Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/7902/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/7902/24 Головуючий в І інстанції: Рєпін К.К. Провадження №33/819/165/25Доповідач: Радченко С.В. Категорія: ст.130 ч.3 КУпАП ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 серпня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду Радченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на десять років, без конфіскації транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 09.05.2024 року о 20:00 год. в місті Херсоні по вул. Старообрядницька буд. 16 керував т.з. HYUNDAI ELAHTRA н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДРУкраїни, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що обвинувачення у вчиненому правопорушенні ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах. Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який не був повідомлений про час та місце розгляду справи. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що справу було розглянуто за його відсутності, а повний текст оскаржуваної постанови він отримав 05 липня 2022 року, що не спростовується матеріалами справи. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. У судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. За таких обставин та у відповідності до положень частини шостої статті 294 КУпАП суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, які беруть участь в апеляційному провадженні справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП. За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або в закладі охорони здоров`я. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.3 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так з протоколу по адміністративне правопорушення від 09.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 09.05.2024 року о 20:00 год. в місті Херсоні по вул. Старообрядницька буд. 16 керував т.з. HYUNDAI ELAHTRA н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі відмовився, будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДРУкраїни, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст.130 КУпАП За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився; наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Слід зазначити, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та надання письмових пояснень по суті інкримінованого йому діяння. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був правомірно зупинений працівниками поліції. Поведінка ОСОБА_1 давала обґрунтовані підстави вважати, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння та на пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, як із застосуванням спецзасобів, так і медичного. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані та об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу. Факт наявності чи відсутності в матеріалах справи направлення на проходження медичного огляду не є обставиною, яка виключає винність ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився від такого огляду. Доводи апелянта відносно розгляду справи в суді першої інстанції за його відсутності також не приймаються, оскільки ОСОБА_1 та його захисник були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, та від захисника надійшла заява з проханням розглянути справу за їх відсутності. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - ПОСТАНОВИВ: Клопотання про поновлення строку задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2025 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Радченко