LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/28378/23

від 22.09.2025 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/28378/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА БЕСТ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА БЕСТ» звернулося до суду з позовом до Київської митниці, в якому просить: - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, від 14.02.2023 №UА 100000/2023/000021/2 та від 27.07.2023 №UА 100000/2023/000112/2, прийняті Київською митницею ДМС України; - визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення від 14.02.2023 №100120/2023/000047 та від 27.07.2023 №UА100120/2023/000189, прийняті Київською митницею ДМС України. Позов мотивовано тим, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. Крім того, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення подано усі необхідні документи. На думку позивача, ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Разом з тим, зазначені митницею у рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Київська митниця звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22 квітня 2025 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивач пропустив строк звернення до суду щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000021/2 видано 14 лютого 2023 року, на що суд першої інстанції не надав оцінки доводам митного органу. У зв`язку з цим апелянт вважає, що судом порушено статті 122, 243, 146 Кодексу адміністративного судочинства України. Також в обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що судом не досліджено у повному обсязі та не взято до уваги доводи митного органу щодо підстав прийняття рішення про коригування митної вартості від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 та від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Від ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» 16.06.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник заперечує щодо доводів апелянта про пропуск строку звернення до суду. Просить суд апеляційної інстанції скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між TOB «АЛЬФА БЕСТ» (Покупець) тa «AYSULTAN SEKERLEME GIDA AMBALAJ TEKSTIL INS. TUR. PAZ. ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Продавець) укладено міжнародний контракт від 03.01.2023 №2, відповідно до підпункту 1.1. пункту 1. якого Продавець поставляє Покупцеві товар в асортименті згідно з інвойсами до кожної поставки (далі - Товар). Підпунктами 1.2.-1.4. пункту 1 Контракту від 03.01.2023 №2 встановлено, що номенклатура, ціна, кількість товару вказуються в інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну поставку товару, які являються невід`ємною частиною даного контракту. Країна походження, асортимент, загальна кількість товару, що поставляється, зазначаються в специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту. Продавець надає Покущеві право бути імпортером і дистриб?ютором продукції, яку виготовляє Продавець. Це право реалізується на всій території України. Під дистрибуцією розуміються оптові і роздрібні продажі на всій території України юридичним і фізичним особам. Підпунктами 2.1-2.5 пункту 2 Контракту від 03.01.2023 №2 встановлено, що загальна вартість контракту складає 300 000 доларів США. Валюта цього контракту Долар США. Ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, упакування товару. Ціна одиниці та асортимент Товару може змінюватися і буде відображена в інвойсах та підтверджується прайс-листом. З огляду на довгостроковість і взаємовигідність цього контракту, Покупцеві надаються додаткові (максимальні) знижки, які враховуються в інвойсах (рахунках-фактурах) до кожної поставки. За згодою Покупця Продавець може поставляти рекламну продукцію у вигляді кольорових буклетів, карток, стійок та іншого на платній чи безоплатній основі. Ціна реклами буде вказуватися в інвойсі. В разі безкоштовної доставки ціна буде вказана тільки для митних цілей. За згодою Сторін з метою залучення кінцевого споживача і збільшення обсягу продажів Продавець має право знижувати ціни на Товар на 5-40% протягом дії даного контракту. Підпунктами 3.1.-3.6. пункту 3 Контракту від 03.01.2023 №2 встановлено, що умови поставки товару СРТ KIEV або інші, зазначені в інвойсах (рахунках-фактурах), на кожну партію згідно правил Інкотермс-2010. Право власності на товар переходить до Покупця після митного оформлення товару на території України, що підтверджується відбитками печаток митних органів на відповідних документах (CMR, інвойсі). Продавець зобов?язаний разом з товаром надати Покупцеві всі необхідні документи для митного оформлення, оплати товару, транзиту через треті країни, та сповістити про відвантаження товару. Продавець завантажує Товар на вантажний автомобіль, що наданий Покупцем. Продавець також оформляє за свій рахунок експортну декларацію на митниці і забезпечує іншими дозвільними документами, що необхідні для вивозу Товару з країни Продавця, а в окремих випадках для транзитного перевезення Товару через треті країни. Поставки товару здійснюються в доларах США. Дозвіл на експорт та імпорт, банківські витрати (комісія та ін.) а також інші документи (якщо вони потрібні) повинні бути отримані та оплачені Покупцем і Продавцем на територіях відповідних держав. Підпунктами 4.1-4.3. пункту 4 Контракту від 03.01.2023 №2 встановлено, що оплата (попередня оплата) здійснюється на валютних рахунок Продавця згідно інвойсів (рахунків-фактур), валюта платежу - долар США. Оплата проводиться на умовах відстрочки платежу на 180 днів від вартості замовлення, так і у вигляді передоплати згідно з виставленим Продавцем рахунком, що включає вартість Товару. Всі збори, включаючи комісію банків, податки, дозволи на експорт та імпорт, митні витрати на території країни Продавця оплачуються Продавцем за його рахунок, а на території країни Покупця - за рахунок Покупця. На виконання вказаних вище умов Контракту від 03.01.2023 №2 позивачем замовлено та узгоджено з Продавцем поставку партії Товару згідно Специфікації від 02.02.2023 №1 до контракту від 03.01.2023 №2 та Інвойсу від 02.02.2023 №AEF2023000000025. Базисом поставки у вищезазначеному Інвойсі та Специфікації компанією AYSULTAN SEKERLEME GIDA AMBALAJ TEKSTIL INS. TUR. PAZ. ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. та ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» визначено СРТ KYIV, а щодо порядку розрахунків обумовлено оплату протягом 60 днів після митного оформлення в Україні. Сторонами за Контрактом від 03.01.2023 №2 укладено додаткову угоду від 15.06.2023 №1, у відповідності до якої відстрочка платежів за товари за взаємною згодою Сторін збільшена до 365 днів. На підставі досягнутих домовленостей Продавцем здійснено відвантаження та поставку замовленого ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» Товару, що підтверджується інформацією з відповідної міжнародної товарно-транспортної накладної від 02.02.2023 №416817. На виконання умов п. 3.3. Контракту від 03.01.2023 №2 Продавцем крім Інвойсу надано також інші документи, необхідні для розмитнення Товару, зокрема сертифікат походження товару від 02.03.2023 №0086560, фактуру від 02.02.2023 №AE 2023000000025, пакувальний лист, сертифікат якості від 02.02.2023 №23-44-000080, експортну декларацію від 02.02.2023 №23440100EX00000161 та фактури від 06.01.2023 №RNI2023000000001, від 02.02.2023 №RNT2023000000010. Також, ТОВ «АЛЬФА-БЕСТ», як Покупець та TAYAS GIDA SAN. VE TIC A.S., як Продавцем укладено контракт від 10.11.2022 №1 та додаткову угоду до нього від 11.04.2023. Підпунктом 1.1. пункту Контракту від 10.11.2022 №1 визначено, що Продавець поставляє Покупцеві товар в асортименті згідно з інвойсами до кожної поставки. Підпунктами 1.2.-1.4 Контракту від 10.11.2022 №1 встановлено, що номенклатура, ціна, кількість товару вказуються в інвойсах (рахунках-фактурах) на кожну поставку товару, які являються невід`ємною частиною даного контракту, Країна походження, асортимент, загальна кількість товару, що поставляється, зазначаються в специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту. Продавець надає Покупцеві право бути імпортером і дистриб?ютором продукції, яку виготовляє Продавець. Це право реалізується на всій території України. Під дистрибуцією розуміються оптові і роздрібні продажі на всій території України юридичним і фізичним особам. Підпунктами 2.1.-2.5. пункту 2 Контракту від 10.11.2022 №1 визначено, що загальна вартість контракту складає 500 000 доларів США. Валюта цього контракту - Долар США. Ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, упакування товару. Ціна одиниці та асортимент Товару може змінюватися і буде відображена в інвойсах та підтверджується прайс-листом. 3 огляду на довгостроковість і взаємовигідність цього контракту, Покупцеві надаються податкові (максимальні) знижки, які враховуються в інвойсах (рахунках-фактурах) до кожної поставки. За згодою Покупця Продавець може поставляти рекламну продукцію у вигляді кольорових буклетів, карток, стійок та іншого на платній чи безоплатній основі. Ціна реклами буде вказуватися в інвойсі. В разі безкоштовної доставки ціна буде вказана тільки для митних пілей. За згодою Сторін з метою залучення кінцевого споживача і збільшення обсягу продажів Продавець має право знижувати ціни на Товар на 5-40% протягом дії даного контракту. Підпунктами 3.1.