LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/502/25

від 24.01.2025 · Антикорупційна

Справа № 991/502/25 Провадження 1-кс/991/502/25 У Х В А Л А 24.01.2025 м. Київ Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в с т а н о в и л а: 1.21.01.2025 ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування. 2.22.01.2025 згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 . 3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржника. 4.НАБУ представника у судове засідання не направлено. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу. 5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке. 6.Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 18.01.2025 звернувся електронною поштою до НАБУ із заявою № 18/01/2025-5-3 про те, що народний депутат VI (Партія регіонів) та IX (ОПЗЖ) скликань ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебуваючи у злочинній змові з Міністром юстиції України ОСОБА_7 , першим заступником Міністра юстиції України ОСОБА_8 , директором та заступниками директора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Департамент МІН`ЮСТу) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , начальником відділу державної реєстрації громадських формувань Департамент МІН`ЮСТу ОСОБА_12 , начальником Центрального міжрегіонального управління МІН`ЮСТу ОСОБА_13 , першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління МІН`ЮСТу ОСОБА_14 , Начальником Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління МІН`ЮСТу ОСОБА_15 , начальником відділу державної реєстрації громадських формувань у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління МІН`ЮСТу ОСОБА_16 , головним спеціалістом відділу державної реєстрації громадських формувань у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління МІН`ЮСТу ОСОБА_17 , керівництвом та посадовими особами БЕБ України, із залученням ОСОБА_18 , колишнього адвоката та власника АО «ПРАЙСІДІУМ» ОСОБА_19 та інших представників зазначеного адвокатського об`єднання, використовуючи ряд підконтрольних фізичних осіб, зокрема таких як ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , зловживаючи службовим становищем, створили організовану злочинну групу, з метою рейдерського захоплення та перешкоджання діяльності ГО «НОН-СТОП». 7.Як стверджує заявник, зазначена ним організована злочинна група реалізує ряд злочинних схем з метою втручання та перешкоджання законній діяльності громадської організації і суб`єкта онлайн-медіа ГО «НОН-СТОП», шляхом підробки документів, прийняття правоохоронними органами протиправних рішень за заявами громадської організації, внесення неправдивих відомостей в електронну систему Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, втручання в роботу єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Водночас, такі дії, на переконання заявника, спрямовані на підтримку інтересів держави-агресора, дестабілізацію ситуації в Україні та підрив її обороноздатності, та вчинені в інтересах державних зрадників України та проросійських політиків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що свідчать про наявність ознак державної зради. 8.В діях зазначених осіб, на переконання скаржника, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 171, ч. 2 ст. 205-1, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 376-1 КК України. 9.У заяві ОСОБА_3 просив, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак такі, як зазначив скаржник, до ЄРДР внесені не були. 10.Слідчою суддею здійснено запит до НАБУ щодо надання інформації про результати розгляду заяви. Однак відповідь на такий не надано. 11.Отже, наразі відомості за заявою скаржника до ЄРДР не внесені. Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк. 12.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. 13.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом. 14.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 15.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України. 16.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України. 17.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. 18.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. 19.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. 20.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову як вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, народним депутатом України. 21.У заяві ОСОБА_3 покликався на ймовірну причетність до зазначених ним кримінальних правопорушень, окрім інших, ОСОБА_4 , а такий, за даними відкритих джерел, є народним депутатом України. 22.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 368, 369 КК України, та ймовірну причетність до вчинення таких народного депутата України ОСОБА_4 , підлягає розгляду в цьому суді. 23.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111-1, 170, 171, 205-1, 358, 365, 366, 376-1 КК України, цими ж особами, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом. 24.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303 та ч. 1 ст. 306 КПК України. 25.Водночас, слідча суддя зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 482-2 КПК України, відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом. 26.Такий особливий порядок стосовно народного депутата України зумовлений гарантуванням безперешкодного здійснення ним депутатської діяльності та унеможливлення необґрунтованого та безпідставного кримінального переслідування народного депутата України. 27.За таких обставин, уповноважені особи НАБУ не наділені повноваженнями вносити до ЄРДР відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, а тому слідча суддя не вбачає бездіяльності уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення таких відомостей за заявою ОСОБА_3 , оскільки останній в ній покликався на вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, народним депутатом України ОСОБА_4 . 28.Окрім того, оскільки у заяві ОСОБА_3 іде мова про спільне вчинення кримінальних правопорушень групою осіб, до якої входить як особа, що є народним депутатом України, так і особи, що не мають такого статусу, внесення уповноваженими особами НАБУ відомостей до ЄРДР щодо таких кримінальних правопорушень без посилання на дії особи, яка є народним депутатом України є неможливим. Якщо ж таке посилання буде здійснено, то воно не відповідатиме вищенаведеним вимогам ч. 1 ст. 482-2 КПК, згідно з якими відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до ЄРДР Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора). 29.Отже, слідча суддя не вбачає бездіяльності уповноважених осіб НАБУ і у невнесенні відповідних відомостей щодо ймовірних співучасників кримінальних правопорушень, про які зазначає у заяві ОСОБА_3 . 30.З огляду на наведене, відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 , а відповідно і щодо початку досудового розслідування. 31.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги. З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя п о с т а н о в и л а: Відмовити у задоволенні скарги. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідча суддя ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»