Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/4213/26

Справа № 991/4213/26 Провадження 1-кс/991/4222/26 У Х В А Л А 08.05.2026 м. Київ Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в с т а н о в и л а: 1.01.05.2026 ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальні правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування. 2.Цього ж дня для розгляду скарги визначено слідчу суддю ОСОБА_1 . 3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. Слідча суддя викликала скаржника у судове засідання, однак останній у судове засідання не прибув, не повідомивши про причини своєї неявки. 4.З огляду на це, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити розгляд скарги за відсутності скаржника. 5.Представник САП - прокурор ОСОБА_4 надіслала письмові заперечення, в яких просила розглядати скаргу без її участі та відмовити у задоволенні скарги. 6.Оскільки КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку неприбуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, а також з огляду на засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника САП. 7.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке. 8.Скарга мотивована тим, що 20.04.2026 ОСОБА_3 звернувся електронною поштою до САП із заявою № 20/04/2026-3-2 про вчинення кримінальних правопорушень. 9.За змістом такої заяви керуючий партнер та адвокат АО «Мельник та партнери» (код ЄДРПОУ - 36985834) - ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинній змові з т.в.о Міністра юстиції України - ОСОБА_6 , Державним секретарем Міністерства юстиції України - ОСОБА_7 , директором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції - ОСОБА_8 , начальником Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції - ОСОБА_9 , начальником Управління нотаріату Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - ОСОБА_10 , створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на незаконне призначення підконтрольних осіб до територіальних підрозділів Міністерства юстиції України, з метою встановлення контролю над сферою державної реєстрації, що виражається у забезпеченні призначення на посади осіб, пов`язаних із учасниками групи, подальшому впливі на діяльність державних реєстраторів, втручанні у процес прийняття рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також у використанні службового становища для прийняття завідомо узгоджених рішень в інтересах третіх осіб. 10.Згідно із заявою реалізація зазначеної протиправної діяльності здійснюється шляхом встановлення контролю над кадровими процесами у територіальних органах Міністерства юстиції України. З цією метою ОСОБА_5 , користуючись зв`язками з посадовими особами Міністерства юстиції України та його міжрегіональних управлінь, здійснює неформальний вплив на прийняття кадрових рішень, організацію роботи та управлінські процеси у Харківському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України, що дозволяє забезпечити призначення на керівні та інші ключові посади підконтрольних осіб. Зокрема, з метою встановлення стійкого контролю над діяльністю Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_5 здійснює лобіювання призначення на посаду першого заступника начальника зазначеного управління - ОСОБА_11 , з яким перебуває у родинних зв`язках, що свідчить про формування підконтрольної управлінської вертикалі та забезпечення можливості впливу на подальші кадрові рішення і діяльність підпорядкованих працівників. 11.Крім того, у заяві зазначено, що учасники організованої злочинної групи реалізують протиправну схему у сфері державної реєстрації, що полягає у здійсненні незаконних реєстраційних дій із використанням повноважень державних реєстраторів. У межах функціонування зазначеної схеми державні реєстратори перебувають під системним протиправним впливом, унаслідок чого від них вимагається передача грошових коштів на регулярній основі за можливість здійснення професійної діяльності та збереження займаних посад, а у разі відмови від виконання таких вимог до них застосовуються заходи впливу, зокрема у вигляді погроз проведення службових та камеральних перевірок, блокування доступу до державних реєстрів, ініціювання дисциплінарних проваджень або безпідставного кримінального переслідування. 12.За змістом заяви для забезпечення безперешкодного функціонування зазначеної протиправної схеми начальник Управління нотаріату Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - ОСОБА_10 , використовуючи своє службове становище, забезпечує призначення на посади державних реєстраторів виключно лояльних осіб, які погоджуються діяти в межах вказаної системи та виконувати незаконні вказівки. Зокрема, до реалізації зазначеної діяльності на території Харківської області залучено державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області - ОСОБА_12 , державного реєстратора Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області - ОСОБА_13 , державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області - ОСОБА_14 , а також державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області - ОСОБА_15 , які, використовуючи надані їм повноваження, здійснюють незаконні реєстраційні дії в інтересах третіх осіб. 13.У заяві зазначено, що реалізація зазначених протиправних дій була б неможливою без сприяння або свідомої бездіяльності посадових осіб органів місцевого самоврядування, на території яких здійснюють діяльність вказані державні реєстратори. Голови відповідних міських та селищних рад, маючи повноваження щодо організації роботи виконавчих органів та контролю за діяльністю підпорядкованих посадових осіб, фактично ігнорують очевидні порушення законодавства у сфері державної реєстрації, що створює умови для подальшого функціонування зазначеної корупційної схеми. 14.