-3.6. Контракту від 10.11.2022 №1 визначено, що умови поставки товару CPT KIEV або інші, зазначені в інвойсах (рахунках-фактурах), на кожну партію згідно правил Інкотермс-2010. Право власності на товар переходить до Покупця після митного оформлення товару на території України, що підтверджується відбитками печаток митних органів на відповідних документах (CMR, інвойсі). Продавець зобов?язаний разом з товаром надати Покупцеві всі необхідні документи для митного оформлення, оплати товару, транзиту через треті країни, та сповістити про відвантаження товару. Продавець завантажує Товар на вантажний автомобіль, що наданий Покупцем.Продавець також оформляє за свій рахунок експортну декларацію на митниці і забезпечує дозвільними документами, що необхідні для вивозу Товару з країни Продавця, а в окремих випадках для транзитного перевезення Товару через треті країни. Поставки товару здійснюються в доларах США. Дозвіл на експорт та імпорт, банківські витрати (комісія та ін.) а також інші документи (якщо вони потрібні) повинні бути отримані та оплачені Покупцем і Продавцем на територіях відповідних держав. Підпунктами 4.1.-4.3. п. 4 Контракту встановлено, що оплата (попередня оплата) здійснюється на валютних рахунок Продавця згідно інвойсів (рахунків-фактур), валюта платежу - долар США. Оплата проводиться на умовах відстрочки платежу на 180 днів від вартості замовлення, так і у вигляді передоплати згідно з виставленим Продавцем рахунком, що включає вартість Товару. Всі збори, включаючи комісію банків, податки, дозволи на експорт та імпорт, митні витрати на території країни Продавця оплачуються Продавцем за його рахунок, а на території країни Покупця - за рахунок Покупця. На виконання вказаних вище умов Контракту від 10.11.2022 №1 Позивачем замовлено та узгоджено з Продавцем поставку партії Товару згідно Специфікації від 14.07.2023 №1 до контракту від 10.11.2022 №1 та Інвойсу від 14.07.2023 №TI2023000000637. Базисом поставки у вищезазначеному Інвойсі та Специфікації компанією TAYAS GIDA SAN. VE TIC A.S. та ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» було визначено FCA GEBZE, а щодо порядку розрахунків обумовлено оплату протягом 60 днів після митного оформлення в Україні. На підставі досягнутих домовленостей Продавцем здійснено відвантаження та поставку замовленого ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» Товару, що підтверджується інформацію з відповідної міжнародної товарно-транспортної накладної від 14.07.2023 №1453. Також, варто наголосити, що транспортування такого товару підтверджується договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом з ФОП ОСОБА_1 від 16.01.2023 №16/01/23, заявкою на організацію транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2023 №12/07/23, рахунком на оплату постачальника від 24.07.2023 №3, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2023 №3, довідкою про транспортні витрати від 14.07.2023 №LD01_1407, книжкою МДІ від 15.07.2023 №SX85184925 та платіжною інструкцією від 02.08.2023 №70. На виконання умов п. 3.3. Контракту від 10.11.2022 №1 Продавцем крім Інвойсу надано також інші документи, необхідні для розмитнення Товару, зокрема список товарів електронного інвойса до ВМД від 31.07.2023 №23UA100120616696U3, прейскурант (прайс-лист) від 03.07.2023, експортну декларацію від 14.07.2023 №23341200EX00261787, фактуру від 14.07.2023 №TIH2023000000637, сертифікат походження товару від 14.07.2023 №456608, пакувальний лист від 14.07.2023 №TIH2023000000637, сертифікати якості від 14.07.2023 №23-34-033786, від 14.07.2023 №23-34-033822. У свою чергу, для здійснення митного оформлення Товару, як щодо Контракту від 03.01.2023 №2 так і щодо Контракту від 10.11.2022 №1 ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» укладено договір про надання послуг з обслуговування зовнішньоекономічної діяльності, декларування вантажів, митного оформлення від 23.02.2021 №АБТ-02/21 (Додаток 36) з Приватним підприємством « 88» (далі - митний брокер). Здійснення митного оформлення Приватним підприємством « 88» на користь ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» в межах описаних вище поставок також підтверджується актами здачі-приймання робіт від 15.02.2023 №0004/23, від 31.07.2023 №Ab016/23, рахунками від 15.02.2023 №004/23, від 31.07.2023 №БТ016/23 та платіжною інструкцією від 17.02.2023 №56. Так, на виконання умов вищезазначеного договору митним брокером подані відповідачу митні декларації, від 13.02.2023 №UA100120/2023/611018, від 24.07.2023 №UA100120/2023/616396, а ТОВ «АЛЬФА БЕСТ», у свою чергу сплачені відповідні платежі за митне оформлення імпортованих товарів, що підтверджується платіжними інструкціями від 13.02.2023 №50 та від 14.02.2023 №52. При цьому, відповідно до положень частини другої статті 257 Митного кодексу України митним брокером для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості Товару до Київської митниці по кожній МД було подано пакет документів, до якого щонайменше входили: контракт, укладений з Продавцем; інвойс; міжнародна товарно-транспортна накладна; сертифікат про походження товару; пакувальні листи; договір про надання послуг митного брокера. Проте, відповідачем до поданих митних декларацій направлено Декларанту повідомлення, в яких вказувалось, що:

