач листом від 01.08.2024 року повідомив позивача, що за період проходження військової служби грошове забезпечення виплачувалося відповідно до чинних нормативно-правових актів, у зв`язку з чим підстави для здійснення перерахунку відсутні. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахунку грошової допомоги на оздоровлення в період з 29.01.2020 року по 31.01.2023 року, звернувся до суду з відповідним позовом, який був предметом розгляду у межах справи №420/25486/24. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 по справі №420/25486/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року, позов ОСОБА_1 було задоволено Визнано протиправними дії ДСНС щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 31 січня 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано ДСНС здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови КМУ Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704), з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано ДСНС здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано ДСНС здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано ДСНС здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше проведених виплат. 28 травня 2025 року ДСНС на банківський рахунок позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі №420/25486/24 перераховано 893,60 гривень. 29 травня 2025 року адвокат Матієнко І.С. звернувся з адвокатським запитом до ДСНС з приводу правильного і повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі №420/25486/24 і надання повного розрахунку виконання такого судового рішення. 05 червня 2025 року ДСНС на адвокатський запит наданий перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання судового рішення №420/25486/24 та повідомлено, що такий перерахунок виконаний відповідно до алгоритму, визначеного в листі Державної служби надзвичайних ситуацій України від 18 серпня 2023 року №20-15603/201. З наявної у справі довідки згідно рішення суду від 17.12.2024 по справі №420/25486/24, складеної відповідачем від 05.06.2025 №105, суд встановив, що відповідачем при здійсненні перерахунку грошового забезпечення зменшено відсотковий розмір щомісячної премії позивача, яка йому була виплачена при проходженні військової служби, зокрема: 54% з 30 січня 2020 року по листопад 2020 року включно, при виплаченій під час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 113%, 64% за грудень 2020 року, 40% з січня 2021 року по липень 2021 року включно, 42% за серпень 2021 року, 40% з вересня 2021 року по грудень 2021 року включно, при виплаченій під час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 125%, 40% з січня 2022 року по березень 2022 року включно при виплаченій під час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 161%, 34% у квітні 2022 року при виплаченій під час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 153%, 33% у травні 2022 року при виплаченій під час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 150%, 10% у червні 2022 року при виплаченій під час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 85%, 30% у липні 2022 року та 28% у серпні 2022 року, при виплаченій пі час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 145%, 43% з вересня 2022 року по листопад 2022 року включно при виплаченій під час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 165%, 99% у грудні 2022 року та 72% у січні 2023 року при виплаченій пі час проходження служби премії виходячи з відсоткового розміру за цей період - 245%. Вважаючи такі дії відповідача щодо зменшення під час перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 30.01.2020 по 31.01.2023 на виконання рішення суду відсоткових значень розміру премії, позивач звернувся до суду із даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством, зокрема Інструкцією №623, за жодних обставин не передбачено право керівника зменшувати розміри виплаченої військовослужбовцю під час проходження військової служби премії вже після його звільнення зі служби. Не є такою обставиною відповідно й перерахунок грошового забезпечення на виконання судового рішення. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. 30.08.2017 КМУ прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623). Порядок та розмір преміювання врегулювано у розділі ХVІ Інструкції №623. Так, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів. Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів). Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту. Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу. У рапортах із клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково), поданих у кінці кожного місяця, рапортах безпосередніх керівників із клопотанням про виплату премії (позбавлення повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставами для цього. Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів). Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби. Премія в місяці звільнення зі служби не виплачується особам рядового і начальницького складу: які звільняються зі служби за невиконання ними умов контракту та у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (з місяця, у якому надійшов витяг із наказу про звільнення); у разі допущення в органі управління (підрозділі) подій, пов`язаних із загибеллю людей із вини осіб рядового і начальницького складу під час виконання ними службових обов`язків, чи скоєння злочинів - керівнику та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання подіям і злочинам. Наказ про преміювання (витяг із наказу) за минулий місяць передається до фінансового підрозділу не пізніше ніж за 10 днів до встановленого строку виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах, що утримуються за рахунок об`єктів (за рахунок спеціального фонду), премія виплачується в межах затвердженого в кошторисі фонду грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 цього розділу. Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) наказами вищих керівників. Нагородження грошовою премією осіб рядового і начальницького складу за професіоналізм та відвагу під час ліквідації надзвичайних ситуацій, за спортивні досягнення може здійснюватися понад фонд преміювання, визначений у пункті 1 цього розділу, у межах економії фонду грошового забезпечення і дозволяється за окремими рішеннями ДСНС. З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що право преміювати осіб рядового і начальницького складу служби захисту цивільного населення належить керівнику органу. Водночас, у разі вчинення військовослужбовцем порушення (проступку), військовослужбовець, який допустив таке правопорушення (проступок), може бути за рішенням керівника, оформленим відповідним наказом, позбавлений премії або ж її розмір може бути зменшений, проте виключно за той календарний місяць, у якому допущене відповідне порушення (проступок). Право зменшувати розмір премії або ж позбавляти військовослужбовця премії вже після її виплати та звільнення військовослужбовця зі служби Інструкцією №623 не передбачене. Разом з тим, порівнюючи дані розрахунку згідно рішення суду від 17.12.2024 по справі №420/25486/24 грошового забезпечення сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 за період 30.01.2020 по 31.01.2023 суд встановив, що при встановленому під час проходження позивачем служби відсотковому розмірі виплаченої премії: 113% з січня 2020 року по листопад 2020 року, 125% з грудня 2020 року по грудень 2021 року, 161% з січня 2022 року по березень 2022 року, 153% у квітні 2022 року, 150% у травні 2022 року, 85% у червні 2022 року, 145% у липні-серпні 2022 року, 165% з вересня 2022 року по листопад 2022 року та 245 % у грудні 2022 року та у січні 2023 року, під час перерахунку на виконання рішення суду грошового забезпечення позивача відсоткові розміри премії позивача були зменшені, та відповідачем застосовані у інших розмірах: 54% з 30 січня 2020 року по листопад 2020 року включно, 64% за грудень 2020 року, 40% з січня 2021 року по липень 2021 року включно, 42% за серпень 2021 року, 40% з вересня 2021 року по грудень 2021 року включно, 40% з січня 2022 року по березень 2022 року включно, 34% у квітні 2022 року, 33% у травні 2022 року, 10% у червні 2022 року, 30% у липні 2022 року та 28% у серпні 2022 року, 43% з вересня 2022 року по листопад 2022 року включно, 99% у грудні 2022 року та 72% у січні 2023 року. Як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, чинним законодавством, зокрема Інструкцією №623, за жодних обставин не передбачено право керівника зменшувати розміри виплаченої військовослужбовцю під час проходження військової служби премії вже після його звільнення зі служби. Не є такою обставиною відповідно й перерахунок грошового забезпечення на виконання судового рішення. Тобто, вказані дії відповідача є протиправними. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Федусик Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький