Постанова 4811 № 456/4596/24

Справа № 456/4596/24 Головуючий у 1 інстанції: Сас С. С. Провадження № 22-ц/811/742/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Іванова О.О. розглянувши у м. Львові в порядку спрощеного провадження без участі учасників цивільну справу№456/4596/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 ,- про стягнення заборгованості в с т а н о в и в: 28.08.2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 101 741,44 грн. та судові витрати. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 02.04.2018. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 70 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ Універсал банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, не сплатив щомісячні мінімальні платежі, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Станом на 30.04.2023 року у відповідачки прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.04.2023року направив повідомлення пуш про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої напогашення заборгованості. Просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь кредитну заборгованість в розмірі 101741,44 грн. та судові витрати. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 107 741,44 грн. заборгованості за кредитним договором, вирішено питання судових витрат. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2025 року задоволено заяву представника позивача АТ «Універсал банк». Виправлено допущену описку у резолютивній частині рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.02.2025 року та зазначено, правильно: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» 101 741,44 грн. заборгованості за кредитним договором, 3028 грн. сплаченого судового збору-всього 104 769,44 грн. Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи. Висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи і частина обставин, які суд вважав встановленими, не відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам законодавства України про недотримання вимог застосування електронного підпису зі сторони банку. Банк не був надавачем електронних довірчих послуг, не включений до Довірчого списку та не мав права генерування електронного цифрового підпису. АТ «Універсал Банк» не було включено до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг Центральним засвідчувальним органом. Додані до позовної заяви Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank були затверджені 24.11.2021 протоколом правління №46 та набули чинності з 27.11.2021 року, тому не можуть застосовуватися до Анкети-заяви 2018 року, в той же час позивач у відзиві уточнив, що Умови і Правила діяли в редакції від 28.03.2018 і саме в цій редакції клієнт отримав примірник зазначених Умов у мобільному додатку в день укладення договору. Судом при ухваленні рішення не враховано розділ 1,ч.6, пункт 6.4. У матеріалах справи відсутні докази, що сторони дотримались положень ст..638 ЦК України про укладення договору та положень ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» чинного станом на 2018 рік. Зазначає, що Анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 02.04.2018 року містить лише анкетні дані клієнта та контактну інформацію і не містить даних про умови кредитування, суму (розмір) встановленого кредитного ліміту, в ній не зазначені процентна ставка за користування кредитними коштами, терміни повернення кредиту, відсутній код ЄДРПОУ. Вважає, що не можна погоджуватися з інформацією зазначеною у Паспорті споживчого кредиту, оскільки відсутні відомості про ознайомлення клієнта з такою інформацією, дата ознайомлення, не вказано суму/ліміт кредиту. Вважає помилковим висновок суду щодо доведеності факту заборгованості, незважаючи, що розрахунок заборгованості станом на 26.05.2024 наданий банком, не є первинним документом, не є належним та допустимим доказом. Просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2025 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. 14 серпня 2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Матеріалами справи та судом встановлено, що 02.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 02.04.2018 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 70 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідачка на підставі п. 5.11. Розділу II Умов зобов`язалася щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку, при несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Відповідно до п.5.16 Розділу II Умов, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. Станом на 30.04.2023 року у відповідачки ОСОБА_1 прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.04.2023року направив повідомлення пуш про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач ОСОБА_1 на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої напогашення заборгованості. Станом на 26.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал банк» за кредитним договором становить 101741,44 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_1 погашення кредиту та сплату відсотків не проводить, у неї виникла заборгованість перед банком, внаслідок чого останній зазнав значної шкоди, що суд вважає істотним порушенням умов кредитного договору, оскільки позивач був позбавлений права на отримання доходу, на який розраховував при укладенні кредитного договору. Тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ «Універсал банк» заборгованість в розмірі 101 741,44 грн. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України закредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Статтею 3 вказаного Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 статті 11 Закону). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону № 675-VIII. Статтею 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок "Monobank" полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача. Укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20. Судом встановлено, що 02 квітня 2018 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг monobank Universal Bank, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 13). В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, в анкеті заяві сторони не погодили розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо. Однак, колегія суддів наголошує, що відповідно до ст. 634 ЦК України, підписавши кредитний договір відповідачка приєдналася до договору та була належним чином ознайомлена з вказаним договором. Укладаючи кредитний договір від 02 квітня 2018 року, відповідачка була ознайомлена з умовами договору, які були їй роз`яснені та зрозумілі, засвідчивши прийняття цих умов власноручним підписом. Положеннями анкети-заяви визначено, що відповідачка підтвердила, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого позичальник підтвердив і зобов`язався його виконувати (пункт 2). Згідно з пунктом 3 анкети-заяви підписанням цього договору клієнт підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердив, що вищевказані документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Повідомлення про зміну дозволеного кредитного ліміту банк надсилає клієнту у мобільний додаток. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6 Анкети-заяви). Відповідачка підтвердила, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку (пункт 9 Анкети заяви). Відповідно до пункту 10 анкети-заяви відповідачка надала право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк» без додаткових її розпоряджень для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком. Згідно із пунктом 11 анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Позивачем до матеріалів справи долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, Тарифи встановлені за користування карткою чорною карткою monobank та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 14-30). Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що договір між позикодавцем та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що вищенаведений кредитний договір, який був укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», так само як і при укладенні договору в паперовій формі, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Матеріалами справи встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. Проте у зв`язку із простроченням забов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором понад 90 днів, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості, підписаний уповноваженою особою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», містить інформацію щодо предмета доказування, а отже згідно ст. 77 ЦПК Україниє належним доказом на підтвердження позовних вимог. З розрахунку заборгованості за договором б/н від 02 квітня 2018 року вбачається, що станом на 26 травня 2024 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) ОСОБА_1 складає 101 741,44 грн. (а.с. 8-11). Як вбачається із руху коштів по картці від 07 жовтня 2024 року (а.с.68-88), відповідачка ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами (в тому числі для здійснення купівлі товарів, розрахунку за послуги) та періодично поповнювала цей рахунок, що підтверджує факт укладення кредитного договору. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вважає помилковим висновок суду щодо доведеності факту заборгованості, незважаючи, що розрахунок заборгованості станом на 26.05.2024 наданий банком, що не є первинним документом, не є належним та допустимим доказом. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта. При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц. Таким чином, надана позивачем до апеляційної скарги виписка по особовому рахунку узгоджується із розрахунком заборгованості і в сукупності з іншими доказами дають підстави для висновку, що позивачем надані суду належні та допустимі докази, а саме первинні бухгалтерські документи щодо надання кредитних коштів, отримання таких коштів відповідачкою та підтверджує заборгованість останньої за кредитним договором від 02 квітня 2018 року. Відповідачка не надала суду доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості за тілом кредиту перед АТ Універсал Банк, не довела відсутність такої заборгованості. Наданий Банком розрахунок заборгованості за договором б/н від 02 квітня 2018 року, підтверджує обставини видачі кредиту, його розмір, а також заборгованості по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку заборгованості та не спростовано відповідачкою. Встановивши, що банк належно виконав свої зобов`язання, а боржник не виконує свої зобов`язання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з моменту укладення договору ОСОБА_1 використано кредитні кошти, але не погашено такі на загальну суму 101 741,44 грн. грн. (тіло кредиту), що і підлягає стягненню з відповідачки. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди апелянта із висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи. Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1;375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 01 вересня 2025 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк