Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8689/25

Справа № 991/8689/25 Провадження 1-кс/991/8771/25 У Х В А Л А 04.09.2025 м. Київ Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , в с т а н о в и л а: 1.25.08.2025 ОСОБА_3 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_4 , передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки останній не вніс відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), а також не надав ОСОБА_3 витяг з ЄРДР та пам?ятку про права та обов?язки потерпілого у відповідному кримінальному провадженні, не розпочав досудове розслідування у формі попереднього слідства та не надав ОСОБА_3 можливість надати додаткові свідчення, не повідомив ОСОБА_3 про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування шляхом надсилання повідомлення на його адресу. 2.Цього ж дня згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 . 3.У судовому засіданні ОСОБА_3 щодо змісту скарги не висловлювався. Загалом у судовому засіданні не підкорявся розпорядженням слідчої судді. 4.Офіс Генерального прокурора свого представника у судове засідання не направив. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу. 5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке. 6.Скарга мотивована тим, що 16.08.2025 скаржник звернувся до Генерального прокурора ОСОБА_5 із заявою про вчинення суддею Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 15, ст. 26, ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 182, ч. 2, 4, 5 ст. 190, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 2 ст. 384, ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 400-1 КК України. 7.У заяві ОСОБА_3 просив, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак такі, як зазначив скаржник, до ЄРДР внесені не були. 8.Відповідне поштове відправлення надійшло до Офісу Генерального прокурора 18.08.2025, однак, за змістом скарги, відомості за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР не внесені. 9.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк. 10.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. 11.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом. 12.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 13.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України. 14.Отже, оскаржена бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України. 15.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. 16.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. 17.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. 18.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову як вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, суддею. 19.У заяві скаржник покликався на ймовірну причетність до зазначених ним кримінальних правопорушень судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_6 . 20.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, та ймовірну причетність до вчинення такого судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_6 , підлягає розгляду в цьому суді. 21.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення суддею Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень, а також у співучасті з іншими особами. За таких обставин, із урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом. 22.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303 та ч. 1 ст. 306 КПК України. 23.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). 24.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 25.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. 26.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...». 27.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити. 28.Однак, на переконання слідчої судді, заява ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а вказує лише на його незгоду із процесуальними рішеннями та діями. 29.Так, за змістом заяви ОСОБА_3 суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_6 у межах розгляду справи № 753/11845/18 за позовом ОСОБА_7 , звільненого від сплати судового збору на підставі копії посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке на переконання ОСОБА_3 має ознаки підроблення, не повідомивши належним чином відповідача про судове засідання, за його відсутності, винесла рішення про часткове задоволення позову. 30.Згідно із заявою, таке рішення датоване 19.11.2019, однак, відправлене до Єдиного державного реєстру судових рішень не у день його ухвалення, а 21.11.2019, до того ж, невідомою службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи документообігу суду. 31.Окрім того, за даними ЄДРСР назване судове рішення віднесено до категорії «Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають зі договорів позики, кредиту, банківського вкладу», що взагалі немає жодного відношення до суті спору. 32.Також, ОСОБА_3 вказав, що у рішенні відсутній підпис судді, не зазначено про дату набрання законної сили, а тому, на переконання ОСОБА_3 це рішення не набрало законної сили та є підробленим. 33.Ба більше, ОСОБА_3 вважає, що суддя ОСОБА_6 не мала повноважень ухвалювати рішення в цій справі, позаяк відповідна дорожньо-транспортна пригода трапилась у Деснянському районі міста Києва, а позивач діяв на підставі підробленого посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 34.До того ж, зважаючи, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, надане позивачем, має ознаки підроблення, а відповідач у справі є неналежним, на переконання ОСОБА_3 , суддя ОСОБА_6 безпідставно вирішила, що судовий збір слід компенсувати за рахунок держави. 35.Також ОСОБА_3 зазначив, що суддя ОСОБА_6 , діючи у змові із позивачем ОСОБА_7 , для виконання названого судового рішення оформила недійсний виконавчий лист від 17.08.2022, який не відповідає вимогам до виконавчого документа, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», не зареєстрований в АСДС та не скріплений кваліфікованим електронним підписом судді, має ознаки підроблення. 36.У заяві ОСОБА_3 також вказав про причетність до зазначених діянь ОСОБА_7 , його представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , працівників Дарницького ВДВС у м. Києві ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . 37.Поряд з цим, такі обставини, на переконання слідчої судді не дають підстав стверджувати про наявність ознак кримінальних правопорушень, про вчинення яких зазначив скаржник, а також будь-яких інших правопорушень, передбачених законом про кримінальну відповідальність. 38.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу. 39.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність Генерального прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою. 40.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги. 41.З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя п о с т а н о в и л а: Відмовити у задоволенні скарги. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідча суддя ОСОБА_1