Постанова 4824 № 369/1351/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/12944/2025 справа №369/1351/25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2025 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Желепи О.В., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Янченка А.В., у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, - встановив:

1. Короткий виклад обставин справи. У січні 2025 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири. Вимоги позову мотивують тим, що 19 квітня 2024 року та 12 травня 2024 року з квартири АДРЕСА_1 , що належить відповідачці відбулися залиття квартири, що належить позивачам. Відповідачка визнала вину у вказаних залиттях та 26 травня 2024 року відновила квартиру позивачів шляхом косметичного ремонту силами будівельників. 04 червня 2024 року відбулось чергове залиття квартири позивачів. Позивачі звернулись до відповідачки з проханням усунути наслідки завданої шкоди, проте остання поступово почала дистанціюватись від позивачів та уникати зустрічей. Згідно даних висновку №15221 від 01 липня 2024 року розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, становить 58 554,00 гривень. Залиття квартири завдало позивачам моральної шкоди, розмір якої оцінюють у 30 000,00 гривень. Мотивуючи наведеним, просять стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачів матеріальну шкоду 58 554,00 гривень, моральну шкоду 30 000,00 гривень, судові витрати 36 805,50 гривень. 19 травня 2025 року адвокатом Марченко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_4 , подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування поданого клопотання вказує, що не погоджується із заявленим позивачами розміром матеріальної шкоди, оскільки, на думку відповідачки, така є завищеною. Просить суд призначити у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертам поставити таке питання: Який розмір матеріальної шкоди завданий внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 , що сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_4 ? адвоката Марченко О.В. про призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 369/1351/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири. Призначено у цивільній справі №369/1351/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири судову будівельно-технічну експертизу. Проведення судової експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). На вирішення судовим експертам поставлено питання: - Який розмір матеріальної шкоди, завданий внаслідок залиття 04 червня 2024 року квартири АДРЕСА_2 ? Попереджено судових експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. У розпорядження судовим експертам надано матеріали цивільної справи № 369/1351/25. Витрати на проведення експертизи, у тому числі за оплату вартості проведення будівельно-технічної експертизи, покладено на відповідачку ОСОБА_4 . Провадження у справі № 369/1351/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, зупинено на час проведення експертизи з дня її призначення. Зобов`язано сторони надати безпосередньо в розпорядження експерта на його вимогу документи, що стосуються даної справи та будуть необхідні для проведення експертизи.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з постановленню ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права. Вказує, що у підготовчому засіданні 19 травня 2025 року представник відповідачки заявив клопотання про призначення судової експертизи для визначення розміру шкоди від залиття 04 червня 2024 року. Позивачі заперечили, вказавши, що клопотання є заявою про забезпечення доказів (частина 2 статті 116 ЦПК України) і має відповідати статті 117 ЦПК, включаючи сплату судового збору, а розглядати її слід здійснювати за правилами статті 118 ЦПК. Крім того, позивачі наполягали, що питання має стосуватись усіх залиттів, а не лише одного епізоду 04 червня 2024 року. Суд першої інстанції оскарженою ухвалою повністю задовольнив клопотання відповідачки, не врахувавши заперечення позивачів, проігнорувавши положення частини 4 статті 117 ЦПК України і принцип змагальності сторін. Обґрунтуванням призначення експертизи стало лише посилання відповідачки на завищеність оцінки шкоди, без надання конкретних доказів або уточнення, які саме дані вважались завищеними. Насправді експерт досліджував не дані позивача, а стан пошкодженого майна у квартирі. Такі дії відповідачки можуть свідчити про зловживання процесуальними правами задля затягування справи. Зазначає, що 21 травня 2025 року розміщено оголошення про продаж квартири, яка з великою ймовірністю належить відповідачці, яка сама проживає за кордоном. Таким чином, ухвала суду від 19 травня 2025 року є необґрунтованою, суперечить ЦПК України та перешкоджає ефективному розгляду справи. Висновки експертизи ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» від 01 липня 2024 року належним чином не спростовані. Мотивуючи наведеним, просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу. 23 липня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов адвоката Васильченко Г.М., яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на апеляційну скаргу. Відповідачка ОСОБА_4 заперечує проти апеляційної скарги ОСОБА_1 та уважає її безпідставною. Вказує, що доводи скаржника ґрунтуються на довільному тлумаченні норм ЦПК України. Клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи не є заявою про забезпечення доказів, а лише способом реалізації права сторони на доказування. Забезпечення доказів застосовується у випадках ризику їх втрати, чого у цій справі не було. Вказує, що проведення експертизи у цій справі необхідне для з`ясування дійсного розміру шкоди, оскільки висновок експерта, замовлений позивачем через понад два тижні після події залиття, викликає обґрунтовані сумніви щодо його об`єктивності. Посилання скаржника на зловживання процесуальними правами відповідачкою є голослівними та не підтверджені жодними належними доказами, а припущення про можливий продаж квартири не має жодного стосунку до предмета доказування. Суд першої інстанції, призначаючи експертизу, діяв у межах принципів диспозитивності та змагальності сторін і дотримався вимог матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