1. «…надані декларантом при митному оформленні митної декларації від 13.02.2023 №UA100120/2023/611018 документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, та відомостей щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті та містять розбіжності, а саме: у п. 1.3 зазначено, що країна походження, асортимент, загальна кількість товару вказуються в специфікаціях, які додаються до контракту. До митного оформлення специфікація на дану поставку не надана; п. 4.2 контракту № 2 від 03.01.2023 зазначено, що передбачена передплата або відстрочка платежу, але в інвойсі не вказаний термін оплати товару. Також до митного оформлення надано пакувальний лист, який не містить підпису та печатки відправника».

2. «Документи подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: - відповідно до інвойсу №TIH2023000000637 від 14.07.2023 умовами поставки вказано FCA GEBZE, в той час як у графі 20 митної декларації від 24.07.2023 №JA 100120/2023/616396, умови поставки зазначені FCA ISTANBUL; - для підтвердження такої складової митної вартості, як транспортні витрати, декларантом надано довідку про транспортні витрати від 14.07.2023 №LD01 1407, однак відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення», до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по надання послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної сітки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту». На підставі викладеного, митним органом було запропоновано Декларанту протягом 10-ти календарних днів надати всі документи, що перелічені в ч. 3 ст. 53 МК України. У відповідь на вказане Повідомлення, Декларант все ж таки надав відповідачу перелік додаткових документів з проханням завершити митне оформлення на підставі таких поданих документів. Однак, внаслідок цього, відповідачем було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2 та від 27.07.2023 №UA100000/2023/000112/2. Водночас, в графі 33 оскаржуваного рішення від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2, після повторного відтворення змісту попередніх Повідомлень Декларанту вказано, що « …. 13.02.2023 декларантом надано додаткові документи, відповідно до яких: 1) не забезпечено, відповідно до статті 254 Кодексу, переклад документів, поданих до митного оформлення, зокрема копій митних декларацій країни відправлення №23TR44010000001502 та № 23440100EX00000161. У зв?язку із зазначеним, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваних товарів. 2) відповідно до товаросупровідних документів умовами поставки є СРТ Київ. Однак, відповідно до пункту 4.3 контракту від 03.01.2023 №2 продавець завантажує товар на вантажний автомобіль, що надано покупцем. Вказане суперечить умовам поставки СРТ офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати та викликає сумніви у достовірності відомостей зазначених в вказаному документі, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є неподання декларантом всіх запрошених документів, відсутність всіх відомостей, що підтверджують відомості стосовно ціни товару та митної вартості. Отже, заявлена митна вартість не підтверджена документально документами, шо вимагались митним органом відповідно до частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України. Разом з тим, митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, шо суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 Кодексу, здійснено коригування митної вартості товарів. Джерело інформації для визначення митної вартості: митна декларація від 12.12.22 №UA100230/2022/621846. У графі 33 оскаржуваного рішення від 27.07.2023 №UA100000/2023/000112/2, після повторного відтворення змісту попереднього Повідомлення Декларанту вказано, що « ...Додатково декларантом надано рахунок від 24.07.2023 №3 в якому вказана сума Разом: 135 000 грн., в той час загальну суму по рахунку зазначено 74

600. Крім того, надана заявка на організацію транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2023, в якій вказано маршрут Гебе-Київ, в той час, як у графі 20 митної декларації від 24.07.2023 №UA100120/2023/616396 умови поставки зазначені FCA ISTANBUL. 27.07.2023 декларант надіслав лист, у якому зазначено, що надати додаткові документи можливості не має. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є неподання декларантом всіх запрошених документів, відсутність всіх відомостей, що підтверджують відомості стосовно ціни товару та митної вартості. Отже, заявлена митна вартість не підтверджена документально документами, що вимагалися митним органом відповідно до частин другої, третьої статті 53 Митного кодексу України. Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 Кодексу, здійснено коригування митної вартості товарів. Джерело інформації для визначення митної вартості: товар 1 - митна декларація від 10.05.2023 №UA100120/2023/613655, товар 2 - від 10.05.2023 №UA100120/2023/613655. У зв?язку з прийняттям вказаних рішень Декларанту на підставі карток відмови було відмовлено у прийнятті митних декларацій та запропоновано подати нові митні декларації з урахуванням оскаржуваних рішень, у зв?язку з чим митним брокером подано відповідачу нові митні декларації від 15.02.2023 №23UA100120611145U7 тa від 31.07.2023 №23UA100120616696U3. Надалі Товар, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільний обіг із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів відповідно до розділу X МК України, що підтверджується у платіжних інструкціях від 15.02.2023 №53, від 15.02.2023 №54, від 28.07.2023 №8. Не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, а також картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Так, враховуючи наявність в апеляційній скарзі відповідача доводів щодо пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду із позовом щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000021/2 видано 14 лютого 2023 року, колегія суддів дійшла висновку про необхідність першочергово здійснити перевірку останніх для вирішення питання про наявність або відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовної заяви ТОВ АЛЬФА БЕСТ» без розгляду. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000021/2 видано 14 лютого 2023 року, а товар розмитнений та випущений у вільний обіг за митною декларацією UA100120/2023/611145 від 15.02.2023. Тобто, позивачу стало відомо про порушення своїх прав 15 лютого 2023 року. Оскільки, на думку апелянта, позивач ознайомився з митною декларацією UA100120/2023/611145 від 15.02.2023 та тієї ж дати йому стало відомо, що його права були порушені, то останнім днем для звернення до суду було 13 серпня 2023 року, проте ТОВ «АЛЬФА БЕСТ» звернулося до суду з пропуском строку звернення передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки ухвала про відкриття позовного провадження датована 25.08.2023 року. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно частини першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до матеріалів справи, позивачу стало відмово про порушення своїх прав 15.02.2023, а тому останнім днем звернення до суду відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є 15.08.2023. До суду першої інстанції позивач звернувся 16.08.2023, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції (вх.№36268 від 16.08.2023). Судова колегія критично оцінює доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки ухвала про відкриття позовного провадження датована 25.08.2023 року та зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень щодо обрахування кінцевих процесуальних строків на звернення до суду, які були б пов`язані з датою/моментом відкриття судом провадження у справі. Частиною дев`ятою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Положення статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не пов`язують та не ототожнюють дату відкриття провадження у справі на підставі відповідної ухвали, з датою подання відповідного документу до суду через канцелярію суду, через засоби поштового зв`язку або через підсистему ЄСІТС. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У спірному випадку пропущення строку звернення до суду не є значним - один день, а тому доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строків звернення до суду з вказаним позовом є безпідставними. Щодо доводів апелянта про підстави прийняття рішення про коригування митної вартості від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2, а саме не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад документів, поданих до митного оформлення, зокрема копій митних декларацій країни відправлення №23TR44010000001502 та №23440100EX00000161, колегія суддів зазначає таке. Статтею 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Отже, вказаною статтею чітко передбачено, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Відтак, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою. Сама по собі форма засвідчення (оформлення) перекладу не змінює числових (вартісних та кількісних) показників перекладеного з англійської на українську мову документу і, як наслідок, не може вплинути на митну вартість імпортованого товару. Суд наголошує на тому, що позивачем наданий відповідачеві інвойс, який відповідно до чинного законодавства є первинним документом бухгалтерського обліку, є достатнім для ідентифікації товару. В свою чергу, декларантом до митного оформлення також надані всі першоджерела митної вартості імпортованого товару згідно частини другої статті 52 Митного кодексу України: контракт, специфікація, з яких безперешкодно можна обчислити митну вартість товару. За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оспорюване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Таким чином, апелянтом не доведено наявність потреби у перекладі документів, оскільки експортна декларація не є документом, який підтверджує митну вартість, а тому вимога про надання перекладу є безпідставною, при цьому митним органом не доведено неможливості встановити дійсну митну вартість імпортованих товарів за відсутності експортних декларацій перекладених на українську мову. Також в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до товаросупровідних документів умовами поставки є CPT Київ, однак відповідно до пункту 4.3 контракту від 03.01.2023 №2 продавець завантажує товар на вантажний автомобіль, що надано покупцем. Вказане суперечить умовам поставки CPT офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати та викликає сумніви у достовірності відомостей зазначених у вказаному документі, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу. З приводу зазначеного, колегія суддів зазначає, що пунктом 3.1. Контракту від 03.01.2023 №2 передбачено, що умови поставки товару CPT KIEV або інші, зазначені в інвойсах (рахунках-фактурах), на кожну партію згідно правил Інкотермс-2010. З наведеного вбачається, що імперативними умовами поставки є умови, що визначені інвойсом. В Інвойсі від 02.02.2023 №AEF2023000000025 про поставку товару, щодо якого прийнято спірне рішення від 14.02.2023 №UA100000/2023/000021/2, визначено, що умовами поставки є CPT KIEV. Отже, в даному випадку застосуванню підлягають умови поставки, що визначені Інвойсом від 02.02.2023 №AEF2023000000025, що повністю узгоджується та відповідає вимогам пункту 3.1 згаданого контракту. Таким чином, пункт 4.3 Контракту, на який посилається контролюючий орган, як на підставу неможливості встановити дійсну митну вартість товару, підлягає застосуванню виключно у тому випадку, коли базисом поставки товару буде умова самостійного транспортування Покупцем імпортованого товару, що не підпадає під наявну ситуацію, оскільки відповідно до наданого інвойса, базисом поставки є CPT KIEV. Крім того, варто додатково наголосити й на тому, що пункт 4.3 Контракту (продавець завантажує товар на вантажний автомобіль, що надано покупцем), жодним чином не суперечить базису поставки CPT KIEV, оскільки вказаний базис поставки передбачає одну з основних умов - продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення незалежно від того, хто обирає перевізника такого товару. Враховуючи наведене, Покупець відповідно до пункту 4.3. Контракту від 03.01.2023 №2 може надати вантажний автомобіль, на який буде завантажено Товар, а Продавець, у свою чергу, відповідно до умов базису поставки CPT оплатить витрати, пов`язані з перевезення такого Товару на вантажному автомобілі, що був наданий Покупцем. Наведене підтверджує відсутність підстав митного органу стосовно неможливості обчислення митної вартості товару з посиланням на наявність суперечностей між товаросупровідними документами та положеннями укладеного Контракту від 03.01.2023 №2. Судова колегія зазначає, що відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки в апеляційній скарзі відсутні будь-які доводи та заперечення у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 27.07.2023 №UA100000/2023/000112/2, колегія суддів не вважає за потрібне надавати оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині. Оцінюючи наведені аргументи, колегія суддів виходить з такого, що всі доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено. Згідно із частиною першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі №320/28378/23 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина Судді І.О.Грибан О.В.Карпушова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»