Постанова КГС ВС № 914/466/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2025 року м. Київ cправа № 914/466/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г. за участю секретаря судового засідання Сулім А. В. за участю: представника розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражного керуючого Сокола О.Ю. - Дробота Д. М.; представника Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» (GNT Olimpex Holding Limited) - Мельниченка А. В.; представниці Компанії «Інноватус Стракчерд Трейд Файненс» - Сєрової О.О.; представника Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Madison Pacific Trust Limited) - Дудяка Р. А.; розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича на ухвали Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 914/466/23 за заявою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Madison Pacific Trust Limited) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою від 15.02.2023 Господарський суд Львівської області, серед іншого, відкрив провадження у справі № 914/466/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (далі - ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», Боржник), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном Боржника; призначив розпорядником майна ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражного керуючого Сокола О.Ю. (далі - Розпорядник майна) 17.02.2023 повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України за № 70101. Короткий зміст заявлених вимог 17.03.2023 Компанія «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» (GNT Olimpex Holding Limited) (далі - Компанія) звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою з кредиторськими вимогами до Боржника на загальну суму 821 674 904,61 грн та 5 368,00 грн судового збору. Заявлені грошові вимоги ґрунтуються на невиконанні Боржником зобов`язань, передбачених умовами Кредитного договору № б/н від 27.01.2006, право вимоги за яким перейшло до Компанії на підставі угод про заміну кредитора від 06.06.2012 та від 15.06.2012. Станом на дату подання заяви Компанія стверджувала про наявність непогашеної заборгованості Боржника за Кредитним договором № б/н від 27.01.2006 у загальному розмірі 22 462 218,77 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного Банку України (далі - НБУ) становить 821 674 904,61 грн, з яких: - заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 13 150 525,50 доларів США, що в еквіваленті становить 481 159 317,30 грн; - заборгованість по нарахованим відсоткам по кредиту в розмірі 9 311 693,27 доларів США, що в еквіваленті становить 340 515 587,51 грн. Боржник у відзиві на заяву Кредитора грошові вимоги останнього визнав у повному обсязі. Розпорядник майна за результатами розгляду заяви відхилив вимоги Кредитора у повному обсязі, з огляду на відсутність документального підтвердження таких вимог первинними документами. Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи 27.01.2006 між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (Позичальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайднет.Ком» (далі - ТОВ «Вайднет.Ком», Кредитор) укладено Кредитний договір (далі - Кредитний договір), за умовами якого: - Кредитор надає Позичальникові кредит в сумі 20 000 000 доларів США (пункт 1 Кредитного договору); - вищенаведена сума буде доступна Позичальникові з 07.02.2006 і до 31.12.2011, але не раніше реєстрації цього Договору в Управлінні НБУ в Одеській області. Запити для одержання суми повинні бути відправлені Позичальником Кредиторові за три дні до виплати суми по факсу (потім, підтверджені кур`єром протягом 48 годин після відправлення такого факсу) повинні містити точну суму, що має бути перерахована, реквізити рахунку Позичальника у філії АКБ «Райффайзенбанк Україна» у м. Одесі і необхідну дату зарахування грошей. Кредитор має право не враховувати платіжні вимоги, що будуть менш ніж 250000 доларів США (згідно пункту 2 Кредитного договору); - Кредитор повинен отримувати відсотки на несплачену основну суму в розмірі 5 % річних (пункт 3 Кредитного договору); - період виплати основної суми кредиту (і відповідних відсотків) починається з 01.02.2011 р. Розрахунок буде відбуватися шляхом 50 виплат кожні півроку, що підлягають оплаті не пізніше 31-го липня і 31-го січня кожного року, тобто кінцева дата погашення кредиту: до 31 липня 2035 року. При цьому допускається дострокова виплата основної суми кредиту (і відповідних відсотків) в тому числі часткова (пункт 4 Кредитного договору); - ні неможливість виконання, ні яка-небудь затримка у виконанні з боку кожної зі Сторін, якого-небудь права, повноваження або засобу захисту права за цим договором не можуть бути використані як відмова від цього договору, також ні будь-яке часткове виконання будь-якого такого права, повноваження або засобу захисту права не може перешкодити будь-якому подальшому або іншому виконанню цього договору або виконанню будь-якого іншого права, повноваження або засобу захисту права (пункт 7 Кредитного договору). 06.06.2012 між ТОВ «Вайднет.Ком» (Первісний кредитор) з однієї сторони, ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (Позичальник) з другої сторони та компанією «Блек Си Партнерс Лімітид» (Black Sea Partners Limited) (Кредитор) з третьої сторони укладено угоду про заміну кредитора до Кредитного договору від 27.01.2006, відповідно до умов якої: - за цією угодою усі права та обов`язки Первісного кредитора за Кредитним договором передаються Кредитору (пункт 1.1 Угоди); - Сторони підтверджують, що станом на день підписання цієї Угоди у Позичальника існує наступна заборгованість перед Первісним кредитором: 13 150 525,50 доларів США, яка має бути сплачена в якості повернення основної суми кредиту; 2328620,51 доларів США, яка має бути сплачена в якості нарахованих відсотків за користування кредитом відповідно до Кредитного договору (пункт 1.2 Угоди); - з дати набрання чинності цією Угодою усі права на отримання сум, вказаних у п. 1.2. цієї угоди переходять від Первісного кредитора до Кредитора (пункт 1.3 Угоди); - Первісний кредитор зобов`язаний передати Кредитору усі документи, які свідчать про права та обов`язки Первісного кредитора, що виникають із Кредитного договору (пункт 1.4 Угоди); - за взаємною згодою сторін, п. 3 Кредитного договору доповнити другим абзацом наступного змісту: «День зарахування і день списання коштів з рахунку Позичальника приймається за один день, а кількість днів в році -

365. Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі плаваючої процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду цього договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка встановлена НБУ під час реєстрації договору» (пункт 2.4 Угоди); - за взаємною згодою сторін, п. 4 Кредитного договору викласти у наступній редакції: «Забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих відсотків у термін до 31 липня 2035 року банківськими переказами на рахунок Кредитора. При цьому допускається дострокова виплата основної суми кредиту (і відповідних відсотків), в тому числі часткова. Будь-яке дострокове погашення кредиту та відсотків за кредитом здійснюється відповідно до діючого законодавства України.» (пункт 2.5 Угоди); - угода є невід`ємною частиною кредитного договору (пункт 3.1 Угоди); - ця угода укладена українською та англійською мовою в чотирьох примірниках по одному для кожної сторони і один для Національного банку України, набирає чинності з моменту її реєстрації в управлінні НБУ в Одеській області та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 3.3 Угоди). 03.07.2012 Управління НБУ в Одеській області видало резиденту ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» додаток № 1 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 №10 до Кредитного договору. Вказаним додатком вносяться зміни до рядків реєстраційного свідоцтва щодо позичальника (резидента), кредитора (нерезидента), назви та код уповноваженого банку ПАТ «Марфін Банк». 15.06.2012 між компанією «Блек Си Партнерс Лімітид» (Black Sea Partners Limited) (Первісний кредитор) з однієї сторони, ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» (Позичальник) з другої сторони та Компанією (Кредитор) з третьої сторони, укладено угоду про заміну кредитора до Кредитного договору від 27.01.2006, за умовами якої: - за цією угодою усі права та обов`язки Первісного кредитора за Кредитним договором передаються Кредитору (пункт 1.1 Угоди); - Сторони підтверджують, що станом на день підписання цієї Угоди у Позичальника існує наступна заборгованість перед Первісним кредитором: 13 150 525,50 доларів США, яка має бути сплачена в якості повернення основної суми кредиту; 2328620,51 доларів США, яка має бути сплачена в якості нарахованих відсотків за користування кредитом відповідно до Кредитного договору (пункт 1.2 Угоди); - з дати набрання чинності цією Угодою усі права на отримання сум, вказаних у п. 1.2. цієї угоди переходять від Первісного кредитора до Кредитора (пункт 1.3 Угоди); - Первісний кредитор зобов`язаний передати Кредитору усі документи, які свідчать про права та обов`язки Первісного кредитора, що виникають із Кредитного договору (пункт 1.4 Угоди); - за взаємною згодою сторін, п. 3 Кредитного договору доповнити другим абзацом наступного змісту: «День зарахування і день списання коштів з рахунку Позичальника приймається за один день, а кількість днів в році -

365. Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі плаваючої процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду цього договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка встановлена НБУ під час реєстрації договору» (пункт 2.4 Угоди); - за взаємною згодою сторін п. 4 Кредитної угоди доповнено другим абзацом наступного змісту: «Будь-яке дострокове погашення кредиту та відсотків за кредитом здійснюється відповідно до діючого законодавства України» (пункт 2.5 Угоди). 06.07.2012 Управління НБУ в Одеській області видано резиденту ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» додаток № 2 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 №10 до Кредитного договору. Вказаним додатком вносяться зміни до рядків реєстраційного свідоцтва щодо кредитора (нерезидента). Суд апеляційної інстанції додатково встановив, що у пунктах 2.1 та 2.2 угод сторони погоджували внесення зміну у преамбулу Кредитного договору щодо найменувань сторін та щодо реквізитів сторін. Зокрема, у реквізитах вказано коди SWIFT банків, щодо позичальника ПАТ «Марфін Банк» (код SWIFT: MTBA UA2D), щодо кредитора Eurobank EFG Cyprus Ltd (код SWIFT: EFGBCY2N). Відповідно до відомостей про рух коштів за Кредитним договором заборгованість Боржника за основною сумою боргу становить 13 150 525,50 доларів США, термін погашення 31.07.2035, відсотки нараховуються щомісяця в розмірі 5% від основної суми боргу (55 844,70 доларів США за період 31 дня, 54 043,26 доларів США за період 30 днів, 50 440,37 доларів США за період 28 днів). У розрахунку заборгованості зазначено, що станом на дату подання заяви з вимогами до боржника, у останнього наявна непогашена заборгованість за Кредитним договором у розмірі 22 462 218,77 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 821 674 904,61 грн, з яких: заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 13 150 525,50 доларів США, що в еквіваленті становить 481 159 317,30 грн; заборгованість по нарахованим відсоткам по кредиту в розмірі 9 311 693,27 доларів США, що в еквіваленті становить 340 515 587,51 грн. Для визначення гривневого еквіваленту заборгованості у розрахунку використано курс НБУ за 1 долар США станом на 31.12.2022, що становив 36.5686 грн, тоді як заяву кредитора з грошовими вимогами до Боржника подано до суду 17.03.2023. У судовому засіданні 24.02.2025 представниця Компанії надала апеляційному господарському суду для огляду такі документи: оригінал Кредитного договору, на п`яти аркушах; оригінал угоди про заміну кредитора від 06.06.2012 до Кредитного договору, на п`яти аркушах; оригінал угоди про заміну кредитора від 15.06.2012 до Кредитного договору, на п`яти аркушах; свідоцтво НЕ 240453 від 02.06.2015 щодо Компанії та апостиль, посвідчений 02.07.2015, з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову від 09.06.2015, на двох аркушах; свідоцтво НЕ 240453 про зміну назви компанії «Макера Лімітед» на «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» від 05.01.2012, свідоцтво НЕ 240453 про реєстрацію компанії «Макера Лімітед» та апостиль, посвідчений 10.03.2015, з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову від 09.06.2015, на чотирьох аркушах; свідоцтво НЕ 240453 від 27.11.2012 щодо Компанії та апостиль, посвідчений 29.11.2012, з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову від 19.12.2012, на двох аркушах; оригінал реєстраційного свідоцтва № 10, виданого 16.02.2006 Управлінням НБУ в Одеській області резиденту ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», на одному аркуші; оригінал додатку від 06.07.2012 № 2 до реєстраційного свідоцтва № 10 від 16.02.2006, на одному аркуші; оригінал додатку від 03.07.2012 № 1 до реєстраційного свідоцтва № 10 від 16.02.2006, на одному аркуші. Окрім того, представниця кредитора надала суду апеляційної інстанції для огляду розрахунок заборгованості за Кредитним договором, складений 14.03.2023 (на двох аркушах) та відомості про рух коштів за цим Договором станом на кожен місяць 2021 року (всього на дванадцяти аркушах). Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/466/23 визнано вимоги Компанії до ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» на суму 821 674 904,61 грн; витрати Компанії по сплаті судового збору у розмірі 5 368, 00 грн за подання до суду заяви з грошовими вимогами покладено на Боржника. Ухвалу, постановлену за результатом розгляду грошових вимог, суд першої інстанції мотивував обґрунтованістю заявлених вимог Кредитора, у тому числі понесених витрат зі сплати судового збору на відповідну суму, що зумовлює необхідність визнання таких вимог судом. Ухвалою попереднього засідання від 29.10.2024 Господарський суд Львівської області визнав, серед іншого, вимоги Компанії до Боржника на суму 821 674 904,61 грн та 5 368,00 грн витрат по сплаті судового збору (пункт 1.8 резолютивної частини ухвали). Не погодившись із вказаними ухвалами місцевого господарського суду, що стосуються кредиторських вимог Компанії, Розпорядник майна оскаржив їх в апеляційному порядку. Постановою від 19.03.2025 у справі №914/466/23 Західний апеляційний господарський суд у задоволенні вимог апеляційної скарги Розпорядника майна відмовив; ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі № 914/466/23, постановлену за результатами розгляду грошових вимог Компанії до Боржника, та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, постановлену за результатами попереднього засідання у справі, в частині визнаних вимог Компанії до Боржника залишив без змін. За змістом наведених у постанові мотивів суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені Компанією кредиторські вимоги до ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» є обґрунтованими та підлягають визнанню у повному обсязі. Апеляційний господарський суд з тексту Кредитного договору та угод про заміну кредитора додатково з`ясував, що сторони передбачили відкладальну умову щодо набрання чинності такими угодами, а саме з моменту їх реєстрації в управлінні НБУ в Одеській області, та їх дію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. При цьому після укладення угоди від 15.06.2012 про заміну кредитора у Кредитному договорі, за якою Компанія набула прав кредитора Боржника, 06.07.2012 Управління НБУ в Одеській області видало резиденту ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» додаток № 2 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 № 10 до Кредитного договору, яким [додатком] вносяться зміни до рядків реєстраційного свідоцтва щодо кредитора (нерезидента). Також судом апеляційної інстанції встановлено, що надані кредитором копії додатків 1 та 2 до реєстраційного свідоцтва № 10 від 16.02.2006, виданих Управлінням НБУ в Одеській області, містять реєстраційний номер, дату, відтиск печатки територіального управління, відомості про посаду особи, яка видала додаток, її прізвище, ініціали та підпис (заступник начальника управління начальник відділу готівкового обігу і касових операцій С.Д. Мартиненко), тобто відповідають вимогам Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004 № 270 (далі - Положення № 270). Таким чином, дослідивши та надавши правову оцінку поданим кредитором доказам в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що умови Кредитного договору, угода про заміну кредитора від 06.06.2012 з додатком від 03.07.2012 № 1 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 № 10 до Кредитного договору, угода про заміну кредитора від 15.06.2012 з додатком від 06.07.2012 № 2 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 № 10 до Кредитного договору, відомості ПАТ «МТБ Банк» про рух коштів за Кредитним договором від 27.01.2006, а також розрахунок заборгованості за Кредитним договором від 27.01.2006 є належними, достовірними та допустимими доказами, які в сукупності свідчать про вірогідність існування заборгованості Боржника перед Компанією у заявленому останньою розмірі. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги Розпорядник майна подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати повністю постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 та ухвалити нове рішення, яким: - скасувати повністю ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, постановлену за результатом розгляду вимог Компанії, та ухвалити нове рішення, яким грошові вимоги цього кредитора відхилити; - скасувати частково ухвалу попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 та ухвалити нове рішення у відповідній частині, в якій грошові вимоги Компанії відхилити повністю, а пункт 1.8 резолютивної частини виключити. Касаційну скаргу Розпорядник майна мотивував підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які [висновки] полягають у такому: - необхідності застосування підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 09.03.2023 по справі № 911/931/22); - обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанова Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 904/6210/20). У контексті порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права скаржник стверджує про залишення поза увагою таких обставин: - відсутності належних та допустимих доказів надання та отримання Боржником грошових коштів (у матеріалах справи відсутні SWIFT повідомлення, виписки з рахунку тощо) та безпідставною підміною таких доказів «Відомістю про рух коштів», яка за своїм змістом є довідкою та не є і не може бути первинним документом бухгалтерської звітності; - наявності недоліків форми наданих документів, що виключає належність та допустимість таких документів як доказів в розумінні процесуального закону (зокрема, наданий кредитором доказ «Відомості про рух коштів за Договором ПАТ «МТБ Банк» за 2021 рік» не відповідає вимогам Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ 04.07.2018 № 75 (далі - Положення № 75); - факт заінтересованості Компанії стосовно Боржника як колишнього його власника, що прямо вимагає дослідження порядку надання та отримання грошових коштів Боржником в рамках принципу підвищеного стандарту доказування і виключає можливість прийняття факультативних доказів, як то довідка банку, замість документів первинної бухгалтерської звітності. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі Компанія подала відзив, в якому просить касаційну скаргу Розпорядника майна залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані. За змістом викладених у відзиві мотивів Компанія вважає доводи скаржника в повному обсязі необґрунтованими та безпідставними, а саму скаргу такою, що пов`язана з незгодою з оскаржуваними судовими рішеннями та подана з метою повторного розгляду й винесення нового рішення у справі, що не є самою по собі підставою для касаційного оскарження. При цьому щодо ключових доводів скаржника, серед іншого, зазначає, що: - «Відомості про рух коштів за Договором ПАТ «МТБ БАНК» за 2021 рік» відповідає всім необхідним обов`язковим реквізитам первинного документа та вимогам Положення № 75, оскільки зазначені відомості завірені штампом ПАТ «МТБ Банк» (з зазначенням реквізитів, що дають змогу ідентифікувати Банк) та підписом уповноваженого працівника Банку «відповідальна особа: Златов ОІ», що дозволяє ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні цього документа; - судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що у розрахунку заборгованості, виконаному кредитором, вказано загальну суму заборгованості за відсотками по кредиту за кожен рік, зокрема, за 2021 рік 657 526,28, що відповідає 5% річних від основної суми боргу - 13 150 525,50 грн. Тобто, інформація у розрахунку не суперечить інформації у відомості про рух коштів; - апеляційний господарський суд дійшов правомірних висновків, що надані кредитором копії додатків 1 та 2 до реєстраційного свідоцтва № 10 від 16.02.2006, містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам Положення №

270. Касаційне провадження 28.04.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Розпорядника майна. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Пєсков В. Г. Ухвалою від 15.05.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Розпорядника майна на ухвали Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 914/466/23; призначив її до розгляду на 11.06.2025 о 11:15. Ухвалами від 19.05.2025 та від 29.05.2025 Верховний Суд задовольнив заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» та Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Madison Pacific Trust Limited) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. 11.06.2025 розгляд справи не відбувся у зв`язку з технічним збоєм у роботі електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду. Ухвалою від 11.06.2025 Верховний Суд призначив розгляд касаційної скарги Розпорядника майна на 16.07.2025 о 09:35. Ухвалою від 16.07.2025 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 06.08.2025 о 11:40. Судове засідання 06.08.2025 відбулось у режимі відеоконференції за участю представників Розпорядника майна (скаржника), Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» (GNT Olimpex Holding Limited), Компанії «Інноватус Стракчерд Трейд Файненс» та Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Madison Pacific Trust Limited), які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги Розпорядника майна. Інші учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників цієї справи про банкрутство чи їх повноважних представників. Розгляд касаційної скарги і

позиція Верховного Суду Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Перевіривши доводи скаржника в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог касаційної скарги з таких підстав. Предметом судового розгляду є заява кредитора про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство. Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу: грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; боржником, серед іншого, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; кредитором, серед іншого, є юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ. Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 47 КУзПБ). За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ). Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, в силу наведених вище норм, має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково). Згідно усталеної практики Верховного Суду, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 30.11.2023 у справі № 910/2423/23, від 01.02.2024 у справі № 910/3835/22, від 29.02.2024 у справі № 908/2586/22 та ін). Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Поряд з цим Верховний Суд звертає увагу, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, у тому числі і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21). Таким чином, для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що заява з грошовими вимогами Компанії як конкурсного кредитора мотивована невиконанням Боржником зобов`язань за Кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до Компанії на підставі угод про заміну кредитора від 06.06.2012 та від 15.06.2012. Також суди з`ясували, що для підтвердження зазначених грошових зобов`язань Боржника Кредитор надав копії Кредитного договору, угоди про заміну кредитора від 06.06.2012 з додатком від 03.07.2012 № 1 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 № 10 до Кредитного договору, угоди про заміну кредитора від 15.06.2012 з додатком від 06.07.2012 № 2 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 № 10 до Кредитного договору, а також розрахунок суми заборгованості та відомості ПАТ «МТБ Банк» про рух коштів за Кредитним договором. Зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що, задовольняючи заяву Кредитора та визнаючи заявлені ним грошові вимоги до Боржника, суд першої інстанції констатував обґрунтованість та підтвердженість цих вимог належними доказами. Погодившись з таким висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання заявлених грошових вимог, суд апеляційної інстанції керувався тим, що подані Кредитором докази в їх сукупності є належними, достовірними та допустимими, які в сукупності свідчать про вірогідність існування заборгованості Боржника перед Компанією у заявленому останньою розмірі. Втім, Верховний Суд не може погодитися з наведеними висновками суду апеляційної інстанції з підстав їх передчасності. Так, згідно викладених у касаційній скарзі доводів позиція Розпорядника майна в цілому полягає у тому, що у матеріалах справи відсутні докази надання та отримання грошових коштів Боржником за Кредитним договором, а саме: документи первинної бухгалтерської звітності, як-то відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення, виписки з рахунку тощо. При цьому з матеріалів справи слідує, що впродовж всього її розгляду Розпорядник майна доводив, що: - відповідно до умов пунктів 1.4 угод про заміну кредитора первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредиторові усі документи, які свідчать про права та обов`язки первісного кредитора, що виникають з Кредитного договору. Відтак первісний кредитор зобов`язаний був передати й документи, що підтверджують факт видачі кредитних коштів (відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення або інші документи, які підтверджують сплату нерезидентом- кредитором кредитних коштів на користь Боржника, засвідчені банком/фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів та/або інші належним чином оформлені документи); - «відомість про рух коштів» за своїм змістом є довідкою та не є і не може бути первинним документом бухгалтерської звітності; - відомості ПАТ «МТБ Банк» про рух коштів за Кредитним договором за 2021 рік - не є належними доказами видачі/отримання кредитних коштів, підтвердження розміру боргу, оскільки вказаний документ не відповідає вимогам Положення №75, адже не містять посади особи, що підписала дані документи, як уповноважена особа від Банку. Верховний Суд враховує, що аналогічні доводи Розпорядник майна наводив також і у своїй апеляційній скарзі, однак вказані аргументи та обставини залишилися без належної правової оцінки та врахування судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи. Отже, апеляційний господарський суд допустив порушення вимог підпункту «в» пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України, згідно яких постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням, серед іншого, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасником справи в апеляційній скарзі. Наведеним підтверджується обґрунтованість доводів Розпорядник майна про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в цій частині. Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно з матеріалами справи Розпорядник майна у поданих процесуальних документах зазначав, що Кредитор (Компанія) є колишнім власником Боржника, що за будь-яких обставин прямо вимагає дослідження порядку надання та отримання грошових коштів Боржником, в рамках принципу підвищеного стандарту доказування і, апріорі, виключає можливість прийняття факультативних доказів, як то довідка банку, замість документів первинної бухгалтерської звітності Однак, у порушення вимог процесуального закону та наведеної вище практики Верховного Суду, зазначеним доводам (щодо факту заінтересованості Компанії стосовно Боржника) в оскаржуваній постанові від 19.03.2025 суд апеляційної інстанції належної правової оцінки також не надав та такі не спростував. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про правомірність визнання місцевим господарським судом заявлених грошових вимог Компанії до Боржника в цілому є передчасним. Виявлені процесуальні порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувана постанова таким вимогам не відповідає, оскільки апеляційним господарським судом допущено неповне з`ясування фактичних обставин, що входять до предмета доказування обґрунтованості грошових вимог Компанії. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Зважаючи на допущене апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин, а також ураховуючи обґрунтованість заявлених скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги Розпорядника майна та скасування оскаржуваної постанови з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Судові витрати Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює. Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл» арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, ухвалену у справі № 914/466/23 за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 (постановленої за результатами розгляду грошових вимог Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» (GNT Olimpex Holding Limited) до боржника) та ухвали Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 (постановленої за результатами попереднього засідання у справі в частині визнаних грошових вимог Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» (GNT Olimpex Holding Limited)), скасувати.

3. Справу № 914/466/23 в скасованій частині направити на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя К. М. Огороднік Судді С. В. Жуков В. Г. Пєсков