5. Позиція учасників справи. В судовому засіданні адвокат Злидень М.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити. Адвокат Васильченко Г.М., яка діє в інтересах ОСОБА_4 , проти доводів апеляційної скарги заперечувала, пославшись на її необґрунтованість. Просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

6. Позиція суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці відповідачки, представника позивачів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом. Установлено, що позивачі звернулись до суду із позовом про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири. Згідно даних витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно убачається, що квартира АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності по 1/3 частки. На підтвердження заявленого розміру завданої матеріальної шкоди позивачі надали висновок експерта №15221 від 01 липня 2024 року, складений ТОВ "Київський експертно-дослідницький центр". Із змісту висновку убачається, що такий складено за заявою ОСОБА_2 .. На вирішення експерту поставлено таке питання: Який розмір матеріальної шкоди завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 , що сталося 04 червня 2024 року? Згідно даних висновку експерта розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 , станом на дату проведення експертизи становить 58 554,00 гривень (а.с. 24-56). Відповідачка, заперечуючи проти позовних вимог та не погоджуючись із заявленим розміром матеріальної шкоди, подала клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи мотивоване тим, що заявлена позивачами сума матеріальної шкоди є завищеною.

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права. Частиною 1 статті 2 ЦПК України установлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із положенням частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Відповідно до статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина 2 статті 102 ЦПК України). Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина 3 статті 102 ЦПК України). У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством (частина 6 статті 102 ЦПК України). У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (частина 7 статті 102 ЦПК України). Статтею 103 ЦПК України визначено наступне:

1. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. Частиною 1 статті 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Необхідність у призначенні експертизи має бути обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, запереченнях інших учасників справи чи поданими доказами з метою отримання докладного опису проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, що можуть бути використані для вирішення спору. У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 3 та 4 статті 12 ЦПК України). Згідно статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Установлено, що на підтвердження розміру позовних вимог позивачами надано висновок експерта №15221 від 01 липня 2024 року, складений ТОВ "Київський експертно-дослідницький центр" на підставі заяви ОСОБА_2 . Експертиза проведена судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України, що підтверджується підписом експерта у надано висновку. Із надано позивачами висновку убачається, що вихідними даними для проведення експертизи є: копія витягу з державного реєстру речових прав №352028628 від 26 жовтня 2023 року; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 ; копія акту №1 про залиття квартири АДРЕСА_2 , під`їзд 2 (12 поверх) від 05 червня 2024 року. На вирішення експерту поставлено питання "Який розмір матеріальної шкоди завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 , що сталося 04 червня 2024 року?". Колегія суддів звертає увагу, що заявляючи клопотання про призначення судової експертизи, відповідачкою жодним чином не обґрунтовано недопустимість чи необґрунтованість наданого позивачами висновку експерта. Колегія суддів зазначає, що звертатись до суду із клопотанням про призначення експертизи є правом сторони у спорі, разом з цим, таке клопотання має бути належним чином обґрунтоване та мотивоване. Звертаючись до суду із клопотанням про призначення експертизи, відповідачка зазначала лише про незгоду із розміром завданої шкоди, проте будь-яких підстав для визнання наданого позивачами висновку експерта недопустимим доказом відповідачкою не наведено. Задовольнивши клопотання відповідачки, суд першої інстанції не навів мотивів необхідності у призначенні експертизи у цій справі, ураховуючи наявність висновку судового експерта, складеного на замовлення позивачки. Крім цього, апеляційний суд звертає увагу, що питання, поставлене судом на вирішення експерту, є ідентичне питанню, відповідь на яке надав експерт у висновку №15221 від 01 липня 2024 року. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Ураховуючи наведене, оскільки стороною позивача надано висновок судового експерта, відповідачкою в клопотанні про призначення судової експертизи та судом першої інстанції в ухвалі не наведено обставин, які б викликали сумніви щодо правильності цього висновку, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про призначення судової будівельно-технічної експертизи. За установлених обставин колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року ? скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту. В задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повну постанову складено 24 вересня 2025 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді О.В. Желепа В.В. Соколова