Постанова 4856 № 560/11256/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11256/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 22 вересня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В червні 2025 ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просить суд: " - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 у ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правил військового обліку; - визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 «непридатним до військової служби в ДШВ, мор.піх, плавскладі, спецпідрозділах та придатний до військової служби в частинах забезпечення, військових комісаріатах» від 12 квітня 2023 року; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , що полягає у невнесенні до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , інформації про виключення його з військового обліку на підставі п. З ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції закону України станом на 03.04.2023 року; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , внести до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з військового обліку на підставі п. З ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції закону України станом на 03.04.2023 року". Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачеві. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як зазначено вище, згідно із позовними вимогами, ОСОБА_1 , зокрема, просить визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 «непридатним до військової служби в ДШВ, мор.піх, плавскладі, спецпідрозділах та придатний до військової служби в частинах забезпечення, військових комісаріатах» від 12 квітня 2023 року. Разом з тим, до суду позивач звернувся 28.06.2025 року. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та зазначенням в заяві обґрунтованих підстав для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення. До суду від позивача 10.07.2025надійшла заява, у якій ОСОБА_1 зазначає, що про порушення прав з боку відповідачів дізнався 11.06.2025 року із відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_7 . Зазначає, що на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 12.03.2023 не був присутній, оскільки не був запрошений, а тому, не міг знати, що Комісією ухвалене рішення яке порушує його права та вказані обставини підтверджуються відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.06.2025 яку отримано ним 07.07.2025 року. Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Позивач стверджує, що про порушення свої прав дізнався лише з листа - відповіді від 11.06.2025 року, який наданий ІНФОРМАЦІЯ_7 , та який позивачем отриманий 07.07.2025 року. Колегія суддів зазначає, що лист, на який посилається ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.06.2025 року не підтверджує факту не проходження ним військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатом якого, вказаною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом №27 від 12.04.2023 року. Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з протоколу №27 від 12.04.2023 року вбачається, що рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03.04.2023 року солдата ОСОБА_1 , на підставі статті 53а, 85а, 64б, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак, засіданням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 прийнято рішення, оформлене протоколом №27 від 12.04.2023 року, яким солдата ОСОБА_1 , на підставі статті 53б,85б, 64б, визнано непридатним до військової служби в ДШВ, мор.піх, плавскладі, спецпідрозділах, придатний до військової служби в частинах забезпечення, військовий комісаріат. При цьому, необхідно зазначити, що звернення позивача до відповідача із адвокатським запитом від 16.06.2025 року, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Разом з тим, позивач до суду звернувся лише 30.06.2025 року, тобто із пропуском строку звернення, встановленого законодавством України. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23) та від 01 лютого 2024 року (справа №990/270/23) вказала, що установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів). Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, порівняльний аналіз словоформ дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Так, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії. Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об`єктивний характер та бути оціненими судом у наступному, зважаючи на обґрунтованість їх поважності. Колегія суддів зазначає, що позивач повинен був бути обізнаним щодо виключення його з військової обліку за результатами проходження ВЛК ще в квітні 2023 року. Беручи до уваги наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд зауважує, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом. Положення ч. 2 ст. 44 КАС України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №826/22361/15. Не звернення до суду з адміністративним позовом через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку. Тому, наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.