Ухвала ККС ВС № 761/22125/19

УХВАЛА 25 вересня 2025 року м. Київ справа № 761/22125/19 провадження № 51-1474 км 20 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши заяву захисника ОСОБА_7 про відвід окремо суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також всій колегії суддів, встановив: У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив відвід судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_1 та всій колегії суддів. В обґрунтування відводу судді ОСОБА_2 захисник послався на п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, вказавши на недовіру судді у зв`язку з тим, що він раніше брав участь у розгляді іншого кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , не відреагувавши на чисельні, з його точки зору, порушення норм матеріального та процесуального права у цьому провадженні. В обґрунтування відводу судді ОСОБА_1 захисник послався на п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, вказавши на недовіру судді у зв`язку з тим, що, відмовляючи у відкритті касаційного провадження на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року за скаргою захисника ОСОБА_7 , він не застосував норми Конституції України як норми прямої дії. В обґрунтування відводу всій колегії суддів захисник зазначив, що у зв`язку з подіями, пов`язаними з колишнім Головою Верховного Суду, судді цього Суду втратили довіру і можуть, на його думку, бути залежними від правоохоронців. Заслухавши думку обвинуваченого, який підтримав заявлений відвід, та прокурорів, які поклалися при вирішенні питання про відвід на розсуд суду, колегія суддів вважає таке. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність безсторонності (неупередженості) суду визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. За об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Щодо об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які би могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Колегія суддів вважає, що захисником не надано належного обґрунтування твердженню про те, що судді можуть бути упередженими при розгляді цього кримінального провадження. Об`єктивних даних та обставин, які б викликали сумнів у неупередженості колегії суддів чи окремих суддів зокрема, з огляду на наведене захисником обґрунтування колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 75, 80, 81, 441 КПК, Верховний Суд постановив: Відмовити захиснику ОСОБА_7 у задоволенні його заяви про відвід окремо суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також всій колегії суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3