Також у заяві йдеться про те, що колишня Міністерка юстиції України - ОСОБА_16 , а також Директор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України - ОСОБА_8 в свою чергу цілковито покривають вказані злочинні дії та не застосовують жодних передбачених законодавством заходів для припинення діяльності зазначеного злочинного угруповання. 15.Одночасно, з метою одержання неправомірної вигоди, створюються штучні перешкоди для громадян у реалізації права на самостійне здійснення реєстраційних дій без залучення АО «Мельник та партнери» (код ЄДРПОУ - 36985834), що виражається у наданні державним реєстраторам протиправних вказівок щодо відмови у проведенні реєстраційних дій або безпідставного затягування строків їх розгляду у випадках, коли заявники звертаються без залучення ОСОБА_5 чи пов`язаних із ним осіб. 16.Відповідно до заяви зазначена протиправна діяльність здійснюється із використанням службових повноважень та службових зв`язків у Міністерстві юстиції України та його міжрегіональних управліннях, що ускладнює належне реагування на виявлені порушення, при цьому спробам її припинення чиниться протидія шляхом ініціювання судових проваджень та отримання судових рішень на користь зацікавлених осіб за сприяння підконтрольних юристів. 17.За змістом заяви у такий спосіб учасники організованої злочинної групи забезпечили функціонування стійкої протиправної схеми у сфері державної реєстрації, що полягає у встановленні контролю над кадровими призначеннями, здійсненні системного незаконного впливу на державних реєстраторів, організації та вчиненні незаконних реєстраційних дій, а також створенні умов для одержання неправомірної вигоди та фактичного контролю над відповідним сегментом ринку юридичних послуг. 18.У заяві стверджується, що зазначена протиправна діяльність здійснюється за мовчазної згоди або за умови неналежного виконання службових обов`язків з боку окремих посадових осіб контролюючих та правоохоронних органів, які, не вживаючи передбачених законом заходів реагування та притягнення винних осіб до відповідальності, фактично створюють умови для подальшого функціонування протиправних механізмів. 19.На переконання скаржника, у таких діях названих осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. 20.У заяві ОСОБА_3 просив, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак такі, як зазначив скаржник, до ЄРДР внесені не були. 21.Слідча суддя звернулась до САП із запитом про надання інформації про результати розгляду заяви. 04.05.2026 у відповідь на запит надійшли письмові заперечення представника НАБУ з додатками. За змістом пояснень та доданих до них документів за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 № 20/04/2026-3-2 від 20.04.2026 уповноважені особи САП не встановили підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування. Зокрема, у заяві не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. Про результати розгляду заяви САП проінформувала ОСОБА_3 листом від 04.05.2026. 22.Отже, наразі відомості за заявою скаржника до ЄРДР не внесені. 23.Виходячи з наведеного, слідча суддя дійшла висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк. 24.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. 25.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом. 26.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 27.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України. 28.Отже, бездіяльність, яку оскаржив ОСОБА_3 , відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України. 29.Також згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. 30.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. 31.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. 32.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено такі умови, як вчинення вищенаведених кримінальних правопорушень, зокрема, міністром, заступником міністра, державним службовцем, посада якого належить до категорії «А», прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», посадовою вищого складу Національної поліції, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище. 33.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 209, 364, 368, 369 КК України, серед інших, Міністром юстиції, т.в.о. Міністра юстиції, державним секретарем Міністерства юстиції України, а також посадовими особами контролюючих і правоохоронних органів, підлягає розгляду в цьому суді. Зокрема, серед останніх можуть бути особи, що відповідають умовам, визначеним п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. 34.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 358, 365 КК України, цими ж особами, а тому з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом. 35.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України. 36.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулося, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). 37.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 38.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення. 39.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...». 40.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити. 41.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. 42.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище. 43.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень. 44.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями, не заснованими на фактичних даних. 45.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. 46.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, є недопустимим. 47.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу. 48.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою. 49.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні скарги. З огляду на викладене, керуючись статтями 214, 303, 307, 371-372 КПК України, слідча суддя п о с т а н о в и л а: Відмовити у задоволенні скарги. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідча суддя ОСОБА_1