Постанова Київський апеляційний суд № 382/1258/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа № 382/1258/24 Апеляційне провадження № 33/824/5378/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2024 року (суддя Савчак С.П.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Яготинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605грн 60 коп. Постановою судді визнано доведеним, що 5 липня 2024 року о 00 год. 44 хв. по трасі М-03 «Київ - Харків», 103 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager» та у лікаря-нарколога в КНП ББЛІЛ водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що суддя місцевого суду не врахував вимоги п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, щодо необхідності проходження огляду на стан сп`яніння саме в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП, а не в будь-якому акредитованому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 стверджує, що оскільки місцем складання протоколу про адміністративне правопорушення був 103 км траси «Київ-Харків», що територіально знаходиться на території Яготинської територіальної громади, то найближчим закладом охорони здоров`я, який уповноважений на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння є Комунальне некомерційне підприємство Яготинської міської ради «Яготинська центральна міська лікарня», що знаходиться в місті Яготин по вул. Незалежності,

71. Зазначений медичний заклад входить до переліку закладів охорони здоров`я Київської області, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_1 зазначає, що працівники поліції з незрозумілих причин почали вимагати від нього проходження огляду в КНП ББЛІЛ, що територіально знаходиться в місті Борисполі Київської області та віддалено від місця зупинки - близько 63км, аргументуючи це тим, що Комунальне некомерційне підприємство Яготинської міської ради «Яготинська центральна міська лікарня», яка знаходиться на відстані 10км від місця зупинки, не є акредитованим медичним закладом, який має повноваження на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. В той же час, їхати до міста Борисполя він відмовився, оскільки було вже пізно, а його чекала дружина та діти, а наступного дня йому треба було їхати на роботу. ОСОБА_1 стверджує, що працівники поліції ввели його в оману щодо не акредитування медичного закладу в м. Яготин, при цьому, він не відмовлявся від проходження огляду у лікарні м. Яготин. Також, ОСОБА_1 зазначає, що дійсно на запитання працівників поліції повідомив, що випив пива, однак не конкретизував, що мова йшла про безалкогольне пиво, а працівники поліції також цього не з`ясовували. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової повістки на вказану ним поштову та електронну адреси, до суду не з`явився, клопотання про відкладення судового засідання не подав. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коноваленко Є.О. під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, доводи апеляційної скарги підтримала, додавши, що Комунальне некомерційне підприємство Яготинської міської ради «Яготинська центральна міська лікарня» віднесено до переліку закладів охорони здоров`я, уповноважених здійснювати огляд водіїв на стан алкогольного сп`яніння на підставі наказу Київської обласної державної адміністрації № 875-адм від 12 липня 2023 року, чинного на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення. Суд, заслухавши пояснення захисник ОСОБА_1 - адвоката Коноваленко Є.О., переглянувши відеозапис досліджуваних подій, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , в повній мірі не дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується належними доказами. За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 101592 від 5 липня 2024 року, в цей день о 00 год. 44 хв. по трасі М-03 «Київ - Харків», 103 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager» та у лікаря-нарколога в КНП ББЛІЛ водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.2). ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення підписав, зазначивши, що надасть пояснення в суді. До протоколу про адміністративне правопорушення додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого водій ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (с.с.7). Крім цього, до протоколу про адміністративне правопорушення додано направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «Бориспільська БЛІЛ», датоване 5 липня 2024 року, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (с.с.6). Також, до протоколу про адміністративне правопорушення додано розписку, складену ОСОБА_3 , у якій він зобов`язався доставити автомобіль Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Яготин, вул. Горова, 27 та не допускати водія ОСОБА_1 до керування автомобілем (с.с.8). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України. Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування. Відповідно до приписів п. п. 1.3, 1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. При цьому, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України). Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп`яніння. У разі відмови водія від проходження огляду, фіксація цієї відмови повинна здійснюватися відповідно до вимог діючого законодавства. Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ). Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3). Частинами 2, 3 статті 266 КУпАП визначено, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Наказом Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 11 квітня 2019 року № 343-адм затверджено перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 12 липня 2023 року № 875-адм було внесено зміни до переліку закладів охорони здоров`я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 8 липня 2020 року № 667-адм (в редакції наказу Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 10 серпня 2022 року № 971-адм). Із затвердженого переліку закладів убачається, що Комунальному некомерційному підприємству Яготинської міської ради "Яготинська центральна міська лікарня" (м. Яготин, вул. Незалежності, 71) надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, «part_00000_video» (с.с.11) вбачається, що за кермом зупиненого працівниками поліції під час комендантської години автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває водій ОСОБА_1 (00:20 хв. відеозапису). Під час спілкування з водієм, працівники поліції, виявивши в нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager»на місці зупинки (2:50 хв. відеозапису). У ході розмови, водій ОСОБА_1 повідомляє, що дійсно випив пива (3:40 хв. відеозапису), після чого робить телефонний дзвінок. Працівник поліції повторно пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки (7:25 хв. відеозапису), на що ОСОБА_1 відповідає відмовою (7:38 хв. відеозапису). Після цього, працівник поліції пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря-нарколога в КНП «Бориспільська БЛІЛ» (7:49 хв. відеозапису), на що той зазначив, що відмовляється пройти огляд у місті Борисполі (7:57 хв. відеозапису). При цьому ОСОБА_1 зазначає, що не відмовляється їхати в Яготин. Однак, працівник поліції зазначає, що вони повинні доставити його до найближчого акредитованого закладу охорони здоров`я, а лікарня у м. Яготин не є акредитованою (8:05 хв. відеозапису). Також відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні у м. Яготин. Згідно відеофайлів із службової бодікамери працівника поліції убачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та складення протоколу про адміністративне правопорушення здійснено за координатами 50.21926°N, 31.81638°E, що згідно ресурсу Google Maps за 9,3 км. від КНП Яготинської міської ради "Яготинська центральна міська лікарня" (м. Яготин, вул. Незалежності, 71). Тоді як відстань від місця зупинки водія ОСОБА_1 до КНП «Бориспільська БЛІЛ», у яку працівники поліції пропонували доставити водія, становить 75,9 км. Отже, найближчим до місця зупинки водія ОСОБА_1 закладом охорони здоров`я, якому надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, є саме Комунальне некомерційне підприємство Яготинської міської ради "Яготинська центральна міська лікарня". При цьому, працівники поліції повідомили водію ОСОБА_1 недостовірні відомості стовно неможливості проведення такого огляду у вказаному закладі охорони здоров`я. Таким чином, працівники поліції в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9 листопада 2015 року № 1452/735, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння не у найближчому закладі охорони здоров`я, що є порушенням вимог законодавства. При цьому, матеріали справи не містять доказів, що огляд на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 5 липня 2024 року не міг пройти з будь-яких причин у Яготинській центральній міській лікарні. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що вищезазначені дії працівників поліції були спрямовані не на усунення та припинення майбутнього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , як того вимагають вимоги Закону України «Про Національну поліцію», а навпаки на вчинення дій з метою вчинення останнім адміністративного правопорушення та складанням на нього протоколу про адміністративне правопорушення. В силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року, «Лауко проти Словаччини» від 2 вересня 1998 року). У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. У рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування. При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації. Згідно ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень. Даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що зазначені дії поліцейських були незаконними, так як вчинені виключно з метою спонукання ОСОБА_1 до висловлення відмови від проходження огляду у медичному закладі. З огляду на конкретні обставини зазначеної справи, є очевидним, що без зазначених протиправних дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто мала місце провокація та схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення. Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, встановлені під час апеляційного розгляду обставини, що згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд вважає, що постанова судді Яготинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_1 щодо порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2024 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю вини останнього. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Рейнарт