Постанова 4809 № 394/648/21

ПОСТАНОВА Іменем України 25 грудня 2023 року м. Кропивницький справа № 394/648/21 провадження № 22-ц/4809/35/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Єгорової С. М., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області (суддя Партоліна І. П.) від 15.022022, ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст позовних вимог У вересні 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», Банк) пред`явив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за змішаним договором про надання банківських послуг від 02.05.2019, яка станом на 24.05.2021 становила 18626,86 грн. Пред`явлену вимогу позивач обґрунтував, що в жовтні 2017 року позивач запустив новий проєкт monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/ monobank.ua/terms. 02.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 02.05.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Однак станом на 30.10.2020 відповідач прострочив виконання зобов`язань за кредитним договором, а саме не сплатив щомісячні мінімальні платежі понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 30.10.2020 Банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність погасити суму заборгованості на яке відповідач відповіді не надав, заборгованість не сплатив. Станом на 24.05.2021 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом («тілом кредиту») становить 18626,86 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь та судові витрати у розмірі 2270,00 грн. 2.Короткий зміст рішення суду Заочним рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15000,00 грн, а в іншій частині позовних вимог відмовив. Суд також стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» компенсацію за сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 000,00 грн, що складається з «тіла кредиту», суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а тому Банк має право на судовий захист своїх прав. При цьому суд вказав, що відповідач не надав будь-яких заперечень та відповідних доказів неотримання ним кредиту у вказаному розмірі. Будь-яких доказів на підтвердження факту збільшення кредитного ліміту відповідачу та його використання відповідачем, позивачем суду не надано. Крім того, суд, пославшись на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11.03.2015, від 22.03.2017, правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 дійшов висновку, що наданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить підпису відповідача, а тому його не можливо вважати належним, допустимим та достатнім доказом ознайомлення відповідача із вказаними Умовами та правилами, а також доказом погодження сторонами інших істотних умов кредитного договору в письмовій формі. 3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2022 року у цій справіскасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд не взяв до уваги, що договір про надання кредиту укладений між банком та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом застосування електронного цифрового підпису, а відсутність підпису боржника на паперовому примірнику Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифів за карткою Monobank не свідчить про не укладеність договору про споживчий кредит. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості. 4.Відзив на апеляційну скаргу від відповідача впродовж встановленого судом строку не надійшов. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції частина третя статті 360 ЦПК України. 5.Суд першої інстанції встановив такі неоспрювані обставини справи (факти) 02.05.2019 ОСОБА_1 заповнив і подав АТ «Універсал Банк» анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг у якій він просив Банк відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт, розмір якого Банк може змінювати на свій розсуд. Крім того, положеннями цієї анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений та отримав у мобільному додатку, складає договір про надання банківських послуг, який визнається ним укладеним. Відповідно до умов договору АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановив кредитний ліміт, яким відповідач по справі користувався, але отриманні кошти Банку не повернув, у зв`язку із чим має заборгованість. 6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню. 7.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення 7.1. Норми права та акти законодавства, які підлягають застосуванню до правовідносин сторін Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України). Згідно зі ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів. За змістом ст. 626, ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст. 1054 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). 7.2.Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, суд першої інстанції на підставі досліджених доказів, що містяться у справі, встановив факт укладення між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг від 02.05.2019 на виконання умов якого Банк відкрив відповідачу по справі поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановив кредитний ліміт, розмір якого Банк може змінювати на свій розсуд. Суд також встановив, що ОСОБА_1 використовував кошти, які йому надав Банку на підставі цього договору, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, відповідач зобов`язаний повернути кредит, проте допустив порушення зобов`язання. При цьому місцевий суд вказав, що позов банку про стягнення заборгованості за «тілом» кредиту підлягає задоволенню в межах позовних вимог в сумі 15000,00 грн. Таким чином, суд першої інстанції кваліфікував виниклі між сторонами по справі правовідносини, як кредитні. З огляду на норми ч. 1 ст. 1049, ст. 1054 ЦК України та п. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» обов`язок позичальника перед кредитодавцем полягає у поверненні кредиту та сплатити проценти за користування кредитом. Позивач вимог щодо стягнення процентів з відповідача не пред`являв, а лише просив стягнути з нього борг за кредитом («тіло» кредиту кошти, які надав кредитодавець позичальнику і які той має повернути). Отже, позивач просив стягнути заборгованість по кредиту, тобто кошти, які Банк надав відповідачу та які той не повернув за період з 02.05.2019 по 24.05.2021 в сумі 18626,86 грн. На підтвердження суми боргу позивач надав до суду розрахунок з якого вбачається, що відповідач користувався коштами, які надав йому Банк, частково й нерегулярно сплачував виниклу заборгованість по кредиту, але не у повному обсязі, що мало наслідком накопичення заборгованості впродовж вказаного позивачем період, яка станом на 24.05.2021 досягла 18626,86 грн (а.с. 5 - 6). Попри вимоги ст. 263 265 ЦПК України щодо обґрунтованості рішення суду, суд першої інстанції не навів аргументів, чому він вважав, що заборгованість по кредиту («тілу» кредиту) є меншою, ніж та, яку вказав позивач у своїй позовній заяві. Суд не вказав на докази, які є у справі та які дали йому підстави вважати, що заборгованість становить саме 150000,00 грн. Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду. Відповідний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17. Проте в оскаржуваному рішенні місцевий суд не навів власного розрахуку заборгованості, а також не вказав аргументів на спростування правильності розрахунку, зробленого позивачем. До того ж мотивуючи рішення, суд вказав, що відповідач не подав заперечень щодо отримання ним кредиту у зазначеному у позовній заяві розмірі, що, на думку колегії суддів апеляційного суду, суперечить висновку суду про доведений розмір заборгованості. Пославшись на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11.03.2015, від 22.03.2017 та висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 й не взявши до уваги, як частину договору Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, суд не врахував, що вимоги позивача стосувалися лише грошових коштів, які той надав позивальнику і які останній зобов`язаний повернути, тобто «тіла» кредиту, а у згаданих судом постановах судів касаційної інстанції викладено висновки щодо умов договору про проценти, комісію та неустойку. Суд першої інстанції логічно не пов`язав правові позиції судів касаційної інстанції з предметом спору та не вказав, яким чином вони впливають на визначення розміру неповернутого відповідачем кредиту. За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції немотивовано відхилив частину вимог позивача, які підтвердженні наданими ним доказами. 8.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Суд першої інстанції не дотримався загальних вимог процесуального права, закріплених у ЦПК України, не перевірив доводів позивача, якими обгрунтовано його вимог про стягнення «тіла» кредиту, неправильно встановив розмір заборгованості чим позбавив себе можливості правильно вирішити спір. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. 9.Про судові витрати За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку з скасуванням рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація за сплачений ним судового збору за подання до суду першої інстанції позовної заяви та за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: за подання до суду позовної заяви - 2270,00 грн (а. с. 30), за подання до суду апеляційної скарги 4053,00 грн (а. с. 82), всього 5675,00 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Вимоги апеляційної скарги Акціонерне товариство «Універсал Банк» задовольнити. Заочне рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 15.02.2022 скасувати і ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код юридичної особи у ЄДР 21133352) заборгованість за кредитом, яка виникла на підставі договору від 19.05.2019, у розмірі 18626,86 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код юридичної особи у ЄДР 21133352) компенсацію за сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2270,00 грн та за сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 3405.00 грн, а всього 5675,00 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25.12.2023. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України. Головуючий О. Л. Карпенко Судді: А. М. Головань С. М. Єгорова