Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8644/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8644/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в справі №160/8644/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Пром» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, - в с т а н о в и в: 06.09.2019 року ТОВ «Арт-Пром» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110180/2019/00038 від 22.02.2019 року, рішення про коригування митної вартості товарів № UA110180/2019/400018/2 від 22.02.2019 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року позовні вимоги ТОВ «Арт-Пром» задоволено. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та здійснено заміну відповідача у справі з Дніпропетровської митниці ДФС на Дніпровську митницю Держмитслужби. Дніпровська митниця Держмитслужби не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товару, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запит ним недоліки не усунуто. Позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товару, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення з наступних підстав. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ТОВ «Арт-Пром» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Дніпропетровська митниця ДФС не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Згідно матеріалів справи між ТОВ «Арт-Пром» (покупець) та фірмою JINHUASICARIAHOUSEHOLDCO., LTD (продавець) 02.12.2017 року було укладено контракт №211/АР, згідно умов якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити товар в кількості і асортименті у відповідності з підписаними сторонами специфікаціями. Згідно специфікації №3 від 30.10.2018 року, сторони контракту погодили поставку товарів наведеного найменування із 8 позицій (меблі, столи, стільці) (кількість - 4346 шт.), вартістю 36472,6 доларів США на умовах FOB Ningbo. ТОВ «Арт-Пром» подано до митного оформлення митну декларації, разом із товаросупровідними документами № UA110180/2019/402808 щодо товарів за комерційним інвойсом №SC18-175-3 від 04.01.2019 року. Згідно матеріалів справи, митним органом 22.02.2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110180/2019/400018/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. На підставі цього рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00038 від 22.02.2019 року. Рішення про коригування митної вартості UA110180/2019/400018/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00038, отримані ТОВ «Арт-Пром» 22.02.2019 року за допомогою засобів електронного зв`язку. Згідно частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2019 року митницею подано до суду першої інстанції клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та аналогічні пояснення подано до суду апеляційної інстанції 26.06.2020 року. Підставою для залишення позовних вимог без розгляду вказано те, що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови були направлені позивачу 22.02.2019 року. Про обізнаність позивача свідчить те, що ним 22.02.2019 року було подано електронну митну декларацію № UA110180/2019/403110, за якою було випущено товар у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України. Позовна заява була подана до суду 06.09.2019 року, з пропуском шестимісячного строку звернення. Дніпропетровська митниця ДФС вважала, що відправка матеріалів позову простою поштовою кореспонденцією до суду лише 06.09.2019 року не підтверджена належними доказами. Копія конверту (а.с. 85) не є належним доказом, оскільки не підтверджує того, що саме цей позов був відправлений до суду. 05.11.2019 року від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява з процесуальних питань, в якій позивач просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк звернення з позовом у зв`язку з відправкою позову простою кореспонденцією 30.07.2019 року, заява обґрунтована на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, судом не було надано оцінку строку звернення до суду з позовом, в матеріалах справи відсутня ухвала суду. Матеріалами справи встановлено, що про обізнаність позивача щодо наявності рішення про коригування митної вартості від 22.02.2019 року UA110180/2019/400018/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 22.02.2019 року № UA110180/2019/00038 свідчить митна декларація, що подана ТОВ «Арт-Пром» 22.02.2019 року № UA110180/2019/4031100, на підставі якої товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання. Вирішуючи питання пропуску строку звернення до суду та поважності пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, що позивач дізнався про наявність оскаржуваного рішення та картки 22.02.2019 року, шестимісячний строк звернення до суду з позовом спливає 22.08.2020 року. Відповідно до відмітки Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позовну подано до суду 06.09.2019 року. Згідно частин 1, 2, 9 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Ухвалою від 16.04.2020 року суд апеляційної інстанції, з метою з`ясування обставин пропуску строку звернення позивача до суду, зобов`язував позивача надати докази щодо поважності пропуску строку звернення до суду. 18.06.2020 року представник ТОВ «Арт-Пром» надав до суду пояснення, згідно яких, позов було направлено до суду 30.07.2019 року за допомогою засобів поштового зв`язку, в межах шестимісячного строку, подання позову до поштового відділення підтверджується відбитком календарного штемпеля. В матеріалах справи наявна копія конверту, в якому за поясненнями позивача було направлено до суду позовну заяву (а.с. 85). З наявного відбитку календарного штемпеля неможливо з достовірністю встановити дату подання 30.07.2019 року. Інших доказів, які б підтвердили, що позивач направив позовну заяву поштою, не має. Також відсутні докази, що саме цим конвертом простою поштою, без рекомендованого повідомлення, направлялась позовна заява, яка розглядалась судом. В ухвалі про відкриття провадження від 24.09.2019 року, суд першої інстанції встановив, що позов надійшов до суду 06.09.2019 року. Отже, подання позову 06.09.2019 року відбулось з порушенням відведеного шестимісячного строку звернення до суду з дня коли суб`єкт звернення дізнався, або повинен був дізнатись про підстави порушення його права чи про оскаржуване рішення. Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Відповідно до частин 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Строк звернення до суду з позовною заявою є порушеним з неповажних причин, з огляду на те, що позивач не довів звернення з даним позовом в межах шестимісячного строку. Позов подано до суду 06.09.2019 року, у той час як строк звернення закінчується 22.08.2019 року. Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для поновлення строку звернення до суду, оскільки позивачем не доведено поважність пропуску такого строку. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду має бути законним та обґрунтованим, не може бути прийнятим на припущеннях. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду слід скасувати, позовну заяву залишити без розгляду. Керуючись ст. 122, ст. 123, ст. 240, ст. 319, ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в справі №160/8644/19 скасувати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Пром» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації залишити без розгляду. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова